Основні показники гідрологічних розрахунків

Гідрологічні та гідроенергетичні розрахунки під час конструювання малих гідроелектростанцій

Основні стадії проектування малих гідроелектростанцій

Процес проектування гідроелектростанцій складається з двох етапів:

– складання загальної схеми енергетичного використання річки або групи річок (водноенергетична схема);

– складання проекту гідростанцій у вибраному створі річки.

На першому етапі проводять такі розвідування:

– топографічні – виконують для планово-висотного обґрунтування проекту (дає можливість заздалегідь визначити доцільність будівництва);

– гідрологічні – вивчення режиму річки та витрати води у створі гідроелектростанції;

– інженерно-геологічні та гідрогеологічні – для визначення показників міцності та надійності споруд гідроелектростанції.

Проектування станції проводиться у три послідовні стадії:

– проектне завдання, в якому подають схему використання водопотоку на вибраній ділянці, характеристику споживачів, що приєднуються до станції (графіки навантаження, типи базових споруд та їх основні розміри, техніко-економічні матеріали (укрупнені кошториси, висновки про економічну доцільність будівництва станції);

– технічний проект – основний документ для будівництва, в якому остаточно встановлюють усі техніко-економічні показники, типи та конструкції споруд, вартість та строки будівництва;

– робочі креслення.

Мета гідрологічних розрахунків полягає у визначенні річного розподілу середніх (багаторічних) витрат річки, що є вихідними даними гідроенергетичного розрахунку складових об’єктів станції.

Норма стоку – відношення середнього багаторічного значення витрат річки (за 40–50 років) до площі водозбору. Цей показник характеризує середню величину стоку з басейну.

Модуль стоку – виражає норму стоку в питомих одиницях, тобто відношення кількості води (в літрах за секунду), що стікає з одного квадратного кілометра водозбору:

л/с з 1 км²,

де Q₀ – середні багаторічні витрати, м³/с; F – площа водозбору, км².

Об’єм стоку W = Q₀T,

де T – кількість секунд у періоді, за який вимірюється стік (для року – 31,54 × 10⁶ с).

Річна висота води (шару стоку)

Модульний коефіцієнт – відношення величини стоку за певний період до середнього багаторічного значення стоку (за той самий період);

k_i = М_і/ М₀ = Wi / W₀.

Він може бути річним, сезонним, місячним, максимальним і мінімальним.

Коефіцієнт стоку – відношення висоти шару стоку (h) до кількості опадів (c), що випали в басейні стоку:

h = h / c.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гребельно-дериваційні (змішані) схеми гідроелектростанцій	\|	Методи оцінювання норми стоку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.