Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Класифікація оригіналів

Оригіналом в поліграфії називають опрацьовану й оформлену за встановленим порядком текстову та (чи) ілюстраційну інформацію, призначену для відтворення друкуванням.

Оригінали для поліграфічного відтворення можна розділити за такими основними ознаками:

· за характером інформації – текстові та ілюстраційні;

· за кольором – чорно-білі-монохромні, кольорові;

· за характером елементів – штрихові, тонові, комбіновані;

· за характером основи – на прозорій поверхні та непрозорій;

· за способом одержання – намальовані від руки, фотографічні, поліграфічні, цифрові растрові та векторні зображення;

· за призначенням – для поліграфічного відтворення, комп’ютерних мереж, телевізорних трансляцій та ін.;

· за способом передачі перспективи – плоскі, об’ємні, стереоскопічні, голографічні.

Із впровадженням у поліграфію комп’ютерних видавничих систем одержали особливо широке впровадження електронні зображення, створені в комп’ютерних системах, в цифрових фотокамерах, записані на CD-ROM, а також зображення доступні через мережу Internet.

Текстові оригінали – оригінали, що містять інформацію у вигляді тексту. Можна виділити такі види текстових оригіналів: машинописний, рукописний, оригінал-макет, поліграфічний, кодований та ін.

Ілюстраційні оригінали – оригінали, що містять інформацію у вигляді одно- чи ба­гатоколірного зображення.

До чорно-білих належать оригінали, що мають відтінки лише сірого кольору різної світлоти – від чорного до білого, так звані ахроматичні (некольорові) тони.

Репродукції з чорно-білих оригіналів друкують в одну-дві чорних чи сірих фарб. До чорно-білих належать також оригінали, колір яких утворений чорними тонами з яким-небудь відтінком: синім, фіолетовим, коричневим. Ці оригінали відтворюються за тими ж законами, що і чорно-білі. При репродукуванні таких оригіналів використовуються звичайно чорна і кольорова (для підфарбовування) фарби.

До кольорових належать оригінали, зображення на яких виконані в кольорі. Відтворюють їх, як правило, в чотири, шість, вісім фарб.

І чорно-білі, і кольорові оригінали за характером утворюваних елементів можуть бути: штриховими, тоновими, комбінованими.

Штрихові оригінали – ілюстраційні оригінали, зображення яких утворюються з крапок, штрихів, ліній чи суцільних площин різних розмірів, але однакової насиченості.

У штрихових оригіналах зображення передається окремими елементами: крапками, штрихами, пунктирними лініями, суцільним заливанням однакової щільності, тобто однаково відбивають світло. Переходи від світла до тіні передаються в штриховому оригіналі елементами різної товщини (площі) і частоти. Чим темнішою має бути дана ділянка оригіналу, тим більше на ній штрихів, тим більша площа кожного штриха, тим ближче один до одного (частіше) вони розташовані, іноді штрихи навіть зливаються, утворюючи суцільну темну пляму. Навпаки, на більш світлих ділянках штрихи тонші і пробіли між ними ширші.

Кожен штриховий оригінал має дві щільності – щільність штрихів і щільність підкладки. Різниця між цими щільностями може бути різна. Як відомо, різниця між найбільшою і найменшою щільністю об'єкта (у даному випадку оригіналу) називається інтервалом оригіналу. Інтервал штрихового оригіналу залежить від оптичної щільності підкладки і штрихів. Чим світліше буде підкладка і чим темніше штрихи, тим більше буде інтервал оригіналу. Чим більше інтервал оригіналу, тим легше одержати гарний негатив — щільні світла і прозорі тіні. Тому перша й основна вимога до штрихового оригіналу - це білизна підкладки і досить щільні чорні штрихи.

Півтонові оригінали – ілюстраційні оригінали, зображення яких утворюються з окремих ділянок різної насиченості (оптичної густини), що поступово переходить від світлого до темного тону. Півтонові оригінали, на відміну від штрихових, мають переходи від світла до тіні, так звані проміжні чи півтонові градації різної яскравості, що відбивають світло в різних кількостях.

Найбільш типовий приклад півтонового оригіналу – чорно-білий фотографічний знімок. Півтонові оригінали широко поширені серед усіх видів поліграфічних видань: газетах, книгах, журналах, образотворчій продукції.

Півтонові чорно-білі оригінали мають ділянки, що відбивають світло в більшій чи меншій мірі, але однаково для усіх променів видимого спектру.

Кольоровий тоновий оригінал містить різні фарбові ділянки, що відбивають чи поглинають ті чи інші промені спектра в різних кількостях. У півтонових багатобарвних оригіналах можливі різні за спектральним складом колірні відтінки.

Кольорові півтонові оригінали відрізняються розмаїттям кольорових тонів. Основною особливістю кольорового оригіналу є колірний зміст, що характеризується якістю кольорових тонів і площею, зайнятою ними.

Намальовані кольорові напівтонові оригінали є різноманітні як за технікою виконання, так і призначенням. Такі оригінали, як штрихові, так і півтонові (чорно-білі і кольорові), можуть бути виконані тушшю, гуашшю, аквареллю, пастеллю, вугіллям, олійними фарбами, кольоровими і чорно-білими олівцями, а також іншими художніми фарбами. За структурою поверхні вони поділяються на гладкі (глянцеві чи матові) і рельєфні.

Останнім часом широке застосування в якості кольорових півтонових оригіналів одержали кольорові діапозитиви – слайди. Їх використовують для одержання ілюстрацій у журналах, книгах, а також окремих кольорових репродукцій, поштових листівок, альбомів, каталогів.

Комбіновані (змішані) оригінали містять як штрихові, так і тонові елементи. У поліграфії використовуються дуже рідко.

Всі оригінали, крім фотографічних, котрі являють собою негативи, діапозитиви чи фотовідбитки, можуть бути виконані на різних матеріалах: папері, картоні, тканині, металі, склі чи на плівці.

Залежно від сюжету оригіналами є абстрактний живопис, текст, портрет, пейзаж, натюрморт, технічний малюнок і т.д.

 


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
  8. Банківський кредит та його класифікація.
  9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  10. Будівельна класифікація ґрунтів
  11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
  12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.




Переглядів: 4699

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види друкарської продукції | Загальні технічні вимоги до оригіналів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.