Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Механізми, що викликають гіпертрофію волокон

Непрямі підтвердження здійснення процесу гіперплазії

Дослідники й досі не дійшли єдиної думки щодо ролі, котру відіграє гіперплазія та гіпертрофія окремих волокон у збільшенні розміру м'язів людини внаслідок силового тренування. Результати більшості досліджень свідчать, що гіпертрофія окремих волокон зумовлює гіпертрофію усього м'яза. Водночас результати двох досліджень з участю культуристів вказують на можливість процесу гіперплазії м'язів у людей.

В одному дослідженні середня площа волокон латеральних широких м'язів стегна та дельтоподібних м'язів у культуристів високого класу була меншою, ніж у важкоатлетів, і майже такою ж, як у студентів фізкультурних закладів та людей, які не займалися силовим тренуванням. Це свідчило про те, що гіпертрофія окремих волокон не є головним чинником збільшення м'язової маси у культуристів. Подібні результати були отримані в іншому дослідженні, де порівнювали показники високотренованих культуристів та фізично активних, але таких, що не тренуються, людей. Площа м'язових волокон у них була майже однаковою, незважаючи на те, що в культуристів обхват кінцівок був значно більшим. Окрім того, вчені встановили, що у культуристів у руховій одиниці більше м'язових волокон, ніж у нетренованих людей. Оскільки у культуристів був значно більший обхват м'язів при нормальній площі поперечного розрізу м'язових волокон, то отримані результати вказують на збільшення кількості м'язових волокон. Інше пояснення — у культуристів при народженні було більше м'язових волокон.

Принаймні, в одному дослідженні спостерігали значні відмінності у площі м'язових волокон у культуристів та студентів фізкультурних закладів обох статей. Середня площа волокон латерального широкого м'яза стегна становила: 8,400 мкм2 — у культуристів; 6,200 — у студентів фізкультурних закладів та 4,400 мкм2 — у студенток фізкультурних закладів.

Відмінності у результатах цих досліджень можна пояснити сутністю тренувальних навантажень або стимулів. Вважається, що тренування з високою інтенсивністю або опором викликають більший ступінь гіпертрофії волокон, зокрема швидкоскоротних, ніж тренувальні заняття невисокої інтенсивності або з використанням незначного опору.

Гіпертрофія окремого м'язового волокна внаслідок силового тренування є, мабуть, результатом чистого збільшення білкового синтезу у м'язах. Білок у м'язах піддається постійним процесам синтезу та розщеплення. Інтенсивність їх змінюється залежно від потреб. При виконанні фізичних навантажень синтез зменшується, а розщеплення збільшується. Для періоду відновлення після фізичних навантажень характерним є збільшення синтезу білка.

Експерименти, котрі проводилися на тваринах, показали, що зумовлена фізичними навантаженнями м'язова гіпертрофія супроводжується тривалим підсиленням білкового синтезу та ослабленням розщеплення білка. Це продемонструвало дослідження, у котрому використовували електростимулювання задньої кінцівки пацюків, що забезпечувало тренувальний стимул високого рівня опору з невеликим числом повторень. Друга задня кінцівка виконувала роль контрольної, 16-тижнева програма тренувань показала:

• зростання обсягу роботи під час тренувального заняття на 66 %;

збільшення «сирої» маси тренованого м'яза на 18 %;

• підвищення вмісту білків у м'язі на 17 %;

• збільшення вмісту рибонуклеїнової кислоти у м'язі на 26 %.


Читайте також:

  1. Аферентні волокна, що викликають активність гальмівного нейрона Г.
  2. Види текстильних волокон.
  3. Вимоги, що пред'являються до волокон і матриці
  4. Волоконні МКМ
  5. Волоконно-оптичний кабель
  6. Досі фахівці не прийшли до загальної думки про те, чи вважати гіпертрофію передміхурової залози патологічним процесом або нормальним фізіологічним явищем.
  7. Електротравматизм. Основні причини та шляхи зниження його рівня. Фактори які його викликають.
  8. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕЛЕМЕНТИ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ
  9. Зміна типу м’язових волокон
  10. Зміни швидкості росту викликають адаптивну відповідь
  11. Оптоволоконний Ethernet




Переглядів: 374

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Прямі докази переваги гіперплазії | Зміна типу м’язових волокон

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.