• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державні органи зовнішніх зносин.

ЗАПОРІЖЖЯ

ЗІНУХОВА В. М.

ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН

КАФЕДРА ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАПОРІЗЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ КОЛЕДЖ

Лекція з курсу “Міжнародне право”

Укладач:

Кафедри юридичних дисциплін

1. Державні органи зовнішніх зносин.

2. Поняття дипломатичного та консульського права та їх джерела.

3. Дипломатичні представництва: поняття, функції, глава та персонал.

4. Консульські представництва: поняття, функції, глава та персонал.

Для здійснення зовнішніх зв’язків з іншими державами й іншими суб’єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.

Під державним органом зовнішніх зносин (далі – ДОЗЗ) розуміють посадову особу, організацію, установу, на яку покладено відправлення зовнішніх справ суб’єкта міжнародного права у межах встановленої компетенції і яка визнана у цій якості міжнародним правом.

ДОЗЗ поділяють на (за класифікацією В.О. Зоріна):

1) центральні ДОЗЗ;

2) закордонні ДОЗЗ.

Такий поділ є універсальним, оскільки його можна застосувати до будь-якої країни світу незалежно від її особливостей.

Група центральних ДОЗЗ містить:

1) органи загальнополітичного керівництва (їх статус визначається, як правило, конституціями держав);

2) органи спеціальних (відомчіх) зносин держави з іншими країнами.

До державних конституційних органів зовнішніх зносин та посадових осіб зовнішніх зносин належать:

- глава держави;

- вищий орган законодавчої влади, що обирається громадянами даної країни;

- уряд та прєм’єр-міністр;

- міністр закордонних справ.

До центральних ОЗЗ належать також інші міністерства і відомства, які за родом своєї діяльності безпосередньо причетні до міждержавних зносин. Наприклад, в Україні ­­– це Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі.

Закордонні ДОЗЗ.

Постійні закордонні ДОЗЗ ведуть повсякденну роботу за кордоном, представляючі інтереси країни, її фізичних та юридичних осіб. Ними є посольства, місії, представництва у міжнародних організаціях.

Тимчасові ДОЗЗ – найрізноманітніші делегації, окремі представники за кордоном, спостерегачі на міжнародних конференціях, з’їздах, а також окремі представники держави на коронаціях, державних ювілеях, траурних церемоніях тощо.

Постійні закордонні ДОЗЗ можуть бути дипломатичними органами (посольства або представництва ООН). Вони мають представницький характер і виконують посольські функції.

Консульства не є дипломатичними представництвами.

Представництва на міжнародних виставках, конгресах не мають дипломатичного характеру.

Консульство – це установа, що входить до системи ДОЗЗ і виконує свої функції на певній території, визначеній у відповідній угоді з країною перебування (консульський округ).

Консульства виконують свої функції у сферах, які не є суто політичними аспектами державних зносин. Вони не є універсальними представництвами держави за кордоном.

Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969 р. визначає їх як тимчасові представництва держави, які направляються одними державами до інших за узгодженням з останніми для вирішення особливо важливих питань або для виконання спеціальних завдань.

Діяльність таких місій називають дипломатією ad hoc.

До структури внутрішньодержавних ОЗЗ України входять:

- парламент – Верховна Рада України;

- глава держави – Президент України;

- уряд – Кабінет Міністрів України;

- відомство закордонних справ – МЗС України;

- міністерства і відомства України.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
3. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
4. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
5. Аналіз зовнішніх ризиків
6. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
7. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
8. В/. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади.
9. Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
10. Виконавчі органи влади на місцях
11. Виконавчі пристрої. Регулюючі органи. Виконавчі механізми. Гідравлічні виконавчі механізми.
12. Вищі органи виконавчої влади

Переглядів: 1572