Застосування перетворення за Лапласом для розв’язування диференціальних рівнянь
Для переходу від диференціальної форми рівняння до його зображення за Лапласом диференціальне рівняння домножується на і інтегрується за часом в межах від 0 до . В результаті цієї операції зберігаються незмінними всі постійні коефіцієнти рівняння, а дійсні функції часу входять у відповідні інтеграли Лапласа. При цьому рівняння стає алгебричним відносно зображень вхідних і вихідної величин. Це дає можливість визначити зображення вихідної величини безпосередньо за формою рівняння зображень як функцію зображень вхідних величин, параметрів системи і початкових умов. Для визначення оригіналу вихідної величини, тобто для отримання розв’язку диференціального рівняння, від отриманого зображення вихідної величини береться зворотне перетворення за Лапласом з допомогою теореми розкладу або теорії різниць. Наприклад, якщо диференціальне рівняння має вигляд
(2.27)
тоді після вказаних операцій множення отримаємо
(2.28)
де
(2.29)
Підставивши ці вирази в інтегральне рівняння (2.28) отримаємо
(2.30)
звідки
(2.31)
де – поліном початкових умов. Для визначення використовується перетворення £-1.