Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Стаття 169. Поновлення батьківських прав

(Статтю 169 доповнено частиною згідно із Законом № 2710-1V від 23.06.2005)

1. Позбавлення батьківських прав є безстроковим і не може обмежуватися часовими межами. Відновлення батьківських прав можливе тільки в порядку і на підставах, встановлених коментованою статтею.

Вирішення питання про поновлення в батьківських правах знаходиться у винятковій компетенції суду. Суд розглядає вимогу про поновлення в батьківських правах в порядку цивільного судочинства. Ініціатива розгляду даного питання може виходити тільки від батьків, позбавлених батьківських прав, тобто інші фізичні і юридичні особи не мають права звертатися із заявою про поновлення батьків в батьківських правах. На практиці позов про поновлення в батьківських правах пред'являється особою, позбавленою батьківських прав, до іншого з батьків або опікуна (піклувальника) або навчально-виховного закладу залежно від того, під чиєю опікою знаходиться дитина.

2. З урахуванням серйозної значущості вирішення питання про поновлення в батьківських правах не тільки для батьків, але і для дітей, справи даної категорії повинні розглядатися судами з обов'язковою участю органів опіки і піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ст. 19 СК).

3. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття або була усиновлена й усиновлення не скасоване чи не визнане недійсним. Це пов'язано з тим, що відповідно до закону на усиновлення не вимагається згоди батьків, позбавлених батьківських прав, і подібний спір міг би вкрай негативно вплинути на моральний стан дитини і усино-влювачів і негативно відобразитися на їхніх правах і інтересах з урахуванням правових наслідків усиновлення (ст. 232 СК). Разом з тим, при скасуванні судом усиновлення (особи, що мають право вимагати скасування усиновлення, вказані в ст. 240 СК) при наявності встановлених ст. 238 СК підстав не виключене подальше поновлення в батьківських правах кровних батьків дитини, але тільки за наявності необхідних умов і при дотриманні порядку вирішення даного питання.

4. Як встановлено ч. 4 коментованої статті, поновлення в батьківських правах можливе лише за умови, що батьки істотно змінили в кращий бік поведінку, спосіб життя і (або) ставлення до виховання дитини. Поза сумнівом, що зміни в способі життя батьків, їхнє ставлення до дитини не можуть відбутися швидко, для цього необхідний, як правило, значний період часу. Причому недостатньо одних намірів батьків змінити свою поведінку, необхідно, щоб їх спосіб життя дійсно змінився настільки, що ніяких небезпек і загроз життю і здоров'ю дитини більше не буде, а батьки в змозі належним чином виховувати дитину і захищати її права і інтереси. Тому п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зобов'язує суд, розглядаючи такі справи, перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

5. Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків про поновлення в батьківських правах. Суд зобов'язаний з'ясувати думку дитини з приводу можливості поновлення батьківських прав і повернення її батькам. Причому мотиви незгоди дитини на поновлення в батьківських правах значення не мають. Але при цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ст. 171 СК).

6. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина.

7. При поновленні в батьківських правах правовідносини між дитиною і батьками відновлюються в повному обсязі. Як правило, при поновленні батьків (одного з них) в батьківських правах суд задовольняє і їхні вимоги про повернення дитини. Проте можливі і виключення, оскільки суд має право, з урахуванням думки дитини, відмовити батькам (одному з них) в позові про повернення дитини, якщо прийде до висновку, що передача їм дитини не відповідає її інтересам. У такому разі дитина продовжуватиме знаходитися у опікуна (піклувальника), у навчально-виховному закладі або у іншого з батьків, який не позбавлявся батьківських прав.

8. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в актовому записі про народження робиться відмітка: «Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення суду» (п. 2.33 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5).

9. У разі відмови в задоволенні позову про поновлення батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом можна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням суду законної сили. Вказаний річний термін починає спливати з наступного дня після набрання рішенням суду про відмову у поновленні батьківських прав законної сили.

Рішення суду про відмову у поновленні батьківських прав набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК), рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ст. 223 ЦПК).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.	\|	Положення частин першої-третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.