Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Умовивід

Судження

Поняття

Агностицизм Д. Юма та І. Канта

Лекція 10

Тема:Пізнання

План

1. Поняття пізнання і проблеми пізнаваності світу.

2. Структура пізнання. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнані

3. Проблема істини. Роль практики у пізнанні.

 

1. Пізнання - процес духовного освоєння людиною світу з метою отримання істинного достовірного знання.

Процес пізнання є активним цілеспрямованим відображення дійсності у свідомості людини.

Розділ філософії який вивчає пізнання, називається гносеологією. В зарубіжній філософії вживалась назва епістемологія.

У нас під епістемологією, у першу чергу, розуміють вчення про наукове пізнання. Центральною проблемою в теорії пізнання є питання про те, наскільки достовірними виявляються отримувані людиною знання.

В історії філософії склалися два основні підходи щодо можливості людини отримувати достовірне знання:

· Гносеологічний реалізм (оптимізм) стверджує, що людина, здатна повно і достовірно пізнавати світ.

· Агностицизм стверджує, що людина не може повно, адекватно, достовірно пізнавати світ.

Різновиди агностицизму:

1. Скептицизм – давньогрецький мислитель Піррон вважав, що достовірними є лише чуттєві сприймання. Омана виникає при спробі перейти від чуттєвого образу до з’ясування внутрішньої сутності предмета.

- Д.Юм вважав, що у досвіді і навіть науковому експерименті отримуваний результат відрізняється від причини.

- І. Кант, розробив концепцію «речі в собі» і вважав речі принципово непізнаваними.

3. Конвенціоналізм–вважає, що наукові закони є лише домовленностями між вченими.

2. Структура пізнавального відношення включає такі елементи:

- Суб’єкт пізнання – людина або людство в його історичному розвитку.

- Об’єкт пізнання - реальність або її окремі фрагменти, на які спрямована пізнавальна активність людини. У якості об’єктів можуть бути також ідеальні об’єкти.

Результатом пізнання є пізнавальний образ об’єкта, який завжди є об’єктивним за своїм змістом, тому що в ньому об’єкт відображається з різним ступенем адекватності. Пізнавальний образ є суб’єктивним за своєю формою, тому що належить людині як суб’єкту пізнання.

 

Структурно процес пізнання включає:чуттєве та раціональне пізнання

Форми чуттєвого пізнання:

1. Відчуття

2. Сприймання .

3.Уявлення

Форми раціонального пізнання:

 

Процес пізнання починається з чуттєвого контакту людини з об’єктом пізнання і виявляється більш ефективним на початкових етапах людського життя та суспільної практики.

Чуттєве пізнання передує раціональному, однак це не треба розуміти, як цілковиту його відокремленість, тому що в дійсності людина пізнаючи світ, водночас і відчуває, і мислить.

Раціональне пізнання є більш високим рівнем відображення дійсності, тому що дозволяє за допомогою людського інтелекту пізнати внутрішню сутність предметів і явищ дійсності, що прихована від органів чуття, збагнути закономірності та причини розвитку.

Висновок: процес пізнання включає взаємодію, взаємопроникнення чуттєвого та раціонального компонентів, емпіричного досвіду і понятійного мислення.

 

3. Класичні визначення істини дав Арістотель, який визначив істину як відповідність наших знань про дійсність самій дійсності. В сучасній філософії існують різні концепції істини. Наприклад філософія прагматизму істинним вважає знання, яке приносить практичну користь.

Матеріалістична концепція істини включає такі поняття:

- Об’єктивність істини – такий зміст людських знань про світ, який не залежить від людини як суб’єкта пізнання.

- Абсолютна істина – такий зміст людських знань, який повно відображує об’єкт пізнання і у подальшому не буде спростований, змінений, доповнений.

- Відносна істина – таке знання, яке в принципі є правильним, але воно не повно відображує об’єкт пізнання і з розвитком людської практики, науки, з прогресом пізнавальних можливостей людини буде збагачуватися новими елементами, доповнюватися, змінюватися і навіть у подальшому замінюватися.

- Конкретність істини – принцип отримання знання, коли обов’язково враховуються конкретні характеристики об’єкта пізнання: місця, часу, простору, умов і т.д.

Щоб перевірити достовірність отримуваного знання; необхідно спиратися на практику як об’єктивний критерій істини. Але сама практика є недостатнім критерієм, тому що залежить від ступеня історичного розвитку суспільства, і тому є обмеженою, тому практику доповнюють логікою.Може бути не лише безпосередня, але й опосередкована практична перевірка істини.


Читайте також:

  1. Аналогія як умовивід
  2. Дедуктивний умовивід та його правила
  3. Лекція №7. УМОВИВІД ЯК СКЛАДНА ФОРМА МИСЛЕННЯ
  4. Форми абстрактного мислення (логічного пізнання): поняття, судження, умовивід.
  5. Форми мислення: поняття, судження, умовивід.




Переглядів: 522

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Висновок: все те що може бути відкрито у майбутньому стосовно об’єктивної реальності підпадає під поняття матерія. Тому поняття матерія носить принципово – відкритий характер. | Лекція 11

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.