Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Форми абстрактного мислення (логічного пізнання): поняття, судження, умовивід.

Пізнання як процес

Складний і суперечливий процес пізнання можна подати так: пізнання починається з такого рівня, як чуттєвість, потім переходить на рівень абстрактності, потім знання виявляється на предмет істини чи хиби і, нарешті, завершальним етапом циклу пізнання є вчення про необхідність і межі можливої реалізації істини в реальній дійсності, на практиці. Іншими словами, шлях пізнання починається з чуттєво-предметного до абстрактно-опрацьованого думкою, мисленням і до визначення цього знання на предмет істинності чи хибності, а закінчується застосуванням знання в діяльності людини.

Чуттєве пізнання має такі форми: відчуття, сприйняття., уявлення.

Відчуття – це відтворення окремих властивостей речей об’єктивного світу, які безпосередньо впливають на органи чуття.

Сприйняття –цілісний образ речі як синтез відчуттів, пов’язаних одне з одним відповідно до того, як пов’язані між собою властивості тієї чи іншої речі

Уявлення виникають у людській голові на основі минулих впливів речей на людину, які збереглися в її пам’яті, або ж на основі розповіді про речі інших людей, опису речей чи явищ. На відміну від попередніх форм, уявлення відображують речі і явища без індивідуальних особливостей у вигляді загальних типових рис. Тому це своєрідний місток між чуттєвим пізнанням і абстрактним мисленням. Різновидами уявлення є уява і фантазія.

Поняття – думка, яка відображає речі та явища в їх загальних і суттєвих ознаках. Існує в граматичній формі. Є початковою формою мислення і водночас його результатом.

Судження – думка, що має вираження у формі розповідного речення, в якому щось стверджується про річ, явище і яка є об’єктивною, істинною або хибною. Тобто судження – це взаємозв’язок понять.

Умовивід є процесом мислення, в результаті якого з двох або кількох суджень виводиться нове судження.

Характерними особливостями абстрактного мислення є відтворення внутрішніх, суттєвих сторін, закономірних зв’язків дійсності, тобто пізнання сутності; узагальненість та опосередкованість відображення речей, їх властивостей та зв’язків.

В процесі пізнання ми маємо чітко керуватися певними вимогами, принципами, без яких нам не отримати істинних знань. Такими принципами пізнання є:

- об’єктивність: речі потрібно пізнавати такими, якими вони є;

- пізнаванність: людина здатна адекватно з достатньою повнотою пізнавати природне і суспільне буття;

- відображення: за своєю суттю пізнання є процесом відображення речей, явищ світу в голові людини;

- визначальної ролі практики, яка є основою, кінцевою метою пізнання і критерієм його істинності4

- творчої активності суб’єкта в пізнанні.

Дотримуючись зазначених принципів, йдучи сходинками чуттєвого та раціонального пізнання, ми отримуємо в підсумку знання емпіричні (досвідні) та теоретичні.

На емпіричному рівні ставиться завдання отримати необхідні практичні дані про окремі властивості й відношення речей, явищ світу, відповідно впорядкувати, систематизувати та описати їх. Для теоретичного рівня характерні поглиблений аналіз емпіричних даних, проникнення в сутність явищ, що вивчаються, пізнання причинно-наслідкових зв’язків, внутрішніх тенденцій розвитку, відкриття законів.

Ф.Бекон порівнював емпірика з працелюбною мурашкою, котра невтомно збирає та складає до купи факти, беручи їх усі підряд, але в змозі встановити закономірні зв’язки речей, явищ, процесів, та з працелюбною бджолою, яка збирає пилок з різних квітів, перероблює його і створює солодкий мед. Саме останню він образно вважав тим, чому має наслідувати справжній філософ, вчений і загаллом – кожна мисляча людина.

 

 


Читайте також:

  1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  2. Автоматизовані форми та системи обліку.
  3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акредитив та його форми
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  9. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  10. Б. Мислення
  11. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  12. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.




Переглядів: 1702

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Суб’єкт-об’єктне відношення у пізнанні | Поняття, основні ознаки та форма держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.