Тема 9. Спеціальні цільові фонди держави

Питання для самоперевірки

1. Визначте поняття приватних заощаджень домогосподарств і підприємств.

2. Дайте характеристику функції заощадження. Наведіть її алгебраїчну та графічну інтерпретацію.

3. Визначте коефіцієнти середньої та граничної схильності до заощаджень.

4. Визначте поняття інвестиції. Який зв’язок між інвестиціями та заощадженнями?

5. Ураховуючи часовий інтервал, визначте вплив інвестицій на економіку .

6. Назвіть та охарактеризуйте форми інвестицій.

7. Наведіть кейнсіанську функцію інвестицій.

8. В чому полягає неокласичний підхід до визначення інвестицій?

9. Які показники враховують фірми при прийнятті рішення про інвестування? Що таке дисконтова на вартість?

10. Охарактеризуйте модель акселератора.

1. Необхідність створення та призначення державних цільових фондів

2. Загальнодержавні соціальні фонди та їх значення для забезпечення системи соціального страхування

3. Пенсійний фонд. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Самостійно:

4. Реформування пенсійного забезпечення в Україні.

5. Інші фонди цільового призначення.

6. Цільові фонди місцевих органів влади.

1. Необхідність створення та призначення державних цільових фондів

Державний бюджет є основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави. Його кошти є знеособленими і забезпечують реалізацію функцій держави. Проте у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є підставою для створення фондів цільового призначення. Тобто необхідність їх створення та функціонування зумовлена потребою в наданні певних соціальних гарантій населенню.

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування суспільних потреб з певних джерел, які мають цільове призначення.

Державні цільові фонди є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів.

Залежно від цільового призначення державні цільові фонди поділяються на соціальні і економічні, а відповідно до рівня управління – на державні і регіональні (місцеві).

Державні цільові фонди дозволяють:

1) впливати на процес виробництва шляхом фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

2) забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціальних певних джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;

3) надавати спеціальні послуги населенню шляхом виплати допомоги, пенсій, субсидування і фінансування соціальної інфраструктури в цілому;

4) надавати позики, зокрема зарубіжним партнерам, включаючи іноземні держави.

Порядок формування і використання державних цільових фондів регламентується відповідним законодавством. Джерела формування державних цільових фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створюються.

Напрям витрачання коштів, що поступають до державних цільових фондів, обумовлюється призначенням фондів, конкретними економічними умовами і змістом розроблених програм, що реалізовуються. Частина коштів прямує на засновницьку діяльність і вкладається в цінні папери. Державні цільові фонди можуть виступати інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не співпадає з часом їх утворення, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковими джерелами фінансування витрат відповідного фонду.

Державні цільові фонди по основних напрямах своєї діяльності звільнені від сплати податків.

Цільові фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов’язане з виділенням і реалізацією окремих функцій держави, наприклад, соціальної функції. Тимчасові фонди створюються для вирішення певних актуальних проблем, наприклад, Чорнобильський фонд.

Правом створення державних цільових фондів наділені державні і місцеві органи влади. Загальнодержавні цільові фонди мають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур. За таким типом створюються Пенсійний фонд, Фонд державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і ін. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел (фонди природоохоронних заходів тощо)

Цільові державні фонди, як правило, пербувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Керівництво фондів самостійно визначає напрями використання коштів відповідно до законодавства.

Загалом принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформулювати так:

• відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;

• відрахування до фондів є обов'язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

• витрати з фондів здійснюються лише на певні потреби, передбачені законом. У західних країнах число таких фондів становить від 30 до 80.

У різних країнах формуються різні цільові фонди, що відображають специфічні риси фінансових систем цих країн. В Україні в нинішній час створюються такі державні цільові фонди:

а). У сфері соціального страхування:

· Пенсійний фонд України;

· Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

· Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

· Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

Фонд України соціального захисту інвалідів.

б). Економічні державні цільові фонди:

· Державний фонд охорони навколишнього природного середовища;

· Інші фонди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення прибутковості інвестиційних проектів	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.