Розробив

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-

правових дисциплін ФПМК

______________ В. Б. Харченко

(підпис)

___________________________

(дата, місяць, рік)

лекція

з дисципліни

ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ

Тема: Кримінально-правова характеристика злочинів в сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України.

Галузь знань 0304 ПРАВО

Напрям підготовки (спеціальність) 6.030401 ПРАВОЗНАВСТВО

Спеціалізація КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА

Освітньо-кваліфікаційний рівень БАКАЛАВР

Форма навчання ДЕННА, ЗАОЧНА

доцент кафедри, к.е.н.,__________ М.М.Дудін

Харків, 2013

Тема: Кримінально–правова характеристика злочинів в сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України.

Навчальні та виховні цілі: сформувати цілісне уявлення про злочини в сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України, а також сформувати у студентів вміння здійснювати кваліфікацію зазначених злочинів та відмежувати їх від інших складів злочинів.

Час2 години

Навчальні питання (згідно навчального плану):

1. Кримінально-правова характеристика виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК).

2. Контрабанда (ст. 201 КК).

3. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК).

4. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: характеристика об'єктивних та суб'єктивних ознак (ст. 212 КК).

Література:

1. Байрактар Д. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку реєстрації випуску цінних паперів // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №5 – С. 94 – 96. Брич Л.П, Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. – К.: Атіка, 2000. – 288 с.

2. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарчої діяльності: кримінально – правова характеристика. Монографія. - К., 2003.

3. Стодкін О. Кримінальна відповідальність за умисне відхилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів // Економіка, фінанси, право. - 2001.- №11 - С. 27 – 30.

4. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8.10.04 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 48

5. Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.04.96 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – Х.: Одіссей, 2000. – С. 155¾159.

Текст лекції

Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини у сфері грошового обігу - кредитно-грошової системи України, а також інших країн у разі підробки їх валюти. Відповідно до Міжнародної конвенції від 20 квітня 1929 р. щодо боротьби з підробкою грошових знаків, ратифікованою Урядом СРСР 3 травня 1931 р., держави-учасниці встановили відповідальність за підроблення не тільки власних грошей, а й тих, що знаходяться в обороті цих державвищезазначених предметів слід розглядати як різновид зберігання.

Придбання — це отримання підробленої національної валюти та інших предметів злочину будь-яким способом, наприклад, купівля, отримання в обмін на інші товари, в рахунок сплати боргу, в дар тощо.

Під перевезенням слід розуміти будь-які дії з переміщення підробленої національної валюти України та інших предметів злочину незалежно від способу транспортування і місця зберігання.

Пересилання — це переміщення тих самих предметів за умови, що транспортування здійснюється без участі відправника, наприклад, у вигляді поштових або багажних відправлень.

Ввезення в Україну передбачає переміщення через митний кордон України предметів злочину.

Зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну визнаються закінченим злочином з моменту вчинення цих дій.

Збут підробленої національної валюти України та інших предметів злочину означає випуск їх в оборот шляхом оплати куплених товарів, розміну, дарування, надання позики, пред'явлення чека або облігації до оплати тощо. Збут може вчинятися не тільки підроблювачем, а і його співучасниками та особами, які знали про наявність фальшивки, у тому числі й ті, які випадково отримали її і після виявлення вирішили позбутися. Збут визнається закінченим злочином з моменту прийняття будь-ким хоча б одиничної фальшивки як справжнього грошового знака, державного цінного паперу чи білета державної лотереї. Отримання фальшивих грошей від іншої особи для збуту (без участі в їх виготовленні) утворить готування до збуту.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, поєднаний з метою збуту вказаних вище предметів.

Відсутність такої мети виключає кримінальну відповідальність.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Відповідно до зазначеної Міжнародної конвенції 1929 р. іноземні громадяни підлягають кримінальній відповідальності за ст. 199 КК незалежно від місця вчинення злочину, навіть якщо вони вчинили його за кордоном, проти грошової системи будь-якої з держав— учасниць конвенції.

Частина 2 ст. 199 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі. Великий розмір, відповідно до примітки до ст. 199, має місце, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Частина 3 ст. 199 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі. Особливо великий розмір, відповідно до примітки до ст. 199, має місце, якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.