• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мусульмани

Наука

Отже, на початку ХІІІ ст. вже використовувалися такі види енергії: праця людей, сила тварин та вода і вітер.

Середньовічні ремісники Заходу запозичили в китайців оригінальну конструкторську модель ткацького верстата (ІІ ст. до н. е.), який давав змогу виготовляти візерункові тканини. Лише у ХІІ ст. до Європи потрапляє винайдений у Китаї компас.

ІХ—Х ст. вчені датують винайдення механічного годинника з гирями. Приблизно 1340 р. з’явилися шпіндельні механічні годинники, які швидко опанували міста й собори. У 1450 р. настала черга пружинних годинників.

Перший у Європі паперовий млин спорудили іспанці в 1150 р. У ХІІІ ст. папір з’явився в Італії, де його навчилися просочувати тваринним клеєм, щоб він був міцнішим, не пропускав чорнило.

Науково-технічні досягнення суттєво урізноманітнили фаховий вибір середньовічної людини, яка успішно опанувала нові спеціальності. Поширилися такі виробництва, як фарбування, виготовлення спиртних напоїв, ліків.

Багато новацій у цей період відбулося в текстильному виробництві. Ще в XIV ст.в італійському шовківництві почали поширюватися «крутильні млини», спочатку з ручним приводом. У XV ст. з’явилася самопрялка (з ручним приводом). Вона дала змогу одночасно крутити й намотувати нитку.

У ХV ст.німець Іоганн Генсфлейш (Гуттенберг) розробив спосіб виготовлення друкарської форми з окремих літер, сконструював ручний друкарський станок, склав рецепт першої у Європі типографської фарби. Перша книга І. Гутенберга вийшла між 1444—1447 рр.

Щодо арабів, то халіф Мамун, який правив у ІХ ст., дуже шанував грецьку вченість, під враженням від легенд про александрійський Мусейон він створив у Багдаді «Будинок науки» з обсерваторією та великою бібліотекою. Тут зібралися поети, науковці, перекладачі, які перекладали грецькі книги. За переказами, халіф платив за їхню роботу стільки золота, скільки важила книга.

Було перекладено сотні рукописів, присланих з Константинополя чи знайдених у сирійських монастирях, мусульмани ознайомилися зі спадщиною Платона, Аристотеля, Евкліда. З книги Птолемея, яку араби назвали «Альмагест», вони дізналися про кулястість землі, навчилися визначати широту і створювати карти. Особливо старанно працювали арабські астрономи — їхнім головним завданням було навчитися визначати, де Мекка.

Перший університет з’явився в Каїрі 950 р. У Кордові (Іспанія) існувало майже три десятки арабських вишів, доступних і для немусульман.

Твори Гіппократа лягли в основу «Канону лікарської науки» Абу Алі Ібн Сіни (980—1037) (Авіценни), де розглядаються також деякі проблеми математики та астрономії.

Арабські вчені досягли визначних результатів у математиці, астрономії, географії та багатьох інших сферах. Було навіть висловлено здогад, що Земля обертається навколо Сонця.

Своєрідною енциклопедією з природознавства того часу є твори Абу Насра ал-Фарабі (873—950).

У «Будинку науки» працював видатний математик, астроном і географ Мухаммед ал-Хорезмі (787 — прибл. 850), відомий європейцям як Алгорисмус (від його імені походить слово «алгоритм»). Він виокремив алгебру в окрему самостійну галузь математики. Праці ал-Хорезмі упродовж кількох століть для вчених Сходу та Заходу довго були зразком під час написання підручників з математики. Географічний трактат ал-Хорезмі «Книга картини Землі» — перша відома праця з географії арабською мовою. Також він написав твір про деякі астрономічні прилади, запозичив у індійців цифри, які нині називають арабськими.

Араби не обмежувалися перекладами. Так, цікаві трактати багдадського астронома і математика Якуба ібн Таріка (? — бл. 796) «Будова небесних сфер» та «Визначення меж Землі і сфер», які з’явилися після детального вивчення індійського надбання.

У ІХ ст. почався розквіт арабської алхімії. Алхіміки шукали еліксир життя і «філософський камінь», який перетворив би ртуть на золото. А це сприяло глибоким експериментальним дослідженням з фізики і хімії.

У Самарканді діяла потужна обсерваторія султана-науковця Улугбека (1394—1449). До послуг астрономів тут були досить точні прилади. Досягненням учених на чолі з Улугбеком можна вважати фундаментальну працю «Нові гураганські зоряні таблиці».

Улугбек цінував знання. Над входом у медресе, яку він заснував у Бухарі, викарбовано напис: «Прагнення до знань — обов’язок кожного мусульманина і мусульманки».

Читайте також:

1. Мусульмани

Переглядів: 580