• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Західна Європа

На відмінну від Західної Європи, у Візантії спостерігалося піднесення науки. Важливу роль як осередки науково-технічних досліджень відігравали міста. Для Західної Європи Візантія залишалася зразком державного будівництва. А неабиякий розвиток науки сприяв посиленому попиту на візантійських фахівців серед володарів Київської Русі, Болгарії, Італії, Чехії тощо.

Візантійці дуже шанували освічених людей, з тих, хто залишився неписьменним, нещадно кепкували.

Становище змінилося лише за імператора Василія І (867—886), який шанував учених монахів і не шкодував золота для відродження грецької вченості. В середині ІХ ст. під проводом єпископа Лева Математика в Магнавському палаці відкрилася вища школа. Її викладачі зібрали велику бібліотеку, брали участь у створенні компіляцій з законознавства, історії, агрономії. Греки знову ознайомилися з Платоном, Аристотелем, Евклідом і дізналися про кулястість Землі.

Перед нашестями варварів встояло тільки одне місто — Константинополь. Варвари, тюрки та араби штурмували його з моря і з суходолу, але греків урятував «грецький вогонь». Місто вистояло, але країну було зруйновано, тож довго ще було не до наук і мистецтва.

Візантія

Констянтин VII Багрянородний (905—959) — імператор Візантії, реально правив лише 14 років. Довге перебування поза владою розвинуло в ньому потяг до наук і вчених людей. З його участю було зібрано різні твори. Найвідоміший із них — трактат «Про управління імперією», де занотовано принципи візантійської дипломатії, а також вміщено цікавий опис про деякі сусідні народи (зокрема, про русичів).

Візантійські вчені досягли чимало успіхів у дослідженні природних явищ. Тут добре розвивалася медицина. Так, у Константинополі діяв спеціалізований медичний навчальний заклад. Потужний медичний центр діяв у Александрії.

Візантійці оволоділи деякими елементами картографії. Сильними вони виявилися і в математичних науках: це дослідження Серена Антинейського, Феона Александрійського та ін.

Тут творив видатний механік Іоанн Фелопон (VI ст.). Архітектор, математик й механік Анфимій Тралльський у праці «Про дивовижні механізми» дав наукові пояснення оптичних властивостей дзеркал.

Ранньосередньовічні церковні діячі вважали античну мудрість непотрібною суспільній еліті. Натомість підносили значення церковної історії, а також віри. Під заборону попервах потрапила навіть «чародійка» математика.

Папа римський Григорій І проголосив: «Неуцтво — мати істинного благочестя». Ніхто не мав права сумніватися в Біблії — зокрема й у тому, що Земля лежить посеред Океану і над нею є сім куполів неба, що в центрі світу — Єрусалим, а на Сході, за Індією — рай. Зрештою, отці Церкви погодились прийняти систему Клавдія Птолемея, перенесли рай за сьому сферу, в «житло блаженних».

У Західній Європі було мало письменних. Тож не дивно, що освіченість Анни Ярославни (1060—1075), здавалася сучасникам дивиною.

Водночас західна Церква відчувала нагальну потребу використовувати античний досвід у будівництві, освіті тощо. Античні знання допомагали точно визначити дату проведення релігійних свят (особливо Великоднього циклу) чи початку будівництва храмів. А в богослужінні та освіті запроваджувалася латина, якабула єдиною писемною мовою.

Тож поступово науки поверталися і до Західної Європи. Часточки стародавніх знань зберігалися в монастирях. Ченці переписували старі книги й навчали молодих послушників латинській грамоті, щоб ті могли читати Біблію. Через зростання попиту на письменних людей, котрі змогли б вести письмовий облік прибутків і витрат, відкривалися, за королівськими наказами, монастирські школи. Тут навчали читати, писати, церковному співу і трохи — рахувати. Освіта була платною, до того жлише для хлопчиків.

Вчені монахи намагалися зібрати в одну книгу все, що залишилось від давніх знань, складали великі манускрипти про житія святих, магічні властивості чисел та іноді — про медицину й географію. У VII ст. Ісидор Севільський написав 20 томів «Етимології», а через сто років Беда Шанований склав «Церковну історію Англії».

Імператор Карл Великий, наслідуючи давнину, створив Академію, але це був маленький гурток освічених монахів, які складали латинські вірші та вели літописи. З цих літописів видно, що землю вони уявляли як плоский диск, що плаває в океані.

Читайте також:

1. Відбулися кардинальні зміни у світовому порядку. На авансцену виходить Європа1.
2. Європа знань” тепер уже широко визнана як незамінний чинник соціального й гуманітарного розвитку, а також як необхідний компонент обєднання та збагачення європейської людності.
3. ЄВРОПАРЛАМЕНТ ЗАКЛИКАЄ ДО КОНКРЕТНИХ КРОКІВ
4. Західна людина втрачає інтерес до класики, яка забезпечувала її певними знаннями про світ і яка могла б стати противагою масовій культурі.
5. Західна модель рабовласництва
6. Західна некласична філософія.
7. Західна соціологія ХХ століття: основні напрями, школи та проблеми.
8. Лекція 3. Європа як концепт
9. Некласична та сучасна Західна філософія
10. Нова Європа
11. Південно-Західна Україна: Галицько-Волинське князівство

Переглядів: 895