ЄВРОПАРЛАМЕНТ ЗАКЛИКАЄ ДО КОНКРЕТНИХ КРОКІВ

Петро НЕСТЕРЕНКО.

“Урядовий кур’єр” № 48 (3213), 14 березня 2006 року,

с. 2.

Україна і світ

Європейський парламент знову висловився на підтримку демократичних перетворень в Україні. У ході обговорення резолюції стосовно демократичного проведення парламентських виборів 26 березня члени Європарламенту закликали до більш рішучої й істотної підтримки України з боку європейських інституцій, повідомляє Укрінформ.

Як зазначила, відкриваючи дискусію, Єврокомісар з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, прозорий характер парламентських виборів в Україні засвідчив, що здобутки демократії, досягнуті за часи Помаранчевої революції, набули подальшого зміцнення.

Євродепутат Чарльз Теннок сказав, що у відносинах з Україною Євросоюз має дати чіткий сигнал Україні щодо можливості в майбутньому увійти до цієї організації, це буде потужним стимулом для продовження та розвитку демократичних перетворень. Іншим напрямом роботи, на думку євродепутата, має стати конкретніша робота над ключовими питаннями двосторонніх відносин, зокрема стосовно спрощення візового режиму, тоді в майбутньому можна передбачати безвізовий режим взаємних поїздок. Треба працювати також над укладенням нової посиленої угоди між ЄС та Україною, яка має прийти на заміну існуючій угоді про партнерство та співробітництво. У цьому контексті прийнятною формою міг би стати початок переговорів із Україною про укладання угоди про Асоціацію з ЄС.

Цю думку підтримала євродепутат Гражина Станішевська, яка наголосила на тому, що Євросоюз має опанувати визначенішу позицію щодо можливості членства України в Європейському Союзі.

Євродепутат Марек Сівець, який очолював групу спостерігачів Європарламенту на виборах в Україні, зазначив, що Україні нині потрібна потужна корпорація та стабільний уряд, а їх можуть створити лише демократичні сили: БЮТ, “Наша Ук-раїна” та СПУ.

Під час дискусії не обійшлося й без гучних заяв. Зокрема, євродепутат від Німеччини нагадала своєму співвітчизнику Гюнтеру Ферхойгену заяву, яку він зробив ще на посаді Єврокомісара з питань розширення у попередньому складі Єврокомісії. Тоді Ферхойген заявив, що Україна й через двадцять років не матиме місця в Європейському Союзі. Євродепутат наголосила, що офіційна особа такого рангу не має права на подібну категоричність.

У своєму завершальному слові Єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер доклала зусиль, щоб заспокоїти емоції. Вона зазначила, що Єврокомісія вже розглядає можливість укладення нової посиленої угоди з Україною, а також щодо створення спільної зони вільної торгівлі. За її словами, іншим важливим напрямом розвитку співпраці між Україною та ЄС є енергетика і безпека енергопостачання, які набувають дедалі більшого значення для кожної з європейських країн.

“Урядовий кур’єр” № 66 (3231), 7 квітня 2006 року, с. 3.

Діаспора як чинник...

Наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті", яка відбулася у Львові, істотно змінила вектор взаємин українських громад у світі. З цим погодилися всі її учасники. Конференцію організували Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка", Українська всесвітня координаційна рада, Науково-дослідний інститут українознавства.

Із різних куточків світу та України прибули 245 делегатів. Головна тема їхніх виступів – стан і перспективи законодавчого забезпечення відносин діаспори з Україною, різноманітні аспекти відносин українських громад з органами влади у країнах проживання, їх роль у виборчих та в інвестиційних процесах.

Назагал конференція, попри високий діловий рівень, була позбавлена "академічності". Тон задали директор згаданого Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою (МІОК) Ірина Ключковська та її невеликий колектив, котрий, за відгуками гостей, володіє "магнітом" приязні і любові.

"Серед стереотипів нашого сприйняття діаспори, зокрема західної, є міф про їхню успішну самореалізацію, благополуччя. Але це – півправди. По суті, кожний із емігрантів переживає свою глибоку драму і дуже гостро сприймає усе, що діється в Україні і довкола неї. Бо від іміджу Батьківщини значною мірою залежить їхнє моральне самопочуття”. Про це, зокрема, говорила в своєму виступі голова Європейського конгресу українців, голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хортяні. Її доповідь так і називалась: "Роль української діаспори у зміцненні позитивного іміджу України вЄвропі".

Пані Ярослава – родом із Тернопільщини. Вийшла заміж за угорця, який нині з гордістю носить значок з тризубом. Донька добре знає українську мову і допомагає матері.

– Коли 2003 року відзначали 70-річчя голодомору, я вирішила звернутися до угорського парламенту, щоб він визнав геноцид проти українського народу, – розповідає Ярослава Хортяні. – Працювала з парламентом від травня до листопада. Підготувала документи із фотознімками, ходила по фракціях і розмовляла з усіма головами. А в українському посольстві про це дізналися в останню чергу. Бо вони могли зірвати нашу ініціативу. Врешті 347 депутатів проголосували "за". Під час голосування українцям виділили окрему ложу. Там були й наші діти, які народилися в Угорщині. Вони заплакали перші. Ми пережили таку ейфорію разом із угорськими депутатами. Вони нам дякували. За що? "Бо ми відчули, яке добро зробили", – кажуть. Нас із угорцями це рішення парламенту зріднило...

І це лише один маленький штрих розбудови українських мостів. У своїх виступах

учасники конференції, зокрема, відзначали, що закордонне українство є важливим демографічним, інтелектуальним, соціально-культурним та інформаційним ресурсом України. Відтак в ухвалі конференції задекларовані наміри: утворити філії МІОК у вищих навчальних закладах Одеси і Донецька; звернутися до Міністерства освіти і науки України з проханням підтримати проект створення навчальної спеціальності "Українознавство для дітей української діаспори" в Київському державному національному університеті імені Т. Г. Шевченка. На часі – створення асоціації центрів українознавства та співпраці з українською громадою за кордоном. За підтримки держави, громадських та наукових структур МІОК проводитиме аналогічні конференції кожні два роки.

Патріарх української дипломатії, недавній голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України Геннадій Удовенко закликав учасників конференції: "Час думати по-українськи і діяти по-європейськи в інтересах України...".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВІДРОДИМО СЕЛО – ЗМІЦНИМО ДЕРЖАВУ	\|	ЖИТТЄВОЮ ФІЛОСОФІЄЮ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.