• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика аналізу конкретних складів злочину

Досвід викладання кримінального права дозволяє зробити ряд рекомендацій, реалізація яких може сприяти більш успішному за­своєнню цього курсу. Питання, що становлять зміст Особливої час­тини кримінального права, умовно можна поділити на дві групи.

У першій групі дається загальна характеристика окремого виду злочинів. Вивчаючи цю групу питань, важливо засвоїти родове поняття (визначення) злочинів, передбачених даною главою (роз­ділом), приділивши особливу увагу їхній суспільній небезпечності та родовому об'єкту посягання. Треба також розібратися в харак­теристиці об'єктивної сторони злочинів, що вивчаються. При цьо­му необхідно визначити, які склади (залежно від конструкції) пре­валюють в цій групі, чи можливе вчинення досліджуваних зло­чинів шляхом бездіяльності, або і дії й бездіяльності, чи є серед злочинів цієї групи такі, в яких факультативні ознаки об'єктивної сторони є обов'язковими.

При з'ясуванні суб'єктивної сторони необхідно звернути увагу на характерну для даних злочинів форму вини, з'ясувати, чи мож­лива в окремих складах злочинів необережна або змішана (склад­на, подвійна) форма вини, в яких злочинах мотив і мета їх вчинен­ня є обов'язковими ознаками цього елемента складу злочину. Роз­глядаючи суб'єкт аналізованої групи злочинів, слід встановити вік, з якого настає кримінальна відповідальність за їх вчинення, та які із злочинів (чи може всі) характеризуються, крім загальних, ще й додатковими ознаками (спеціальний суб'єкт). Якщо відповідна група злочинів чи якась їх частина має спільні (однакові) кваліфі­куючі ознаки, то їх зміст доцільно засвоїти саме на цьому етапі. Вивчення зазначених питань завершується розглядом класифікації злочинів, тобто поділом їх на групи залежно від групового об'єкта посягання з урахуванням безпосереднього об'єкта.

Друга група питань стосується вивчення конкретних складів злочинів певного розділу. Методична схема їх вивчення може бути представлена у вигляді питань, які належить з'ясувати під час ана­лізу кожного конкретного складу злочину. Системність їх аналізу забезпечується певним порядком (черговістю) їх розгляду.

Спочатку треба точно визначити місце розглядуваного злочину в системі КК, тобто визначити, до якої групи і до якого розділу Особливої частини КК віднесено цей злочин.

Потім необхідно юридично точно, на підставі закону визначити саме поняття даного злочину та усвідомити характер і ступінь його суспільної небезпеки.

Після цього можна приступити до розкриття змісту безпосеред­нього об'єкта розглядуваного злочину, його об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони. При розгляді об'єкта злочину тре­ба, якщо це необхідно, з'ясувати зміст додаткового безпосередньо­го об'єкта та його виду (обов'язкового додаткового, факультатив­ного додаткового тощо), а також предмета злочину. Вивчаючи об'єктивну сторону, потрібно засвоїти її ознаки, визначитись у виді складу злочину (злочин з матеріальним, формальним чи формаль­но-матеріальним складом). Якщо злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, - то визначити їх зміст та суть кримінально-значущого причинового зв'язку. Коли закон як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони передбачає хоча б одну з числа факультативних (місце, час, спосіб, обстановка, за­соби та знаряддя вчинення злочину), слід з'ясувати її зміст. Аналі­зуючи суб'єктивну сторону, важливо усвідомити не тільки форму й вид вини, притаманні цьому складу злочину, але й розкрити зміст ознак інтелектуального та вольового моментів стосовно саме даного складу злочину. Визначення мотиву й мети злочину допо­може більш грунтовно розібратися в цих питаннях.

Характеризуючи суб'єкта злочину, треба звернути увагу на вік, з якого настає кримінальна відповідальність за цей злочин, а за на­явності спеціального суб'єкта — його ознаки.

Наступним етапом є з'ясування особливостей кваліфікованого, особливо кваліфікованого або привілейованого (з пом'якшуючими ознаками) складу злочину (якщо вони передбачені законом).

В окремих статтях закон передбачає умови (підстави) звіль­нення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих об­ставин. У таких випадках треба дослідити зміст цих умов.

У випадках, коли розглядуваний злочин має однакові ознаки з подібним (суміжним), але передбаченим в іншій статті досліджу­ваного розділу, чи в іншому розділі Особливої частини КК зло­чином, треба провести їх розмежування за допомогою ознак об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони та з'ясувати, за якими конкретно ознаками вони відрізняються один від одного. Так само слід вчинити і при відмежуванні зло­чину від адміністративного або дисциплінарного правопору­шення.

Оволодіння методикою аналізу конкретних складів злочину є необхідною передумовою успішного вивчення Особливої части­ни кримінального права, а також правильної кваліфікації злочи­нів при застосуванні закону про кримінальну відповідальність на практиці.

Читайте також:

1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
4. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
5. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
6. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
7. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
8. Аналізуюче схрещування
9. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
11. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
12. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу

Переглядів: 1891