Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методика аналізу конкретних складів злочину

Досвід викладання кримінального права дозволяє зробити ряд рекомендацій, реалізація яких може сприяти більш успішному за­своєнню цього курсу. Питання, що становлять зміст Особливої час­тини кримінального права, умовно можна поділити на дві групи.

У першій групі дається загальна характеристика окремого виду злочинів. Вивчаючи цю групу питань, важливо засвоїти родове поняття (визначення) злочинів, передбачених даною главою (роз­ділом), приділивши особливу увагу їхній суспільній небезпечності та родовому об'єкту посягання. Треба також розібратися в харак­теристиці об'єктивної сторони злочинів, що вивчаються. При цьо­му необхідно визначити, які склади (залежно від конструкції) пре­валюють в цій групі, чи можливе вчинення досліджуваних зло­чинів шляхом бездіяльності, або і дії й бездіяльності, чи є серед злочинів цієї групи такі, в яких факультативні ознаки об'єктивної сторони є обов'язковими.

При з'ясуванні суб'єктивної сторони необхідно звернути увагу на характерну для даних злочинів форму вини, з'ясувати, чи мож­лива в окремих складах злочинів необережна або змішана (склад­на, подвійна) форма вини, в яких злочинах мотив і мета їх вчинен­ня є обов'язковими ознаками цього елемента складу злочину. Роз­глядаючи суб'єкт аналізованої групи злочинів, слід встановити вік, з якого настає кримінальна відповідальність за їх вчинення, та які із злочинів (чи може всі) характеризуються, крім загальних, ще й додатковими ознаками (спеціальний суб'єкт). Якщо відповідна група злочинів чи якась їх частина має спільні (однакові) кваліфі­куючі ознаки, то їх зміст доцільно засвоїти саме на цьому етапі. Вивчення зазначених питань завершується розглядом класифікації злочинів, тобто поділом їх на групи залежно від групового об'єкта посягання з урахуванням безпосереднього об'єкта.

Друга група питань стосується вивчення конкретних складів злочинів певного розділу. Методична схема їх вивчення може бути представлена у вигляді питань, які належить з'ясувати під час ана­лізу кожного конкретного складу злочину. Системність їх аналізу забезпечується певним порядком (черговістю) їх розгляду.

Спочатку треба точно визначити місце розглядуваного злочину в системі КК, тобто визначити, до якої групи і до якого розділу Особливої частини КК віднесено цей злочин.

Потім необхідно юридично точно, на підставі закону визначити саме поняття даного злочину та усвідомити характер і ступінь його суспільної небезпеки.

Після цього можна приступити до розкриття змісту безпосеред­нього об'єкта розглядуваного злочину, його об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони. При розгляді об'єкта злочину тре­ба, якщо це необхідно, з'ясувати зміст додаткового безпосередньо­го об'єкта та його виду (обов'язкового додаткового, факультатив­ного додаткового тощо), а також предмета злочину. Вивчаючи об'єктивну сторону, потрібно засвоїти її ознаки, визначитись у виді складу злочину (злочин з матеріальним, формальним чи формаль­но-матеріальним складом). Якщо злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, - то визначити їх зміст та суть кримінально-значущого причинового зв'язку. Коли закон як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони передбачає хоча б одну з числа факультативних (місце, час, спосіб, обстановка, за­соби та знаряддя вчинення злочину), слід з'ясувати її зміст. Аналі­зуючи суб'єктивну сторону, важливо усвідомити не тільки форму й вид вини, притаманні цьому складу злочину, але й розкрити зміст ознак інтелектуального та вольового моментів стосовно саме даного складу злочину. Визначення мотиву й мети злочину допо­може більш грунтовно розібратися в цих питаннях.

Характеризуючи суб'єкта злочину, треба звернути увагу на вік, з якого настає кримінальна відповідальність за цей злочин, а за на­явності спеціального суб'єкта — його ознаки.

Наступним етапом є з'ясування особливостей кваліфікованого, особливо кваліфікованого або привілейованого (з пом'якшуючими ознаками) складу злочину (якщо вони передбачені законом).

В окремих статтях закон передбачає умови (підстави) звіль­нення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих об­ставин. У таких випадках треба дослідити зміст цих умов.

У випадках, коли розглядуваний злочин має однакові ознаки з подібним (суміжним), але передбаченим в іншій статті досліджу­ваного розділу, чи в іншому розділі Особливої частини КК зло­чином, треба провести їх розмежування за допомогою ознак об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони та з'ясувати, за якими конкретно ознаками вони відрізняються один від одного. Так само слід вчинити і при відмежуванні зло­чину від адміністративного або дисциплінарного правопору­шення.

Оволодіння методикою аналізу конкретних складів злочину є необхідною передумовою успішного вивчення Особливої части­ни кримінального права, а також правильної кваліфікації злочи­нів при застосуванні закону про кримінальну відповідальність на практиці.

 


Читайте також:

  1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  3. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
  4. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
  5. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  6. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
  7. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
  8. Аналізуюче схрещування
  9. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
  10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
  11. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
  12. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу




Переглядів: 1882

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права | Поняття, види та підстави кримінально-правової кваліфікації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.