Кустарне ремесло — це дрібне домашнє ручне виробництво.

Основне зрушення у свідомості середньовічної християнської Європи полягало в тому, що працю почали сприймати не як щось низьке й ганебне, а.природу — не як помешкання потойбічних сил, а як об’єкт господарювання, власність людини, місце докладання її зусиль.

Християнська Європа

Відкриття монгольського лука породило нову хвилю завоювань. Монголи спустошили половину Євразії, лише Західній Європі вдалося уникнути цієї навали. Відтоді саме тут утворився прихисток для розвитку наук і мистецтва.

Далекий Схід

У Середньовіччі суспільні та міждержавні конфлікти традиційно вирішувалися за допомогою зброї. Особливу сторінку у її виготовленні становлять клинки з дамаскської (булатної) сталі.

Визначним прогресом в удосконаленні конструкції корабля було те, що в ньому з’явився руль. Китайці до цього дійшли у VIIIст., за кілька століть до європейців.

У Х ст. китайці винайшли лічильник, з того часу також почали використовувати порох. Спочатку для феєрверків, згодом, з ХІ ст. — для стрільби.

Близько 1045 р. в Китаї було винайдено глиняні форми для друку, а потім — дерев’яні літери. Уже в ХV ст.з’явилися металеві шрифти.

В XIII ст. у руках кочовиків з’явилася нова зброя — монгольський лук, «саадак», стріла з якого за 300 кроків пробивала будь-який обладунок. Цей лук склеювали з трьох шарів дерева, варених жил і кістки й для захисту від вологи обмотували сухожиллями; такий лук просушували кілька років, а секрет виробництва тримали в таємниці. Щоб натягнути такий лук, було потрібно вдвічі більше зусилля, ніж у сучасних спортивних луків. Однак луки не мали прицілу, тому треба було дуже довго вчитися ними користуватись.

У ранньому Середньовіччі з’являються важкий колісний плуг, удосконалена збруя, приходять зі Сходу стремена, підкови для коней, поширюються трипільна сівозміна, водяні млини, печі з димарями. Глиняна амфора змінюється на дерев’яну бочку, тощо.

У VI—VII ст. європейці широко використовували в господарстві водяне колесо. Упродовж трьох-чотирьох століть воно зазнало численних удосконалень.

Досягненням Середніх віків стало використання коня в сільському господарстві. Поява хомута дала змогу орати кіньми, запряжені кіньми вози і карети стали головним транспортним засобом. Потрібно було подбати і про захист кінських ніг — у ІХ ст. в Європі з’явилися підкови.

Першими товаровиробниками були поодинокі кустарі-ремісники, які не могло повністю забезпечити потребу населення в товарах.

Зі зростанням попиту ремісники почали об’єднуватись у цехи.

Цех — це спілка ремісників однієї чи споріднених спеціальностей у середньовічному європейському місті. Перші цехи з’явилися майже одночасно з містами: в Італії — уже в Х ст. Важливу роль відігравали цехи ковалів, столярів, теслярів тощо.

У пізньому Середньовіччі, до межі XIV—XV ст. цехи досягли найвищого розквіту. Однак, хоча початково цехи були кроком уперед у вдосконаленні виробництва, в цей час вони, забороняючи новації та винаходи, стали гальмувати його розвиток.

Визначних успіхів у техніці вдалося досягти Візантії. Цьому активно сприяли вчені. Привертає увагу вдосконалений варіант астролябії Сінесія Кіренського (370—413). Найдивовижнішим відкриттям була запалювальна суміш, більш відома як «грецький вогонь». На його виготовлення імперія зберегла монополію аж до ХІІ ст. Помітних успіхів візантійці досягли в удосконаленні облогової техніки. Вони використовували різноманітні тарани, рухомі вежі з перекидними місточками, балісти тощо.

Однією з характерних рис зрілого Середньовіччябуло створення та використання техніки в значно більших обсягах, ніж у попередню епоху.Селяни й ремісники накопичувати досвід і покращували знаряддя праці. Кмітливий майстер посів шановане місце в суспільстві, а фінансова заінтересованість підштовхувала його до винахідництва. Через це в ХІ—ХV ст. у розвитку техніки було досягнуто нових успіхів. Життєвий рівень простого люду значно підвищився.

З ХІ ст. французькі селяни навчилися піднімати колесом воду в ріках для зрошування. Спочатку на Близькому Сході, а вже потім у Європі з’явилися вітряки, яким поступалося водяне колесо. Перші згадки про вітряк зафіксовано 1180 р. (Нормандія). Вітряки використовували для переробки зерна, виготовлення паперу, тканини тощо. Невдовзі у Нідерландахвітер пристосовують для осушення земель.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мусульмани	\|	Мусульмани

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.