МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Домашнє завданняВластивості дисперсії 1. D ( C ) = 0. 2. D ( CX ) = C2 D ( X ). 3. D ( X ± Y ) = D ( X ) + D ( Y ), X і У - незалежні. 4. D ( C + X ) = D ( X ). Кілька слів з приводу властивостей дисперсії. Властивість 4 означає, що зміщення величини не змінює її дисперсії. Дисперсія добутку двох величин може не дорівнювати добутку дисперсій вихідних величин. Можна довести , що для біноміального розподілу D (X ) = npq; для розподілу Пуассона D (X ) = λ. Для геометричного розподілу D (Х) = . Для рівномірного розподілу D (X) = ; для експоненціального розподілу D (X ) = ; для нормального розподілу D ( X ) = , де σ - параметр розподілу. ОзначенняПочатковим моментом k-го порядку випадкової величини Х називається величина Vk = M ( X k ) Очевидно, що v1 = M ( X ) , D ( X ) = M ( X2 ) – M2 ( X ) = v2 – v12. ОзначенняЦентральним моментом k-го порядку випадкової величини Х називається величина μ к = M ( X – M ( X ))k Очевидно, що μ 1 = M ( X – M ( X )) = 0 μ2= M ( X – M ( X ))2 = D ( X ) = v2 – v12 , тобто μ 2= v2 – v12 . Взагалі, довільний центральний момент можна виразити через початкові моменти, Наприклад, μ3 = M ( X – M ( X ))3= v3 - 3v1 v2 + 2v13 , ОзначенняМодою М0 (Х) розподілу випадкової величини Х називається значення Х, якому відповідає найбільша ймовірність (щільність ймовірності) max P (X) = P (M0 ( X )) (max f (x) = f (M0 (X)). ОзначенняМедіаною Me (X) розподілу випадкової величини Х називається значення Х , яке задовольняє рівність P (a < X < Me (X)) = P ( Me (X) ≤ x < b ). ОзначенняАсиметрією розподілу випадкової величини називається величина As = μ 3 /σ3. Якщо As > 0, то “довга частина” розподілу розташована справа від М (Х); As < 0 - зліва. Асиметрія для випадкової величини, закон розподілу якої симетричний відносно М (Х) дорівнює 0. ОзначенняЕксцесом розподілу випадкової величини називається число εk = Ексцес характеризує степінь “зглаженності” ( гостровершинності) щільностірозподілу в порівнянні з нормальною щільністю розподілу ( для нормального розподілу εk = 0 )
7.1. Знайти: МХ і DX. X 5 10 15 20 P 1/12 4/12 5/12 1/6 7.2. Дано: X Знайти: 7.3. Дано: , MX=3.4, DX=0.84. Знайти: 7.4. Сім разів підкинуто монету. Знайти математичне сподівання та середнє квадратичне відхилення кількості появи герба. 7.5. Ймовірність того, що студент відповість на питання дорівнює 0,7. Білет містить три питання. Знайти середнє значення кількості питань, на які студент відповість. 7.6. У хімчистці стверджують, що 85% плям на вовняних речах відмиваються. Ви здали в хімчистку 3 вовняні речі з плямами. Скласти закон розподілу кількості ваших вовняних речей, що після хімчистки виявились без плям. Знайти математичне сподівання і дисперсію. 7.7. Неперервна випадкова величина рівномірно розподілена на інтервалі (4;6). Знайти М(Х), D(Х), σ(Х) цієї величини. 7.8. Обчислити М(Х), D(Х), σ(Х) випадкової величини Х, якщо щільність розподілу відома : 0, x (– ∞ ; 0) f(x) = 3e-3x, x [0 ;+ ∞) 7.9. Обчислити М(Х), D(Х), σ(Х) випадкової величини Х, якщо щільність розподілу відома .
7.10. Обчислити М(Х), D(Х), σ(Х), якщо відома функція розподілу випадкової величини: . 7.11. Знайти дисперсію та середнє квадратичне відхилення показникового розподілу, заданого щільністю розподілу , . Лекція 8 Закон великих чисел. Центральна гранична теорема
Розглянемо нерівність Чебишева : відхилення випадкової величини від її математичного сподівання не може бути дуже великим, воно обмежене. Точніше, великі відхилення мають малу ймовірність : P(|X -MX|> ) < Дуже часто ми декілька разів повторюємо експеримент по виміру якої–небудь величини, а потім беремо середнє арифметичне тих значень, що одержали. Виявляється, що чим більше вимірів, тим це середнє арифметичне все ближче наближається до математичного сподівання. Це і є закон великих чисел- середнє багатьох експериментів вирівнюється, випадковість змінюється закономірністю. У формі Чебишева закон великих чисел має вигляд : Нехай Х1, Х2, . . . , Хn . . . – однаково розподілені незалежні випадкові величини з математичними сподіваннями і дисперсіями MX1 = MX2 = …. = MXn = …. = m DX1 = DX2 = … = DX n= … = d тоді для будь - якого >0 (8.1) Це означає, що при використанні великої кількості доданків ймовірність відхилення середнього арифметичного від математичного сподівання стає все меншою. Перша форма закону великих чисел належить Я.Бернуллі, вона стосується “схеми Бернуллі”. Застосовуємо до цього випадку співвідношення (8.1). За величину приймаємо одну з незалежних випадкових величин, що має розподіл імовірностей P (A) = Маємо MX1 = р, DX1 = р(1-р); реалізація випадкової величини. – кількість появи випадкової події А, тобто частота (n – число випробувань, k– число появи А), m = p – ймовірність появи випадкової події А. За умов (8.1) ,це і є закон великих чисел Бернуллі. Перейдемо до центральної граничної теореми. Досліджуючи схему Бернуллі виявляється, що випадкова величина х = наближено розподілена за нормальним законом. Подібне твердження справедливе і для ряду інших випадків; зветься воно центральною граничною теоремою. Перші кроки в одержані цього результату зробив П.Л. Чебишев. За його пропозицією спробу, і причому успішну, довести цю теорему зробили учні Чебишева О.М. Ляпунов та А.А. Марков. Ляпунов першим одержав це доведення, він довів наступний результат : нехай незалежні випадкові величини Х1, Х2 , .. .., Хn мають скінченні математичні сподівання mk = MXk і дисперсії σk2 = dk = DXk, причому виконується умова (8.2) Позначимо (8.3) (8.4) Тоді випадкова величина при великих n наближено розподілена за нормальним законом з математичним сподіванням m = 0 і σ = 1, а саме
Розглядають суми S* незалежних випадкових величин (8.3), які нормуються за допомогою (8.4). Ці нормовані суми Sn* розподілені наближено нормально, коли число доданків велике, а внесок, що дає кожний доданок, відносно малий, - саме такий зміст має умова (8.2 ). Центральна гранична теорема пояснює , чому нормальний розподіл часто зустрічається у застосуваннях: він, звичайно, з’являється тоді, коли сумується багато випадкових величин, кожна з яких відносно невелика. Наприклад, це має місце, коли при вимірі якоїсь величини одержати точне значення заважають багато дрібних похибок, що сумуються між собою. За природних умов ці похибки компенсують одна одну так, що у результаті для остаточної похибки наближено справедливий нормальний розподіл. Теорію похибок вперше детально вивчали К.Ф.Гаусс і А.М. Лежандр. У результаті « накладання» випадкових величин не завжди з’являється величина розподілена нормально, граничним розподілом може бути (при певних умовах) розподіл Пуассона та інші.
Читайте також:
|
||||||||
|