• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Договірні відносини сільськогосподарських підприємств щодо впровадження досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду у виробництво.

За сучасних умов ведення рентабельного і конкурентноспроможного вітчизняного виробництва продуктів харчування та сировини аграрні підприємці вимушені активно використовувати досвід вітчизняної та закордонної аграрної науки і новітні енергозберігаючі, екологічно безпечні технології. Відносини між суб’єктами аграрного виробництва та власниками науково-технічної продукції регулюються договором на створення (передачу) науково-технічної продукції.

Правове регулювання відносин по цьому договору здійснюється ЦK України, ЗУ «Про наукову й науково-технічну діяльність», іншими нормативними актами. Сторонами в таких договорах можуть виступати не тільки юридичні, а й фізичні особи. Вони іменуються «виконавець» і «замовник». Виконавцями науково-технічної продукції можуть бути наукові організації (установи), засновані на різних формах власності (науково-дослідні інститути, вузи, конструкторські, проектні, технологічні організації, а також окремі громадяни, чи їх групи). Основною умовою для діяльності виконавців є наявність в них відповідного дозволу (ліцензії).

Наукові установи та інші виконавці несуть усю повноту відповідальності за реалізацію в дослідженнях і розробках вимог до технічного рівня і якості такої продукції, за відповідність її світовим вимогам і за її конкурентоспроможність.

Виконавці зобов’язані забезпечити задоволення вимог замовників, рентабельну роботу, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими особами.

Замовниками в таких договорах можуть бути аграрні підприємці всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, а також органи державного управління сільським господарством, а також різні об’єднання аграрних підприємців.

Предметом договору виступає науково-технічна продукція, яка необхідна замовнику. Наприклад, адаптовані до тих чи інших місцевостей певні технології вирощування певних культур. В договорі вказуються такі основні умови: найменування сторін; предмет договору; порядок передачі та прийняття продукції; форми та строки оплати робіт; відповідальність сторін; поштові та банківські реквізити сторін. Крім цього, сторони в договорі можуть передбачити інші умови: право сторін щодо використання продукції та розпорядження нею, умови конфіденційності, умови, необхідні для впровадження цієї продукції, сфери її застосування, умови матеріально-технічного забезпечення науково-пошукових та інших робіт.

Чинним законодавством визначено порядок передачі науково-технічної продукції замовника. Передача і прийняття оформляються складанням спеціального акта передачі-прийняття, який підписується сторонами і скріплюється печатками замовника і виконавця науково-технічної продукції.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. IV група- показники надійності підприємства
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. WEB - сайт підприємства в Інтернет
5. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
6. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автопідприємства вантажних автомобілів
9. Автопідприємство пасажирських автомобілів
10. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
11. Адміністративні правовідносини
12. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства

Переглядів: 983