• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Центрального підпорядкування

Цільове призначення спеціалізованих формувань

1) Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина, м. Полтава:

- проведення пошуково-рятувальних робіт і ліквідація відкритих палаючих і не палаючих фонтанів при бурінні, випробо-вування та експлуатація свердловин, а також при транспортуванні нафтопродуктів;

- профілактичні роботи по попередженню виникнення відкри-тих фонтанів, виявлення зон небезпечних концентрацій вуглеводоро-дів та їх продуктів;

- ліквідація аварій на підприємствах, що виробляють вибухонебезпечні речовини, на комунальних мережах життєзабезпе-чення та на очисних спорудах;

- виконання рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків НС техногенного і природного характеру, а також при аваріях на транспорті;

Крім того, до складу Полтавської частини входять воєнізовані оперативні аварійно-рятувальні загони, які виконують роботи по ліквідації нафтогазових виливів і відкритих нафтових та газових фонтанів.

2) Спеціальний воєнізований загін швидкого реагування, м. Дніпродзержинськ:

- проведення аварійно-рятувальних робіт по локалізації великих виробничих аварій на хімічно-небезпечних об'єктах;

- ліквідація наслідків НС техногенного і природного характеру на всій території України;

- ліквідація наслідків аварій на транспорті;

- демеркурізація забрудненої ртуттю території.

3) Державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство (ДВСАРП), м. Запоріжжя:

- виконання аварійно-рятувальних робіт при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах, нафто- і газопроводах;

- проведення спеціальних робіт при виникненні НС природного і техногенного характеру;

- локалізації та ліквідації аварій при перевезеннях хімічно-небезпечних вантажів;

- демеркурізація зараженою ртуттю території або місцевості;

- виконання пошуково-рятувальних робіт в зруйнованих будівлях і висотних спорудах.

4) Центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін (ЦВАРЗ), м. Київ:

- проведення пошукових, рятувальних і інших невідкладних робіт при виникненні НС загальнодержавного масштабу;

- евакуація постраждалих та жертв надзвичайних ситуацій з районів обмеженого доступу транспорту в зв’язку з загрозою їх життю і здоров’ю;

- проведення аварійно-відновних робіт, що вимагають спеціальної технології та застосування унікальних засобів;

- розгортання і забезпечення функціонування мобільного шпиталю в осередках ураження, а також мобільного багатоцільового комплексу життєзабезпечення потерпілого населення;

- доставка за кордон України гуманітарних вантажів, фахівців відповідно до встановлених умов про взаємодопомогу, а також на прохання інших країн.

Спеціалізовані формування ЦО центрального підкорення виконують покладені на них задачі насамперед в своїх регіонах; однак, вони знаходяться в постійній готовності до дій в будь-якій надзвичайній ситуації. Кожне формування крім пошуково-рятуваль-них робіт може виконувати інші роботи в залежності від наявності техніки і оснащення.

Невоєнізовані формування ЦО- це частина сил ЦО. Вони створюються на військовий час в областях, районах, містах, а також на підприємствах, які продовжують свою діяльність під час війни. Формування призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

Організаційно-штатними одиницями формувань є загони, команди, групи, ланки.

Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законом порядку. До складу невоєнізованих форму-вань включаються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей у віці до 5 років, а також осіб, що мають мобілізаційне розпорядження.

Читайте також:

1. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
3. Грошово-кредитна політика центрального банку
4. Грошово-кредитна політика центрального банку.
5. Грошово-кредитна політика центрального банку: суть, типи, стратегічні цілі. Інструменти грошово-кредитного регулювання.
6. Грошово-кредитна політика центрального банку: типи, стратегічні цілі, проміжні й тактичні завдання. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики.
7. Дія цього закону поширюється на державну реєстрацію всіх ю.о. незалежно від форми власності та підпорядкування, а також ф.о.- підприємців.
8. Для досягнення зазначених цілей валютна політика центрального банку може передбачати таке використання відповідних інструментів.
9. Завдання та повноваження центрального банку у сфері валютного регулювання та валютного контролю
10. Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
11. Застосування законів збереження імпульсу і енергії до центрального удару куль
12. Зміни фауни хребетних Центрального Лісостепу під антропогенним впливом

Переглядів: 413