• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація невоєнізованих формувань ЦО

Формування класифікуються по підлеглості та за призначенням.

По підлеглостіформування бувають об’єктові та територіальні.

Об’єктові- це формування, які створюються з робітників і службовців об'єкта та виконують заходи ЦО щодо плану начальника ЦО об'єкта.

Територіальні- це формування, які створені з робітників і службовців об’єктів, але виконують заходи ЦО щодо плану начальника ЦО території (області, району, міста)

За призначеннямформування ЦО поділяються на формування загальною призначення і формування служб ЦО. Формування загального призначення призначаються для самостійного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. До них відносяться:

- зведені рятувальні загони (команди, групи);

- зведені загони (команди) механізації робіт;

- рятувальні загони (команди, групи);

- формування загальної розвідки (розвідувальні команди, групи, ланки).

Формування служб ЦО призначені для виконання спеціальних заходів ЦО, що покладаються на служби і для посилення формувань загального призначення.

Одною з істотних ланок системи ЦО України і органом її управління є спеціальне Міністерство.

З метою упорядкування управління Цивільною обороною України, захисту населення і території від наслідків НС, а також, здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Указом Президента України 28 жовтня 1996 року створено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Це Міністерство створене на базі Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і Штабу Цивільної оборони України.

Названим вище Указом було затверджене Положення про Міністерство України з питань НС і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

У Положенні зазначається, що МНС України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики в області захисту територій і населення від наслідків НС техногенного, природного, екологічного і військового характеру і Чорнобильської катастрофи.

МНС України в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів. Крім того, МНС діє в рамках загальновизнаних норм міжнародного права і підписаних Україною Міжнародних договорів.

МНС відповідно до покладених на нього задач в ході своєї діяльності виконує цілий комплекс заходів організаційного, техніч-ного і фінансового характеру. Ці заходи в рамках компетенції МНС проводяться в різних областях політичної, економічної, наукової і фінансової діяльності держави.

Більш детально зупинимося на заходах щодо керівництва діяльності органів управління, штабів, військ ЦО і спеціалізованих формувань з питань підготовки кадрів для ЦО.

У Положенні зазначається, що МНС здійснює державний контроль за станом сил і засобів ЦО, їх готовність до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в НС; організує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО, а також, підлеглих спеціалізованих формувань. Спільно з органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим призначає склад, місця розміщення та оснащення сил і засобів ЦО.

МНС забезпечує органи управління, сили ЦО, підприємства і організацій системи ЦО висококваліфікованими фахівцями, вирішує питання підбору і розставляння кадрів.

МНС забезпечує розробку, погодження або затверджує програ-ми підготовки фахівців, посадових осіб органів управління і сил ЦО, навчання населення, організує та проводить атестацію рятівників і аварійно-рятувальних формувань. Всю роботу МНС проводить у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також, відповідальними органами іноземних держав. Очолює МНС Міністр, що призначається Президентом України.

Для узгодженого розв'язання питань, що входять в компетенцію МНС, створюється колегія. У колегію, крім Міністра та його заступників входять відповідальні працівники і керівники інших Міністерств, центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Для розгляду наукових рекомендацій з найважливіших проблем в МНС створюється науково-технічна рада, в яку входять вчені та висококваліфіковані фахівці.

Одним з органів управління в системі ЦО є постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і НС (комісії по НС).

Комісії по НС створюються на різних рівнях і відповідно бувають: постійна Урядова комісія по НС і комісії по НС областей, районів, міст. Склад комісії по НС визначається її рівнем. Комісію з НС області, району, міста звичайно очолює один із заступників голови держадміністрації.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 461