Дози і концентрації. Розрахунки доз лікарських засобів для дітей та людей похилого віку

Фізичні та фізико-хімічні властивості

Залежність фармакотерапевтичних ефектів від екзогенних факторів

Циркадні ритми

Циркадні (добові) ритми — це коливання активності метаболічних ферментів печінки, чутливості ЦНС до дії психотропних речовин, ниркової екскреції, функції надниркових залоз тощо. Встановлено, що найсильніше антитромботична дія гепарину проявляється о 4-й годині ранку, найменше — о 8-й годині. Глюкокортикоїди призначають згідно з циркадним ритмом активності гормонів надниркових залоз: 70-80 % добової дози — о 7-8-й годині ранку, решту — до 14-ї години. При бронхіальній астмі у 80 % хворих напади частіше стаються вночі. Побічні ефекти внаслідок застосування нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема індометацину, виникають значно рідше, якщо їх призначають у вечірні години.

На фармакотерапевтичний ефект впливають екзогенні фактори.

Такі фізичні властивості, як агрегатний стан, ступінь подрібнення, розчинність у воді чи ліпідах, ступінь дисоціації, визначають характер, силу і швидкість дії лікарської речовини.

Важливою для виявлення фармакологічного ефекту є лікарська форма, в якій призначають лікарські засоби. Так, препарати, призначені у формі мікрокапсул, мікродраже, виявляють рівномірний і тривалий терапевтичний ефект. Знання фізико-хімічних властивостей лікарських засобів, характеристики лікарських форм має практичне значення.

Хімічна структура. Фармакологічний ефект лікарських засобів залежить від їхньої хімічної структури, оскільки речовини, близькі за хімічною структурою, вивляють, як правило, подібну дію. Так, похідні барбітурової кислоти (барбітурати) пригнічують функцію ЦНС.

Специфічна дія лікарських речовин залежить від характеру і послідовності атомів у молекулі. Заміна навіть одного атома в молекулі лікарської речовини може призвести до зміни фармакологічної активності.

Кількість лікарських речовин, виражену в одиницях маси, об'єму або біологічної активності, називають дозою, а ступінь розведення її в біологічних середовищах організму або розчинниках — концентрацією.

У медичній практиці дози розрізняють за прийомом:

• разова доза — кількість лікарської речовини на один прийом;

• добова доза — кількість лікарської речовини на добу;

• курсова доза — кількість лікарського препарату на курс лікування;

• ударна доза — перша доза препарату, яка перевищує наступні.

Позначають дози в грамах або частках грама. Для більшої точності дозування розраховують на 1 кг маси тіла. В окремих випадках розраховують залежно від поверхні тіла (на 1 м²).

Мінімальні дози, які виявляють початковий біологічний ефект, називаютьмінімально терапевтичними. Дози, які в більшості пацієнтів виявляють фармакотерапевтичну дію, —середніми терапевтичними дозами. Якщо вони не дають потрібного ефекту, то дозу підвищують довищої терапевтичної. Вищі терапевтичні дози (разові та добові; отруйних та сильнодіючих препаратів)наведено в Державній фармакопеї.

Визначають такожтоксичні дози, які справляють небезпечні для організму токсичні ефекти, ісмертельні (летальні) дози.

Дози від мінімально терапевтичної до мінімально токсичної становлять терапевтичний діапазон (терапевтичне вікно).

Критерієм безпечного застосування лікарських засобів є терапевтичний індекс — відношення летальної дози до середньої терапевтичної.

Під час проведення фармакотерапії слід враховувати, що концентрація препарату в плазмі крові визначається фармакокінетикою (всмоктуванням, біотрансформацією, екскрецією).

Для розрахунку терапевтичних доз для дітей використовують формули:

1. Доза для дитини = доза для дорослого х масу тіла дитини (кг) / 70

2. Доза для дитини = доза для дорослого х на вік дитини / 24.

Але при цьому не враховується фармакодинаміка ліків, вікові

характеристики і чутливість до них, а також індивідуальні особливості хворої дитини.

Для проведення фармакотерапії у людей похилого віку дози необхідно підбирати індивідуально, рекомендують призначати лікарські засоби в знижених дозах, особливо на початку лікування. Так, дози серцевих глікозидів, седативних, гіпотензивних засобів і нейролептиків знижують у два рази порівняно з такими для осіб середнього віку. Лікування антибіотиками і антибактеріальними хіміопрепаратами проводять у звичайних або дещо знижених дозах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Патологічні процеси	\|	Значення особливостей взаємодії ліків для фармакотерапії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.