Вікові, статеві та індивідуальні особливості діафрагми

Діафрагма, або грудочеревна перепона (diaphragma), тонка, плоска, опукла угору м'язово-сухожилкова пластинка, що відділяє грудну порожнину від черевної (Рис. 2). За будовою діафрагму поділяють на м'язову частину та сухожилковий центр. Залежно від початку м'язових пучків виділяють поперекову, реберну і грудну частини діафрагми.

Поперекова частина (pars lumbalis) складається з правої та лівої ніжок, які починаються від І — IV поперекових хребців і присередньої та бічної дугоподібних зв'язок. Присередня дугоподібна зв'язка (ligamentum arcuatum mediale) починається від тіла і прикріплюється до поперечного відростка І поперекового хребця. Вона дугоподібна (звідси назва) натягується над великим поперековим м'язом. Бічна дугоподібна зв'язка (ligamentum arcuatum laterale) починається від поперечного відростка І поперекового хребця, проходить дугоподібно над квадратним м'язом поперека і прикріплюється до XII ребра. Між присередніми частинами правої та лівої ніжок і VII грудним та І поперековим хребцями знаходиться аортальний отвір, крізь який проходять аорта і грудна лімфатична протока. Його передню частину утворює серединна дугоподібна зв'язка (ligamentum arcuatum medianum). Трохи наперед від аортального розтвору розміщується стравохідний розтвір, де проходять стравохід і блукаючі нерви.

Реберна частина діафрагми (pars costalis) починається зубцями від внутрішньої поверхні шести нижніх реберних кісток та реберних хрящів.

Груднинна частина (pars sternalis) — найменша м'язова частина діаграфми починається від задньої поверхні мечоподібного відростка.

Волокна всіх м'язових частин діафрагми йдуть віялоподібно до її сухожилкового центру, де і закінчуються. Сухожилковий центр (centrum tendmeum) за формою нагадує трилисник, найгостріший кінець якого обернений допереду. В його задній частині праворуч є чотирикутної форми отвір порожнистої вени, де проходить нижня порожниста вена.

Між початковими відділами відповідних м'язових частин діафрагми виділяють грудинно-реберний і попереково-реберний отвори трикутної форми, які мають велике практичне значення, тому що тут можуть утворюватись діафрагмальні грижі. Крім вищезгаданих у діафрагмі є й інші невеликі щілиноподібні отвори, крізь які проходять судини та нерви.

Слід зазначити, що опуклість діафрагми неоднакова. Так, середня частина сухожилкового центру знаходиться нижче від рівня її бічних частин, які більш опуклі і тому дістали назву куполів діафрагми (опуклість діафрагми пояснюється тим, що тиск у черевній порожнині вищий, ніж у грудній). В нормі правий купол знаходиться вище від лівого і досягає четвертого міжреберного проміжку, що має значення для визначення нормальних границь внутрішніх органів.

Зверху діафрагму вкриває внутрішньогрудна фасція, яка продовжується на діафрагму з внутрішньої поверхні грудної клітки. Знизу діафрагма вкрита продовженням внутрішньочеревної фасції.Функція: діафрагма є основним дихальним м'язом. При скороченні вона опускається вниз, тим самим збільшує об'єм грудної порожнини і сприяє вдиху. Вважають, що скорочення діафрагми на одну третину забезпечує акт вдиху.

У новонароджених правий купол розмішується на рівні V міжреберного проміжку. Рухомість діафрагми новонародженого коливається від верхнього краю IV до нижнього краю VI ребра; у дорослої людини — V і VI ребер, а у людей похилого віку — VII і IX ребер. На третьому році життя діафрагма починає прибирати положення і набирати форми, властивої дорослому організму. Описані випадки відсутності цілої діафрагми або окремих її частин. Новонароджені із значними дефектами діафрагми майже завжди помирають. Менш значні її дефекти потребують оперативних втручань.

М'язи та фасції живота. М'язи живота (musculi abdominis) утворюють передньобічну стінку черевної порожнини, заповнюючи проміжок між грудною кліткою і тазом. Вони розміщені симетрично від серединньої лінії, а їхні волокна йдуть у косому, поперечному та поздовжньому напрямах.

До м'язів живота відносять прямий і пірамідальний м'язи, зовнішній та внутрішній косі м'язи, поперечний м'яз, а також квадратний м'яз поперека. За топографією м'язи живота поділяють на м'язи передньої, бічної та задньої стінок (Рис. 3).

Рис. 3. М'язи тулуба (вигляд спереду):

1 — зовнішні міжреберні м'язи; 2 — внутрішні міжреберні м'язи; 3 — прямий м'яз живота; 4 — біла лінія; 5 — піхва прямого м'яза живота (задня пластинка); 6 — поперечний м'яз живота; 7 — піхва прямого м'яза живота (передня пластинка); 8 — пахвинна зв'язка: 9 — сім'яний канатик; 10 — розтвір підшкірної вени; 11 — пірамідальний м'яз: 13 — судинна лакуна; 13 — поперечна фасція; 14 — дугоподібна лінія: 15 — передній зубчастий м'яз; 16 — малий грудний м'яз; 17 — підключичний м'яз

До м'язів передньої стінки живота відносять прямий та пірамідальний м'язи.

Прямий м'яз живота (musculus rectus abdominis) — плоский, довгий м'яз, що розміщується по боках від серединної лінії. Починається від хрящів V VII ребер і мечоподібного відростка, напрямлений донизу, поступово звужується і прикріплюється до лобкової кістки. Між м'язовими волокнами знаходяться три-чотири поперечно розміщені сухожилкові перемички, дві з яких лежать вище, одна на рівні, а одна — нижче від пупка. Функція: нахиляє тулуб допереду, а при фіксованій грудній клітці піднімає таз.

Пірамідальний м'яз (musculus pyramidalis) — незначний, непостійний за розміром, трикутної форми м'яз, починається від лобкової кістки. М'язові волокна йдуть догори та присередньо і прикріплюються до нижнього відрізка білої лінії. Функція: натягує білу лінію живота.

Бічну стінку живота утворюють зовнішній і внутрішній косі м'язи, а також поперечний м'яз живота.

Зовнішній косий м'яз живота (musculus obliquus externus abd6-minis) розміщується на передньобічній поверхні живота. Починається зубцями від восьми нижніх ребер між зубцями переднього зубчастого м'яза та найширшого м'яза спини. Пучки м'яза йдуть униз, уперед та присередньо і переходять у широкий, плоский апоневроз. Його верхні і середні волокна проходять над прямим м'язом живота і по серединній лінії тіла переплітаються з волокнами однойменного апоневроза протилежного боку.

Нижні пучки апоневроза прикріплюються до передньої верхньої клубової ості та лобкового горбка, загинаються вниз і дозаду і утворюють пахвинну зв'язку (ligamentuminguinale), що має вигляд жолоба. Ближче досередини волокна цієї зв'язки розходяться, утворюючи присередню і бічну ніжки, що обмежують щілину трикутної форми. Присередня ніжка прикріплюється до симфіза і частково переходить на протилежний бік, а бічна ніжка закінчується на лобковому горбку. У верхньобічному куті щілини, між ніжками, е міжніжкові волокна, які дещо заокруглюють його. Частина нижніх пучків бічної ніжки не доходить до лобкового горбка, а йде вгору та присередньо і прикріплюється до піхви прямого м'яза живота. Ці пучки називають поверненою зв'язкою. Друга частина нижніх пучків бічної ніжки також не доходить до лобкового горбка, але йде вниз та вбік і прикріплюється до окістя лобкової кістки — це лакунарна зв'язка.

Бічна та присередня ніжки, а також описані зв'язки обмежують поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis), крізь яке у чоловіків проходить сім'яний канатик, а у жінок — кругла зв'язка матки. Функція: при скороченні тягне грудну клітку вниз, згинає тулуб у свій бік, а при фіксованій грудній клітці разом з однойменним м'язом протилежного боку тягне таз угору.

Внутрішній косий м'яз живота (musculus obliquus internus abdominis) широкий, плоский, лежить за зовнішнім косим м'язом живота. Починається від зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки, клубового гребеня та грудопоперекової фасції (в місці злиття двох її листків). Волокна м'яза віялоподібне розходяться. Верхні пучки м'яза прикріплюються до нижніх країв XII, XI та X ребер, а передні переходять в апоневроз, який біля бічного краю прямого м'яза живота поділяється на дві пластинки. Передня пластинка формує піхву всього прямого м'яза, а задня — лише двох верхніх третин його. Біля присереднього краю прямого м'яза пластинки з'єднуються між собою і прикріплюються до білої лінії живота. У чоловіків від нижньої частини внутрішнього косого м'яза відходять волокна, що утворюють підвішуючий м'яз яєчка (musculus cremas-ter). Функція: при односторонньому скороченні повертає тулуб у свій бік, а при фіксованій грудній клітці м'язи піднімають таз.

Поперечний м'яз живота (musculus transversus abdominis) плоский, широкий, лежить позаду попереднього м'яза. Починається від внутрішньої поверхні хрящів шести нижніх ребер, грудопоперекової фасції, клубового гребеня та бічних двох третин пахвинної зв'язки. М'язові волокна йдуть горизонтально вперед і присередньо та продовжуються в апоневроз. Місце переходу м'язових волокон у сухожильні має вигляд півмісяцевої лінії, яку називають пахвинним серпом (falx inguinalis). Дві верхні третини апоневроза цього м'яза зрощуються із заднім листком апоневроза внутрішнього косого м'яза, і так утворюється задня стінка піхви прямого м'яза. Нижня третина апоневроза з'єднується з передньою пластинкою апоневроза внутрішнього косого м'яза і формує передню стінку піхви прямого м'яза. По серединній лінії тіла апоневроз бере участь в утворенні білої лінії живота. Функція: опускає ребра.

До складу задньої стінки живота входить квадратний м'яз поперека (musculus quadratus lumborum) чотирикутної форми; починається від клубового гребеня, поперечних відростків трьох-чотирьох нижніх поперекових хребців та грудопоперекової фасції. Прикріплюється до XII ребра, тіла XII грудного хребця та до поперечних відростків чотирьох верхніх поперекових хребців. Функція: тягне клубову кістку догори, а XII ребро донизу, згинає поперекову частину хребтового стовпа.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів грудної клітки	\|	ВІКОВІ, СТАТЕВІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗІВ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.