Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Боротьба із застосуванням допінгу в спорті

Поширення допінгу в сучасному спорті вищих досягнень перетворилося в одну із найгостріших проблем, відсунувши на другий план багато інших протиріч і складнощів спорту.

Постійно зростаюче політичне й економічне значення спортивних перемог, ріст спортивних рекордів, гостре суперництво в великих змаганнях, надмірні тренувальні і змагальні навантаження сучасного спорту – все це стало причиною того, що в останні роки помітно інтенсифікувався пошук шляхів підвищення майстерності спортсменів і їх змагальної діяльності. Це привело спеціалістів не тільки до вдосконалення системи підбору і підготовки спортивних талантів, техніки та тактики видів спорту, зміцнення матеріальної бази і організаційних основ спортивної підготовки, але і до пошуку всякого роду незаконних можливостей для досягнення переваги у змаганнях. Серед цих шляхів найефективнішим виявилося застосування різних стимулюючих препаратів.

Не слід думати, що допінг – це винахід, який став результатом розвитку спорту на сучасному етапі. Спочатку слово “допінг” використовували для позначення напою, який вживали племена в Південній Африці під час релігійних церемоній.

В 1865 році під час змагань з плавання в Амстердамі слово “допінг” вперше було вжите у відношенні до спортсменів, які користувалися стимуляторами. З тих пір воно закріпилося у сфері спорту.

Першу смерть від допінгу було зафіксовано у 1886 році на змаганнях з велоспорту.

Вже на початку ХХ ст. застосування різних стимулюючих препаратів на Олімпійських іграх одержало досить широке поширення. Спеціалісти вважають, що багато з олімпійських чемпіонів початку двадцятого століття не змогли би зараз пройти допінг-контроль.

Трагічний випадок із датським велосипедистом К.Енсеном, який загинув в результаті застосування амфітаміну на змаганнях Римської Олімпіади (1960 р.) спонукав МОК створити медичну комісію і почати боротьбу з допінгом.

В 50-60-х роках ХХ ст. в спорт стали проникати анаболічні стероїди. На початку 80-х медична комісія МОК зіткнулася з проблемою застосування спортсменами бета-блокаторів і діуретичних засобів, які сприяють зниженню маси тіла спортсмена і виведенню слідів допінгових препаратів.

Особливо складною є проблема контролю на кров'яний допінг, який поширився в 60-70-х роках у видах спорту, пов'язаних із проявом витривалості до тривалої роботи.

Медична комісія МОК сьогодні включає в склад допінгових речовин близько 100 препаратів, поділених на 5 груп:

1) стимулятори (амфетамін, кофеїн, кокаїн, ефедрин, метил-ефедрин, фентермін та ін.);

2) наркотичні речовини (кодеїн, героїн, морфін та ін.);

3) анаболічні стероїди (тестостерон, ретаболіл (нандролон), метенолон та ін.);

4) бета-блокатори (пропланолол, атенолол та ін.);

5) діуретичні засоби (дихлотіазид, гідрохлотіазид, фуросемід та ін.).

Прийом цих препаратів нерідко приводить до важких порушень здоров'я спортсменів, іноді є причиною їх смерті.

Сьогодні МОК передбачає дуже жорстокі покарання за порушення під час проведення Олімпійських ігор:

1) вживання анаболічних стероїдів, амфетаміна, інших стимулюючих речовин, діуретичних засобів, кофеїну, бета-блокуючих речовин, наркотичних анальгетиків і препаратів – дискваліфікація спортсмена на два роки за перше порушення і пожиттєва заборона участі в змаганнях – за друге порушення;

2) вживання ефедрину, фенілпропаноламіна, кодеїну та ін. (від кашлю чи болю у поєднанні із деконгестантами і (чи) антигістамінними препаратами) – три місяці за перше порушення, два роки за друге і пожиттєва заборона за третє порушення.

В цілому в діяльності МОК передбачають наступні напрямки боротьби із допінгом:

· проведення наукових досліджень, спрямованих на підвищення ефективності методів допінг-контролю;

· організація виховної та роз'яснювальної роботи серед спортсменів, тренерів, лікарів та інших спеціалістів;

· постійне вдосконалення методів і організації допінг-контролю;

· збільшення жорсткості санкцій у відношенні порушників;

· співробітництво з Національними олімпійськими комітетами, Міжнародними спортивними федераціями, спортсменами, представниками ділових кіл у боротьбі із застосуванням допінгу.

 


Читайте також:

  1. Аварії і катастрофи на транспорті.
  2. Аварії на транспорті
  3. Аварії на транспорті.
  4. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
  5. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
  6. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
  7. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
  8. Антифеодальна боротьба українського народу
  9. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог
  10. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  11. Боротьба з кризою
  12. Боротьба з ожеледдю




Переглядів: 3073

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Олімпійський спорт і політика | Лекційне заняття 18

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.