Міжнародні валютні відносини, як основа міжнародних фінансів.
Платіжний баланс
Міжнародні валютно-фінансові та кредитні організації
Де існують товар і гроші, там існують фінанси.Фінанси —це економічні відносини, які пов’язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення. Предметом вивчення фінансів як наукової дисципліни є питання розподілу обмежених грошових коштів у часі та в умовах невизначеності. Фінанси базуються на трьох аналітичних «стовпах»: 1) оптимізація використання грошових коштів з урахуванням фактора часу; 2) оцінювання вартості активів; 3) управління ризиком, що включає і портфельну теорію.
Фінанси залежно від масштабу їх функціонування і від природи суб’єктів можна поділити (з певним ступенем умовності) на національно-державні та міжнародні, які разом складають світові фінанси.
Національно-державні фінанси — це фінанси, які:
· не виходять за межі території однієї держави;
· не залучають іноземних суб’єктів;
· здійснюються на основі національного законодавства;
· мають виключно внутрішньонаціональний характер, який проявляється у:
¾ внутрішніх міжбанківських переказах,
¾ розрахунках між підприємствами-резидентами [хоча дуже складно сьогодні виділити розрахунки між резидентами, бо на території кожної країни діють і нерезиденти (підрозділи ТНБ), що здійснюють розрахунки всередині країни];
¾ внутрішньодержавні кредити тощо.
Найхарактернішою рисою міжнародних фінансів є те, що вони призначені ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів та послуг і перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими агентами світового ринку.