Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Структура платіжного балансу

Об’єктивною основою становлення і розвитку міжнародних фінансів є закономірності міжнародного кругообігу функціонуючого капіталу, на одному полюсі якого виникають тимчасово вільні кошти, на другому — постійно з’являється попит на них.

Міжнародні фінанси почали формуватися в період, коли ще:

· складалися перші ознаки міжнародних товарообмінних відносин;

· виникали зобов’язання сплатити данину;

· почала застосовуватись сплата контрибуцій, репарацій, різноманітних дарів тощо;

· почала розвиватися торгівля між купцями не тільки в межах певних держав, а й з іншими країнами;

· розроблялася монетна справа, карбування феодалами власних монет та їх псування;

· розвивалася міняльна та вексельна справи (міняли та міняльні контори обмінювали іноземні монети на місцеві й були посередниками під час платежів);

· стали надаватися перші грошові позики (поява банкірів).

 

Підходи до трактування категорії «міжнародні фінанси»  
Автор Визначення
Дж. М. Херріс Міжнародні фінанси — це економічна сукупність часу і невизначеності щодо рішень, які стосуються декількох різних країн з урахуванням того, що кожна суверенна держава має власну валюту, свої закони бізнесу і політичні системи.
О. Д. Василик Міжнародні фінанси — це фонди фінансових ресурсів, створення і використання яких здійснюється на світовому або міжнародному рівнях для задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення.
С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, О. А. Усенко, С. І. Юрій Фінанси міжнародні — система міжнародних фінансових відносин між національними суб’єктами економічної діяльності, державами та міжнародними організаціями і фінансово-кредитними інститутами, що виникають у сфері обміну та розподілу з приводу формування і використання на різних рівнях світового господарства централізованих грошових фондів
П. М. Леоненко, П. І. Юхименко, А. А. Ільєнко Міжнародні фінанси — це економічна категорія, що відображає обмінно-перерозподільні відносини національних і наднаціональних суб’єктів світової економіки з приводу руху вартості між країнами та в процесі формування й використання централізованих грошових фондів
Ю. В. Ковбасюк Міжнародні фінанси — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами, їх суб’єктами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів
В. М. Федосов, С. І. Юрій Міжнародні фінанси - це одна з основних форм міжнародних економічних відносин, функціонування і розвиток яких пов’язані з існуванням та обслуговуванням усього комплексу міжнародних зв’язків.
В. І. Оспіщев , О. П. Близнюк, Л. І. Лачкова Міжнародні фінанси – сукупність відносин, пов’язаних зі створенням і використанням грошових коштів, необхідних для здійснення зовнішньоекономічної діяльності держави, фірми, іншими юридичними та фізичними особами.
В. В. Венгер Міжнародні фінанси – підсистема міжнародної економіки, яка відображає економічні відносини, пов’язані з міжнародним рухом грошових коштів.

 

 

 
 

 

       
   
 
 

 


Система міжнародних фінансових відносин складається між різними суб’єктами. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов’язки, пов’язані з міжнародними фінансами.

 

 

 

 


 

                       
 
 
         
 
   

 

 

                     
         
 
 
 
 

 


 

         
   
 
 
 
   

 

 

       
   
 
 

 


Міжнародні валютні відносини – це сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і приватними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями з приводу функціонування і розвитку валюти.

Міжнародні валютні відносини справляють активний вплив на розвиток всіх елементів світової економічної системи, зокрема на зовнішню торгівлю, формування і еволюцію міжнародного ринку капіталів, робочої сили, інтелектуальної власності тощо.

Світова валютно-фінансова система —форма організації валютно-фінансових відносин, які обслуговують міжнародний рух капіталу і факторів виробництва або які функціонують самостійно, що закріплено в міжнародних угодах.

Валютна система — форма організації та регулювання валютних відносин, яка закріплена національним законодавством або міжнародними угодами.

       
   
 
 

 

 


 

 

 
 

 

 

 

     
 
 
 

 


Національна валютна система тісно пов’язана із світовою. Цей зв’язок здійснюється через національні банки, які обслуговують та регулюють валютні відносини і проявляється в міждержавному валютному регулюванні.

 
 

 


провідне становище країни в світовому господарстві, експорті товарів та капіталів, в золото-валютних резервах
 
організований та обмежений ринок позикових капіталів
 
розвинута мережа кредитно-банківських установ
 
вільна конвертованість валюти
 
активна зовнішня валютна та кредитна позиція

 

 

 
 

 

 
 

 

 


Валютний паритет — співвідношення валют різних країн, вимірюване співвідношенням їхнього золотого вмісту.Валютний паритет – це співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо. Валютні паритети знаходяться в основі валютних курсів, які інколи відхиляються від паритетів. Якщо при «золотому стандарті» валютні паритети визначалися шляхом співвідношення кількостей грошового металу, яким відповідали грошові одиниці, а за Бреттон-Вудською системою – ще й і співвідношення із доларом, то з 1978 року валютні паритети встановлюються на базі спеціальних прав запозичень (СПЗ). СПЗ являють собою міжнародні резервні кошти, які призначаються для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів і розрахунків з Міжнародним валютним фондом.

 

 
 

 
 

       
   
 
 

 

 


Глобалізаційні процеси та інтеграція націо-нальної економіки у світову спільноту дає можливість громадянам України володіти не лише вітчизняними, а й іноземними активами зокрема – утримувати грошові вклади в зарубіжних банках, купувати цінні папери, емітовані іноземними корпораціями чи самою державою, а також володіти нерухомістю за її межами. У результаті міжнародні ринки товарів та послуг, а також фінансові, не лише тісно переплітаються між собою, а й безпосередньо впливають на макроекономічні показники всередині кожної держави. У результаті цього фахівцям потрібно будувати визначені макроеконо-мічні схеми, що описуватимуть взаємозв’язки між тим, як певна модель економічної політики дер-жави впливатиме на потоки товарів, послуг та капіталів. Відомо, що основою для проведення подіб-ного аналізу є платіжний баланс. Стан та динаміка платіжного балансу дає змогу проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність держави за вказаний період часу: у яких формах відбувалося залучення іноземних інвестицій, у якому розмірі був відплив національного капіталу за кордон, а також наскільки своєчасно та в якому обсязі погашалася зовнішня заборгованість країни.

 

 

 


¨ Торговельний баланс.

¨ Баланс послуг та некомерційних платежів.

¨ Поточний платіжний баланс.

¨ Баланс руху капіталів.

¨ Баланс офіційних розрахунків.

Торговельний баланс — співвідношення вартості експорту та імпорту за певний проміжок часу. Торговий баланс може мати активне та пасивне сальдо. Промислово розвинуті країни викорис­товують активне сальдо для створення другої економіки за кордоном. Пасивний торговельний баланс вважається небажаним і звичайно оцінюється для країни, що розвивається, як ознака слаб­кості її світових позицій але для промислово розвинутих країн цей показник може мати зовсім інше економічне значення.

Баланс послуг та некомерційних платежів охоплює платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо.

За прийнятими у світовій статистиці правилами сюди входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами (хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу).

За методикою МВФ показують односторонні перекази: державні операції — субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації; приватні перекази — перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину; «невидимі» операції — надходження від інвестицій та односторонні перекази.

Поточний платіжний баланс охоплює всі операції, які завер­шилися протягом даного періоду, а саме: експорт та імпорт товарів, послуг (куди входять туризм, перевезення та страхування), а також прибуток від іноземних інвестицій, односторонні трансферти на приватні й офіційні рахунки – грошові перекази, пенсії, дари та урядові субсидії.

Баланс руху капіталів охоплює операції з довгостроковими та короткостроковими інвестиціями, що впливають на міжнародну позицію країни з інвестицій. У наступні періоди вони впливатимуть на платіжний баланс унаслідок надходжень потоків прибутків чи повернення інвестицій, зроблених у попередні роки.

Вивезення капіталу охоплює прямі інвестиції за кордон, проведені національними фірмами; придбання національними інвесторами зарубіжних акцій та облігацій; надання кредитів національними кредиторами позичальникам з інших країн; придбання національними резидентами банківських депозитів у зарубіжних банках.

Приплив капіталу охоплює прямі інвестиції в економіку країни, що здійснюються зарубіжними фірмами; придбання зарубіжними інвесторами акцій та облігацій іншої країни; надання кредитів зарубіжними кредиторами позичальник кам іншої країни; придбання нерезидентами депозитів банків країни.

Базисний баланс — сума рахунків поточного балансу та довгострокових рахунків балансу руху капіталів.

Баланс офіційних розрахунків — це чиста сума всіх урядових операцій, кінцеві розрахунки за цими операціями, для яких використовуються офіційні резерви. В офіційні розрахунки можуть входити резерви урядових витрат (у тому разі, коли міжнародні витрати приватного сектору переважать надходження), акумульовані резерви уряду (у тому разі, коли надходження приватного сектору переважають його витрати).

Помилки та пропуски — спеціальна стаття, до якої долучаються дані статистичних похибок і неврахованих операцій. Показ­ники різко зростають у кризових ситуаціях.

Операції з ліквідними валютними активами — кінцева стаття платіжного балансу відображає операції з ліквідними валютними активами, у яких беруть участь державні валютні органи і внаслідок чого відбуваються зміни як величини, так і складу центральних офіційних золотовалютних резервів.

 

 

     
 
 
 

 

 


Приклад

Дт – Кт +
Експорт -
Валютні активи -

 

 


 


Розвиток економічного співробітництва, валютних та фінансових відносин між державами зумовив появу міжнародних фінансово-кредитних організацій, які здійснюють регулювання цих відносин і сприяють стабілізації світової економіки. Міжнародні фінансово-кредитні організації створені на основі міжнародних угод. Провідне місце серед них належить Міжнародному валютному фонду (МВФ), Світовому банку, Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ін.

 

         
 
 
   
 
   

 

 

 


Майже всі міжнародні фінансові інститути були створені в 1944 році. Як ви думаєте чому? З метою об'єднання зусиль для післявоєнної відбудови економіки багатьох країн. В цілому це мало досить позитивне значення для тодішнього періоду світового економічного розвитку. Міжнародний валютний фонд, зокрема, одержав статус спеціалізованої представницької установи Організації Об'єднаних Націй. МВФ у своїй діяльності сприяє стабілізації національних валют країн — членів фонду, підтриманню рівноваги платіжних балансів та покриття їхнього дефіциту, наданню консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.

 
 

 


МВФ у своїй діяльності сприяє стабілізації національних валют країн — членів фонду, підтриманню рівноваги платіжних балансів та покриття їхнього дефіциту, наданню консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.

МВФ є організацією акціонерного типу, його ресурси складаються із внесків країн-членів, для кожної з яких встановлюється вступна квота залежно від частки країни в світовій торгівлі, право на одержання коштів залежить від обсягу вступного внеску. Квоти переглядаються кожних п’ять років.

 

строк вступу 27 квітня 1992 р.
вступний внесок 665 млн СДР (майже 900 млн дол. США)
розмір квоти 1372 млн СДР (1921 млн дол. США) – 0,65% статутного капіталу МВФ
країна-опікун Нідерланди

             
 
 
   
 
   
 
   

 


 

 

 

 

       
   
 
 

 


Регіональні валютно-фінансові інститути

 

 
 

 

 


 

 


 

       
 
 
   

 


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. VІ. План та організаційна структура заняття
  3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  5. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  6. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  7. Аналіз ліквідності балансу
  8. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  9. Атомно-кристалічна структура металів
  10. Базова алгоритмічна структура
  11. Балансувальні роботи.
  12. Балансування деталей




Переглядів: 910

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ | Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.