Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Антон Лотоцький

Анті́н Льво́вич Лото́цький (* 13 січня 1881, с. Вільховець, Галичина, Австро-Угорщина — † 28 травня 1949, Львів)

У його доробку близько тринадцяти книг оповідань, сценічних картин, віршів, повістей.

 

Перші друковані літературні твори побачили світ за сприяння Товариства «Просвіта» — «Цвіти з поля» (1907), «Ведмедівська попівна» (1909), історична повість з часів Хмельниччини «Триліси» (1910). У творах проявилося життєве кредо молодого письменника — розповідати дітям про події героїчної та складної історії українського народу, виховувати любов до рідного краю.

 

Разом з Угрином-Безгрішним видав «Коротку граматику української літературної мови» (1936).

 

У 1930-х роках твори Антона Лотоцького поширювались серед української діаспори, зокрема у США через українську газету «Свобода»[1] (наприклад, книжки для дітей «Роксоляна», «Козак Байда», «Мандрівка Мишки-Гризикнижки по Львові»).

Неоціненною заслугою А. Лотоцького була його участь у львівському часописі “Світ дитини”. Жодне число журналу не обходилося без віршів, оповідань, драматичних сценок, які належали перу нашого земляка. А. Лотоцький, як знавець багатьох іноземних мов, ознайомлював українських дітей з кращими зразками світового письменництва. У цьому ж виданні письменник надрукував цикл краєзнавчих оповідань.

 

1934 р. А. Лотоцький видав 4 томики “Історії України для дітей”. Того ж року побачили світ “Мандрівки Мишки-Гризокнижки по Львову”, оповідання “Три побратими” та ін. Згодом окремими книгами вийшли його історичні оповідання та повісті, георафічно-пізнавальні оповіді: “На світанку”, “Козак Гайда”. Легендарне оповідання про початки Києва (1935);”Княжа Галиця” (1936), “Отрок князя Романа”, “Роксоляна. Історичне оповідання з XVI ст.” (обидві - 1937); “Від Ля Плати по Анди. Землеписне оповідання”; “Колосся Божої Матері. Марійські легенди” (обидві - 1938). А ще побачили світ дуже популярні серед дітей вірші “Пригоди Ромка Помка” (1938), цикл оповідань з вітчизняної історії “Було колись на Україні” (кн. 1 - 5, 1934 - 38), поема “Золоті ворота” (1937), книга “Сім чудів світу” (1939)… Крім того, у співпраці з М. Угриним-Безгрішним - підручник “Коротка граматика української літературної мови”, який вийшов у Рогатині двома виданнями (1936, 1938).

 

Напередодні Другої світової війни А. Лотоцький написав одну з найкращих своїх книжок - “Княжа слава”. Вийшла вона вже під час німецької окупації - 1942 р. в “Українському видавництві” (Краків - Львів). Крім того, у творчому доробку письменника - низка літературно-критичних та мовознавчих досліджень, науково-популярні, публіцистичні статті та інші твори.

 

Повернення творчості А. Лотоцького до сучасних читачів активно розпочалось у 1991 р. Приємно, що до цього причетні тернополяни.

 

Того ж 1991 р. з ініціативи тодішнього головного редактора редакційно-видавничого відділу обласного управління по пресі Б. Мельничука у Тернополі було перевидане оповідання А. Лотоцького “Роксолана”, 1992 р. - збірник його творів “Козак Байда”, куди, крім однойменного, увійшли оповідання “Смертне зілля” і “Три побратими”, а також стрілецька легенда “Чого червоних маків так багато?”. “Казка про змія, князівну і Гриця” А. Лотоцького увійшла разом з творами Р. Завадовича і Б. Лепкого до збірника “Три казки” (Б-ка газ. “Селянська доля”, 1992). Ряд віршів для дітей були представлені в читанках “Рости на щастя України-мами” (1991) і “Я дитина українська” (1993), які уклали й відредагували Б. Мельничук і Б. Проник, а також в антології духовної поезії західноукраїнських авторів “Богославень” (1994, редактори-упорядники Б. Мельничук, М. Ониськів). Сподіваємося, що нинішні видавці не раз звернуть свої погляди до багатої літературної спадщини Антона Лотоцького.

 


Читайте також:

  1. АНТОНІМИ
  2. Антоніми в українській мові
  3. Антонімічні відношення
  4. Антонімія
  5. Вивчення антонімів
  6. Види семантичних антонімів
  7. Володимир Антонович
  8. Встановлення режиму І. Антонеску
  9. Добір антонімів до слів.
  10. Загальномовні та контекстуальні антоніми
  11. Однокореневі та різнокореневі антоніми




Переглядів: 564

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Леся Храплива | Ірина Дибко

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.069 сек.