Стан та динаміка розвитку проявів тероризму. Стратегія захисту від тероризму.

Тероризм (від лат. teror - страх, залякування) - це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, у тім числі фізичне знищення людей, залякування урядів та населення з метою досягнення певних цілей. Директор ЦРУ в 1966-1973 pp. Річард Холмс стверджував, що питання про тероризм недостатньо вивчене: "Саме слово невдале - воно практично нічого не означає. Але воно вселяє страх в серця людей, які чують його".

Тероризм є також формою партизанської війни, коли проти чисельно переважаючого та якісніше озброєного ворога неможливо вести відкриті військові дії.

Терористами є окремі особи, групи, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм - антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Його застосовують і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

Визначити тероризм можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основні види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. Можна також вести мову про можливість біологічного, ядерного, інформаційного тероризму тощо.

Найпоширенішим у світі терористичними актами є:

· напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

· захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що спричинює громадський резонанс);

· захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація -звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація - вимога викупу);

· насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або з пропагандистською метою);

· викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

· політичні вбивства (це один з найрадикальніших засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

· вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей);

· розповсюдження сибірської виразки, зараження населених пунктів віспою та бубонною чумою тощо.

Треба відзначити, ща в Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Пероблема тероризму в Україні перебувае в іншій площині – це “кримінальний тероризм” всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території Україні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Безпека в умовах кримінальної злочинності	\|	Корпоративна безпека

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.