• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ДЖЕРЕЛА І НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ПОТОКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Дані про рух коштів допомагають зрозуміти сутність фінансових операцій підприємства, виявити дисбаланс у використанні ресурсів і вжити відповідних заходів.

Аналіз руху грошових коштів показує, як формувались грошові потоки у минулому. Але можливість погасити заборгованість залежить від майбутніх грошових потоків. Тому необхідною є система, що дає змогу прогнозувати рух грошових коштів і визначити обсяг необхідного фінансування наступного року.

Негативний рух грошових коштів означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення.

Позитивний рух грошових коштів означає, що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.

Рішення про надання або відмову у наданні кредиту залежить від того, наскільки банк довіряє підприємству та наскільки він задоволений прогнозом.

В. Оцінка ділового середовища підприємства

У процесі кредитування банк проводить аналіз ділового середовища, що в ньому працює підприємство, та пов’язаного з цим ризику.

Деякі підприємства працюють у нестійких секторах економіки і, можливо, в результаті цього перебувають на межі банкрутства. Інші підприємства працюють у стабільних секторах економіки.

Аналіз інформації про ділове середовище підприємства-пози­чальника здійснюється з урахуванням таких показників:

форма власності;

вид діяльності;

ринки та клієнти позичальника;

конкуренція;

постачальники;

виробничі потужності;

керівництво й організація;

сильні та слабкі сторони підприємства-позичальника.

1. Форма власності.Форма власності вказує на міру ризику у разі втрати платоспроможності чи банкрутства підприємства, а також на те, хто при цьому нестиме фінансову відповідальність (наприклад у вигляді гарантії).

2. Вид діяльності.Вивчаються перспективи розвитку галузі, в якій працює підприємство-позичальник.

Тривалий успіх певного роду діяльності залежить від терміну випуску продукції, використання нових технологій або розширення ринку збуту.

3. Ринки та клієнти позичальника.Визначаються сильні та слабкі сторони позиції підприємства на ринку порівнянням результа­тів кількох минулих років і оцінкою перспектив розвитку в майбутньому.

Товари та послуги, що виробляються підприємством-позичальни­ком, реалізуються на певних ринках відповідним клієнтам. Від них за­лежить майбутній рух грошових коштів підприємства-позичальника.

4. Конкуренція.Підприємство-позичальник повинно мати уявлення про свою конкурентоспроможність.

Діяльність конкурентів справлятиме вплив на майбутнє становище на ринку, на розмір власної частки ринку та прибутковість діяльності підприємства-позичальника.

Підприємство-позичальник повинно мати таку інформацію:

— назви основних вітчизняних і закордонних конкурентів;

— сильні і слабкі сторони їхньої продукції, цін, їхньої позиції на ринку;

— порівняльна позиція підприємства-позичальника та його конкурентів на ринку: сильна – середня – слабка;

— зміни продукції чи технологій, що очікуються на підприємстві-позичальнику;

— злиття чи концентрація підприємств на ринку, де працює позичальник.

5. Постачальники.Для виробництва товарів і послуг підприємству необхідна сировина й комплектуючі, які купують у постачальників.

Банки звертають увагу на надійність постачальників і наявність у підприємства сировини.

6. Виробничі потужності.Виробничі потужності — це основні засоби, необхідні підприємству для ведення основної діяльності.

Банк може вимагати дані про виробничі потужності позичальника з метою оцінки їхньої якості.

7. Керівництво та організація.

Банк може вимагати від підприємства таку інформацію:

Керівництво

— основні обов’язки керівників підприємств;

— кваліфікація та професійний досвід;

— наявність вакансій серед керівних посад підприємства;

— застосування сучасних методів управління, наприклад, наявність бізнес-плану й маркетингової концепції, налагодженої системи ведення бухгалтерського обліку та методів контролю, порядок прийняття рішень і звітності.

Організація

— організаційна структура нині і в майбутньому;

— кадрове планування;

— організація збуту: кількість торгових представництв, агентів, магазинів та інших торгових точок, співпраця у сфері збуту.

8. Сильні та слабкі сторони підприємства-позичальника.

Сильні сторони:

— добре відоме на ринку, має високий імідж і власну торговельну марку;

— продукція та послуги користуються стійким попитом, мають добрі перспективи на майбутнє;

— сучасне обладнання й технології тощо.

Слабкі сторони:

— неконкурентоспроможні ціни;

— традиційно невисока якість продукції;

— продукція та послуги користуються невеликим попитом і мають не дуже добрі перспективи на майбутнє;

— дуже сильна конкуренція;

— труднощі в отриманні сировини або велика залежність від одного постачальника тощо.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
3. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
4. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
5. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
6. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
7. Аналіз використання капіталу.
8. Аналіз використання матеріальних ресурсів
9. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
10. Аналіз використання обладнання.
11. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
12. Аналіз використання робочого часу на підприємстві

Переглядів: 828