Менталітет

Менталітет - у традиційному значенні «менталітет» синонімічний слову «ментальність» і має на увазі (як правило, в соціологічних контекстах) той чи інший «склад розуму», тобто стійкі інтелектуальні та емоційні особливості, притаманні тому чи іншому індивіду (зазвичай як представнику певної соціальної групи). Проте найчастіше слово вживається в контексті саме соціальної спільності (нація, народ, етнос). Індивідуалістичний лексичний відтінок слова поступово йде в минуле.

В теорії прийняття рішень і загальна теорія систем, менталітетом є набір припущень, методів і позначень, що належать одному або декільком людям або групам людей, який, встановлений таким чином, що він створює потужний стимул в рамках цих груп людей для дій в подальшому. Цей феномен зміщення когнітивних функцій також іноді називають психічною інерцією, "груповим мисленням", або" парадигмою", і часто буває важко протидіяти його впливу на аналіз і прийняття рішень.

З позитивної сторони менталітет також може розглядатися як світогляд людини і філософія життя. Менталітет можна розглядати як певний вид колективного мислення.

Поняття це відносно нове, і далеко не у всіх словниках ви знайдете його визначення. Походить воно від французького слова, що відповідає українським словам "склад розуму", "умонастрій", "душевність". Мають рацію ті фахівці, які говорять, що точного, однозначного перекладу цього терміна поки що немає. Але сам він вживається досить широко. Так, наприклад, говорять про менталітет конкретної людини. Що тут мається на увазі? Не просто сукупність знань, якими вона володіє. Не тільки її природний або вироблений у процесі освіти і самовиховання розум чи інтелект. Не сам світогляд як складна система понять, у яких відбивається різноманіття оточуючого людину світу й усвідомлення нею свого місця в цьому світі.

Менталітет - це сукупність усіх підсумків пізнання, оцінка їх на основі попередньої культури і практичної діяльності, національної свідомості, особистого життєвого досвіду. Іншими словами, це погоджування різних думок і цінностей у свідомості індивіда, своєрідний підсумковий сплав, що і визначає духовний світ людини в цілому, її підхід до тих чи інших конкретних практичних справ.

Вважається, що через індивідуальний процес формування духовного світу людини і неповторності людської особистості менталітет - явище в основному особистісне. хоча говорять і про менталітет того чи іншого соціального прошарку, наприклад, про менталітет ученого, військового, бізнесмена, юриста. У всіх представників даного соціального чи професійного прошарку завдяки їхній практичній діяльності, соціальному статусу (становища, займаного в суспільстві), деякій спільності життєвого шляху, діяльності, якою вони займаються, є чимало загального в складі розуму, в умонастрої, іншими словами - у їх менталітеті.

Говорять про менталітет тих чи інших народів: так, у літературі широко вживається термін "українська душа", при цьому мається на увазі цілий ряд психічних якостей: відкритість у спілкуванні, довірливість, терпіння, тенденція до спільної трудової діяльності.

Зрозуміло, далеко не кожен представник українського народу має ці якості, але склалася думка, що названі риси є типовими саме для українського народу. Сучасна наука про національні спільноти людей - етнологія робить спроби знайти психологічні риси, риси менталітету різних націй, народностей, інших етнічних груп.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Національна політика	\|	Понятійний апарат

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.