• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відповідальність газопостачального та газорозподільного підприємства

Відповідальність споживача

34. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за:

несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання;

шкоду, заподіяну власникові будинку або власникам інших квартир, їх майну, навколишньому природному середовищу;

самовільне підключення до системи газопостачання;

пошкодження лічильника газу, пломб на ньому, порушення цілості або пошкодження повірочного тавра, а також дії, що призводять до заниження показань лічильника;

зривання пломб на газових приладах та пристроях, опломбованих газопостачальним або газорозподільним підприємством;

використання газу (за відсутності лічильника) у разі, коли протягом місяця не було повідомлено газопостачальне або газорозподільне підприємство про зміни, що стосуються видів споживання природного газу;

відмову у доступі до власних житлових і підсобних приміщень, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представникам газопостачального (газорозподільного) підприємства для:

- контрольного зняття показань лічильників газу;

- демонтажу або монтажу лічильників газу, пов'язаного з проведенням їх планової повірки;

порушення інших вимог цих Правил.

35. Про порушення, допущені споживачем під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

На підставі акта визначається розмір завданих споживачем збитків, які відшкодовуються ним відповідно до законодавства.

36. Газопостачальне та газорозподільне підприємство несуть відповідальність згідно із законодавством за:

порушення вимог цих Правил;

постачання споживачеві газу, якісні показники та тиск якого не відповідають вимогам нормативних документів;

відмову споживачеві в припиненні газопостачання або відключенні окремих газових приладів, пристроїв та проведенні перерахунку плати за фактично надані послуги з газопостачання у разі відсутності лічильника газу (за заявою споживача);

несвоєчасне надання інформації або надання недостовірної інформації;

неякісне виконання робіт з технічного обслуговування та усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, що здійснюються за рахунок експлуатаційних витрат (планове технічне обслуговування) або за заявою споживача;

шкоду, заподіяну житловому приміщенню і майну споживача, а також його життю, здоров'ю та навколишньому середовищу;

безпідставне припинення газопостачання.

37. У разі порушення газопостачальним (газорозподільним) підприємством цих Правил та умов договору споживач подає одній із зазначених організацій претензію, складену у довільній формі. Газопостачальне (газорозподільне) підприємство повинне протягом п'яти днів усунути порушення, виявлені під час перевірки тиску та/або якісних показників газу, чи надати споживачеві обгрунтовану відмову.

38. Газопостачальне (газорозподільне) підприємство не відповідає за ненадання або неякісне надання послуг з газопостачання, якщо це сталося з вини споживача (відмова споживача у доступі до власних житлових та підсобних приміщень, де встановлено газові прилади, пристрої та лічильники газу, представникам газопостачального (газорозподільного) підприємства у випадках, передбачених цими Правилами) або внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру.

39. У разі коли між споживачем і газопостачальним (газорозподільним) підприємством не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розміру їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення
Кабінет Міністрів України; Постанова, Правила, Форма типового документа від 26.07.1999 № 1357

Договір про користування електричною енергією (далі -
договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до
закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про
розірвання договору або про внесення до нього змін.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної
енергії на закріпленій території, не мають права відмовити
споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні
договору про користування електричною енергією.

Права та обов'язки споживача електричної енергії

41. Споживач електричної енергії має право на:

вибір постачальника електричної енергії;

вибір тарифу; { Пункт 41 доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 799 ( 799-2007-п ) від 06.06.2007 }

підключення до електричної мережі у разі виконання правил

користування електричною енергією;

отримання інформації щодо якості електричної енергії, тарифів
(цін), порядку оплати, умов та режимів її споживання;

отримання електричної енергії, якісні характеристики якої
визначені державними стандартами;

відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних
внаслідок порушення його прав;

якісне обслуговування енергопостачальником електричних мереж
і приладів обліку.

42. Споживач електричної енергії зобов'язаний:

дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та
договору;

забезпечувати належний технічний стан та безпечну
експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів;

забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у
разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті
споживача;

невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в
роботі приладу обліку;

оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші
платежі відповідно до умов договору та цих Правил;

узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та
переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою
збільшення споживання електричної потужності;

вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на
поточний рахунок із спеціальним режимом використання
енергопостачальника в уповноваженому банку; ( Пункт 42 доповнено
абзацом сьомим згідно з Постановою КМ N 1607 ( 1607-2000-п ) від
26.10.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 4
( 4-2006-п ) від 11.01.2006 )

надавати розрахункові документи на вимогу представників
енергопостачальника для перевірки правильності оплати та
відповідності записів у них показанням приладу обліку;

забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після
пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого
об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та
електропроводки;

не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на
території, що належить споживачу, для забезпечення відстані не
менше 1 метра від проводів повітряної лінії електромережі напругою
0,4 кВ та на відстані 2 м для електричних ліній напругою 10 кВ;

не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування
електричною енергією у квартирі або на іншому об'єкті письмово
повідомити енергопостачальника про розірвання договору та
розрахуватися за спожиту електричну енергію, включаючи день
виїзду.

Відповідальність енергопостачальника

43. Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду,
заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку,
визначених законодавством.

44. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини
енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами
договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу
електричної енергії.

( Пункт 44 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 4
( 4-2006-п ) від 11.01.2006 )

44-1. У разі неповернення в триденний термін споживачу
електричної енергії коштів, сплачених ним за електричну енергію на
інші рахунки, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету
України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як
оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного
бюджету України не звільняє енергопостачальника від повернення цих
коштів споживачу електричної енергії. ( Правила доповнено пунктом
44-1 згідно з Постановою КМ N 1607 ( 1607-2000-п ) від
26.10.2000 )

45. У разі відпуску споживачу електричної енергії, параметри
якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у
договорі, енергопостачальник несе відповідальність і сплачує 25
відсотків вартості такої енергії.

46. У разі порушення прав споживачів (відмова споживачеві в
реалізації його прав, надання послуг, що за якістю не відповідають
вимогам нормативно-технічних документів, відмова у наданні
необхідної та достовірної інформації, ухилення від перевірки
якості електричної енергії тощо) енергопостачальник несе
відповідальність згідно із законодавством та договором.

47. Енергопостачальник не несе відповідальності за тимчасове
припинення постачання електричної енергії, постачання електричної
енергії, параметри якості якої не відповідають показникам,
зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо
доведе, що вони виникли не з його вини, а внаслідок дії обставин
непереборної сили або з вини споживача.

Відповідальність споживача електричної енергії

48. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством
за:

прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію;

порушення правил користування електричною енергією;

ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів
Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання
електричної енергії;

розкрадання електричної енергії у разі самовільного
підключення до електромереж і споживання електричної енергії без
приладів обліку;

пошкодження приладу обліку;

розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики,
розкрадання майна цих об'єктів;

насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам
енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Оформлення претензій

49. У разі порушення енергопостачальником умов договору
споживач викликає представника енергопостачальника для складання
та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються
терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо (форму
типового акта-претензії наведено у додатку 2).

50. Акт-претензія складається споживачем та представником
енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами.

У разі неприбуття представника енергопостачальника протягом
3 днів з дня звернення у містах або 7 днів - у сільській
місцевості споживач має право скласти акт-претензію у довільній
формі.

У разі відмови представника енергопостачальника від
підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не
менше ніж три споживачі або споживач і виборна особа будинкового,
вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.

51. Акт-претензія споживача подається енергопостачальнику,
який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві
обгрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.

52. У разі відмови енергопостачальника провести необхідні
заміри параметрів якості електричної енергії споживач має право
сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри
параметрів якості електроенергії може організація, яка має
відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку
енергопостачальник повинен відшкодувати витрати споживача.

53. У разі виявлення представником енергопостачальника
порушення споживачем правил користування електричною енергією, у
тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається
акт, який підписується представником енергопостачальника та
споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий
залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до
акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка
про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три
представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з
розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається
не менш як з трьох уповноважених представників
енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з
розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20
календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі
неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і
дату засідання комісії.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом,
копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача
до порушення цих Правил.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у
протоколі зазначаються:

відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної
енергії;

розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні
пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня
2006 р. N 562 ( z0782-06 ) Методики визначення обсягу та вартості
електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення
споживачами правил користування електричною енергією.

У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої
електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до
суду та має право припинити постачання електричної енергії після
прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім
випадку виявлення факту самовільного підключення).

Якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди
щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження
приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому
законодавством порядку.

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 25 травня 2012 року

Про забезпечення населення якісними та доступними лікарськими засобами

{Рішення введено в дію Указом Президента № 526/2012 від 30.08.2012}

Розглянувши питання забезпечення населення якісними та доступними лікарськими засобами, Рада національної безпеки і оборони України відзначає наявність проблем із забезпеченням потреб населення, державних і комунальних закладів охорони здоров'я лікарськими засобами належної якості та в необхідному асортименті, а також відсутність ефективного механізму протидії виробництву і обігу фальсифікованих лікарських засобів, ввезенню таких засобів в Україну.

Існують також проблеми, пов'язані з державною реєстрацією, проведенням експертизи якості, доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів, розробленням досконалих інструкцій про їх застосування, зниженням ефективності контролю за якістю та реалізацією лікарських засобів.

Зволікання протягом тривалого часу із розв'язанням цих проблем створило умови для наповнення внутрішнього ринку неякісними лікарськими засобами, поширення тіньових схем їх постачання.

Крім того, важливою проблемою залишається недосконалість державного контролю за рекламою лікарських засобів. Неефективний контроль у цій сфері та недобросовісна реклама лікарських засобів призводять до поширення серед населення практики самолікування без попередніх консультацій та рекомендацій кваліфікованих медичних працівників, що завдає значної шкоди здоров'ю громадян.

Відбувається зростання цін на лікарські засоби, що пов'язано не з підвищенням ефективності, безпеки та якості цих засобів, а викликано діями суб'єктів ринку лікарських засобів, спрямованими на максимізацію прибутку.

Необгрунтоване та неконтрольоване зростання цін на лікарські засоби, інші проблеми у цій сфері зумовлюють погіршення стану системи охорони здоров'я і соціального захисту населення, що може спровокувати небезпечне погіршення стану здоров'я населення і, як наслідок, призвести до створення загрози національним інтересам і національній безпеці України.

З метою вжиття невідкладних заходів щодо розв'язання проблем, які існують у фармацевтичній галузі України, забезпечення населення якісними та доступними лікарськими засобами, поліпшення стану здоров'я населення Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Визнати таким, що не відповідає інтересам національної безпеки України, стан організації внутрішнього фармацевтичного ринку, державної реєстрації лікарських засобів, систем ціноутворення на такі засоби, контролю за їх якістю та реалізацією.

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити та внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроекти:

а) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров'я;

б) про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо:

обов'язкового визначення під час державної реєстрації генеричних лікарських засобів їх біоеквівалентності, терапевтичної ефективності, наявності більш високих фармакоекономічних характеристик;

скасування державної реєстрації лікарських засобів, у тому числі з підстав порушення процедури такої реєстрації, відсутності лікарського засобу на ринку України більше двох років із дати державної реєстрації;

2) внести в установленому порядку пропозиції про визначення центрального органу виконавчої влади зі здійснення контрольно-наглядових функцій стосовно формування цін на лікарські засоби, щодо яких запроваджено державне регулювання;

3) внести зміни до:

а) постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)» щодо:

доповнення переліку документів, що подаються для державної реєстрації лікарських засобів, нерозфасованої продукції та продукції у великоємній упаковці (продукції «in bulk») (крім активних фармацевтичних інгредієнтів, діючих речовин, субстанцій), засвідченою копією документа, виданого в установленому Законом України «Про лікарські засоби» порядку, який підтверджує відповідність умов виробництва лікарського засобу, поданого на реєстрацію (перереєстрацію), вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні, у тому числі вимогам належної виробничої практики (GMP);

перегляду з урахуванням міжнародного досвіду розмірів збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів;

б) Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 року № 902, щодо обов'язкового подання для одержання висновку про якість ввезеної нерозфасованої продукції (продукції «in bulk») копії документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики (GMP), для одержання висновку про якість ввезених нерозфасованої продукції (продукції «in bulk»), інших лікарських засобів (крім субстанцій) сертифіката якості виробника, в якому зазначені фактичний виробник лікарського засобу, країна походження, розмір серії, дата видачі дозволу на випуск серії лікарського засобу в обіг;

4) прискорити затвердження нормативно-правових актів, прийняття яких випливає із Закону України «Про здійснення державних закупівель», щодо особливостей укладення та виконання рамкових угод, порядку визначення генеральних замовників та взаємодії замовників із генеральним замовником за рамковими угодами, а також забезпечити врегулювання питання визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівель лікарських засобів;

5) запровадити систему декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, включені до переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів;

6) ужити заходів щодо створення дієвої системи контролю за утилізацією та знищенням фальсифікованих, неякісних лікарських засобів, у тому числі тих, термін придатності яких закінчився;

7) опрацювати у тримісячний строк питання щодо:

удосконалення механізму державного контролю за ціноутворенням на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333, та вдосконалення методичного забезпечення формування цін на такі засоби;

уведення з урахуванням міжнародного досвіду обов'язкового індивідуального кодування виробником кожної упаковки лікарського засобу;

запровадження додаткових механізмів державного контролю щодо регулювання ринку нарковмісних, комбінованих лікарських засобів;

8) опрацювати питання щодо утворення в установленому порядку центрального органу виконавчої влади з покладенням на такий орган функцій із надання адміністративних послуг у сфері створення, реєстрації, виробництва та реалізації лікарських засобів.

3. Міністерству охорони здоров'я України, Міністерству юстиції України опрацювати питання щодо адаптації законодавства України до вимог Директиви № 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 6 листопада 2001 року щодо кодексу Співтовариства про лікарські засоби, призначені для людей, та імплементації положень Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності в частині впровадження для охорони суспільного здоров'я і сприяння загальнодоступності лікарських засобів системи примусового ліцензування стосовно лікарських засобів.

4. Запропонувати Генеральній прокуратурі України провести у тримісячний строк перевірку додержання вимог законів під час здійснення державної реєстрації лікарських засобів та за результатами такої перевірки вжити в установленому порядку в разі потреби відповідних заходів реагування.

Стаття 8. Захист прав пацієнта (добровольця)

Клінічні випробування лікарських засобів проводяться за
участю повнолітньої дієздатної особи - пацієнта (добровольця) у
разі наявності її письмової згоди на участь у проведенні таких
випробувань.

Клінічні випробування лікарських засобів за участю
малолітньої або неповнолітньої особи можуть проводитися лише у
разі, якщо відповідний лікарський засіб призначений для лікування
дитячих захворювань або якщо метою клінічних випробувань є
оптимізація дозування чи режиму застосування лікарського засобу
відповідно для малолітніх або неповнолітніх осіб.

{ Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3323-VI
( 3323-17 ) від 12.05.2011 }

Клінічні випробування лікарських засобів за участю
малолітньої або неповнолітньої особи, метою яких є оптимізація
дозування чи режиму застосування лікарського засобу для таких
осіб, проводяться після завершення клінічних випробувань
відповідних лікарських засобів за участю повнолітніх дієздатних
осіб.

{ Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3323-VI
( 3323-17 ) від 12.05.2011 }

Клінічні випробування лікарських засобів за участю
малолітньої особи можуть проводитися у порядку, передбаченому
законом, за наявності письмової згоди її батьків та за умови
надання малолітній особі відповідної інформації в доступній для
неї формі, а за участю неповнолітньої особи - у разі наявності її
письмової згоди та письмової згоди її батьків. У разі проведення
клінічних випробувань за участю малолітніх та неповнолітніх осіб
відповідна інформація направляється до органів опіки та піклування
за місцем постійного проживання таких осіб у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

{ Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3323-VI
( 3323-17 ) від 12.05.2011 }

Забороняється проведення клінічних випробувань лікарських
засобів за участю малолітньої або неповнолітньої особи, яка
позбавлена батьківського піклування, усиновленої дитини або
дитини-сироти.

{ Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3323-VI
( 3323-17 ) від 12.05.2011 }

Клінічні випробування лікарських засобів за участю особи, яка
судом визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена
у зв'язку з психічним захворюванням, можуть проводитися лише у
випадках, якщо лікарський засіб призначений для лікування
психічних захворювань, за умови наукового обґрунтування переваги
можливого успіху зазначених випробувань над ризиком спричинення
тяжких наслідків для здоров'я або життя такої особи, у разі
наявності письмової згоди її опікунів.

{ Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3323-VI
( 3323-17 ) від 12.05.2011 }

Пацієнт (доброволець) або його законний представник повинен
отримати інформацію щодо суті та можливих наслідків випробувань,
властивостей лікарського засобу, його очікуваної ефективності,
ступеня ризику.

Замовник клінічних випробувань лікарського засобу
зобов'язаний перед початком клінічних випробувань укласти договір
про страхування життя та здоров'я пацієнта(добровольця) в порядку,
передбаченому законодавством.

Керівник клінічних випробувань зобов'язаний зупинити клінічні
випробування чи окремі їх етапи в разі виникнення загрози
здоров'ю або життю пацієнта(добровольця) у зв'язку з їх
проведенням, а також за бажанням пацієнта(добровольця) або його
законного представника.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони здоров’я приймає рішення про припинення
клінічних випробувань лікарського засобу чи окремих їх етапів у
разі виникнення загрози здоров'ю або життю пацієнта(добровольця) у
зв'язку з їх проведенням, а також у разі відсутності чи
недостатньої ефективності його дії, порушення етичних норм.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. IV. Відповідальність сторін
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. WEB - сайт підприємства в Інтернет
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Автопідприємства вантажних автомобілів
7. Адміністративна відповідальність
8. Адміністративна відповідальність
9. Адміністративна відповідальність
10. Адміністративна відповідальність
11. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства

Переглядів: 601