МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Вплив держави на формування економічної безпеки підприємстваДля боротьби з економічною небезпекою господарювання в країні діє система законів і законодавчих актів, які забезпечують і гарантують безпеку господарювання. З цією метою на підприємстві (організації) розробляють заходи з формування економічної безпеки, які вживаються в комплексі з виробничою програмою випуску продукції. Це в першу чергу: формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування); прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими; стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації); тактичне панування економічної безпеки за функціональними підсистемами; оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації); здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки; узагальнююче оцінювання досягнутого рівня економічної безпеки. Здійснення зазначених заходів у комплексі може забезпечити відповідний рівень економічної безпеки підприємства. Найбільший вплив на формування економічної безпеки підприємства має держава. Використовуючи прямі та непрямі методи втручання, вона регулює економічний і соціальний розвиток країни. Інтереси підприємства та держави не завжди збігаються. Їхнім спільним мірилом виступає економічна безпека. Проблема полягає у тому, щоб, створюючи базу для економічної безпеки держави, не завдавати шкоди інтересам підприємства. У сучасному економічному житті України можна спостерігати як позитивні, так і негативні прояви державного регулювання. До позитивних можна віднести: • стимулювання різних форм власності; • прагнення наповнити ринок товарами; • лібералізацію експорту; • прагнення наблизити український ринок до цивілізованого; • початок податкової реформи. З огляду на можливе втручання держави в економіку підприємства, підвищення його економічної безпеки має включати такі аспекти: • правову основу (закони, які регулюють правові відносини між державою та підприємством); • кредитну й інвестиційну політику, яка б враховувала весь спектр потенціальних інвесторів; • постійний розвиток ринку, в тому числі співвідношення монополій і дрібних виробників, конкурентів і партнерів; • розвиток інфраструктури підприємства (банківської системи, аудиторської служби, інформаційної системи). Конкретними кроками на шляху зміцнення економічної безпеки українських підприємств можуть бути: • закриття низькорентабельних і збиткових підприємств; • зміна системи оплати праці наукових кадрів; • створення нових організаційно-виробничих структур; • використання лізингу; активна участь у міжнародних виставках, семінарах; • вдосконалення систем розрахунків; підвищення продуктивності праці; • збільшення капіталовкладень у ресурсозбереження; • стимулювання "ресурсного" напрямку НДДКР; • застосування принципу дотримання критичних строків кредитування; • створення інформаційного центру, щоб постійно мати відомості про борги підприємства й перекрити канали втрати інформації; • створення в структурі інформаційного центру спеціальної групи фінансових працівників, яка б перевіряла податкові й інші обов'язкові платежі для виявлення можливої передоплати й надавала відомості про основні виробничі фонди, що мало використовуються, з метою їхнього можливого продажу; • використання нових форм партнерських зв'язків; • наближення рівня оплати праці до показників розвинутих країн; • залучення робітників до управлінських функцій; • підвищення кваліфікації працівників; • розвиток соціальної інфраструктури підприємства; • підвищення матеріальної відповідальності працівників за результати своєї праці. У сучасних умовах складовою частиною комплексу заходів має стати програма конкретних дій, спрямованих на створення надійної економічної безпеки підприємства.
Економічна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємства (організації). Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію через зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді. Сукупний критерій економічної безпеки будь-якого суб’єкта господарювання (kсеб) можна розрахувати, користуючись формулою
, (10.1)
де kі — величина окремого (поодинокого) критерію за і-ю функціональною складовою; di — питома вага значущості і-ї функціональної складової; п — кількість функціональних складових економічної безпеки підприємства.
Рис. 10.1. Типовий перелік функціональних складових
З досвіду понад 50 підприємств Росії, питома вага значущості функціональних складових економічної безпеки, показаних на рис. 18.1, становить: у промисловості ® [1, 2, 3] — 0,2; [5] — 0,15; [4, 6] — 0,1; [7] — 0,05; сільському господарстві ® [3] — 0,3; [1, 6] — 0,2; [2, 4] — 0,1; [5, 7] — 0,05; торгівлі ® [1] — 0,3; [5] — 0,2; [3] — 0,15; [2, 4, 7] — 0,1; [6] — 0,05. Отже, у названих галузях економіки найбільша значущість становить 0,3, а найменша — 0,05. Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розрахункових значень kсеб з реальними величинами цього показника по підприємству (організації), що аналізується, а також (коли це можливо) по аналогічних суб’єктах господарювання відповідних галузей економіки. Читайте також:
|
||||||||
|