• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів Державного казначейства у частині обслуговування операцій місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов'язаннями.

Основним завданням органів Держказначейства в процесі обслуговування місцевих бюджетів є сприяння виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненні ефективного управління коштами місцевих бюджетів. Це завдання має бути реалізоване через створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами і забезпечення своєчасних розрахунків за зобов'язаннями місцевих органів влади та розв'язання проблеми короткострокової незбалансованості місцевих бюджетів. Власне функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами.

Разом з тим, здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів органами Держказначейства має такі особливості:

- усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних відділеннях Державного казначейства на ім'я розпорядників коштів місцевих бюджетів;

- оплата видатків органами Державного казначейства здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів;

- органи Держказначейства здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов'язанням;

- платіж здійснюється на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам.

Таким чином, роль Державного казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів передбачає, що виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюватиметься наступним чином:

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів місцевих бюджетів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання відповідного бюджету;

2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання (недоотримання) доходної частини загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками трьох кварталів при перевищенні (недоотриманні) доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.

Після прийняття рішення про місцевий бюджет розпорядникам коштів забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад.

Облік бюджетних зобов'язань та контроль бюджетних повноважень

З метою реалізації поставлених завдань щодо процедур попереднього контролю в органах Державного казначейства з 1 січня 2001 року запроваджено облік зобов'язань розпорядників коштів бюджету. Облік зобов'язань розпорядників коштів та контроль за їх дотриманням здійснюється органами Державного казначейства згідно з вимогами "Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства", затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 р. № 103 зі змінами та доповненнями ( внесеними наказами Деревного казначейства України від 12.10.2001 р.№ 180 та від 31.01.2002 р. № 16).

Він передбачає здійснення обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в межах бюджетних асигнувань, одержаних розпорядниками бюджетних коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису, та удосконалення механізму використання бюджетних коштів.

Відповідно до п.8 ст. 2 Бюджетного кодексу зобов'язання - це будь-яке здійсненне відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, стосовно яких необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Зобов'язання розпорядників поділяються на:

- договори, угоди, контракти тощо, прийняті розпорядниками в межах бюджетних асигнувань, передбачених їм у відповідному бюджету на поточний бюджетний рік;

- фінансові зобов'язання, а саме: рахунки-фактури, платіжні вимоги, акти виконаних робіт тощо, тобто документи, які отримує розпорядник на виконання зареєстрованих зобов'язань (договорів, угод, контрактів тощо).

Головні розпорядники коштів розподіляють бюджетні асигнування і доводять їх своїм підвідомчим установам, що служить основою для складання кошторису. Кошторис — основний плановий документ установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, тобто взяття зобов'язань на відповідний бюджетний період.

Органи Державного казначейства здійснюють облік зобов'язань розпорядників коштів державного бюджету на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків виконання державного та місцевих бюджетів. Розпорядниками коштів бюджету фінансові зобов'язання обліковуються як кредиторська заборгованість.

Відповідно до вимог Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах державного казначейства розпорядники мають право брати зобов'язання щодо видатків державного бюджету в межах кошторисних призначень, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів. У разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники повинні вжити заходів щодо ліквідації або скорочення обсягу взятих зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань. Будь-які зобов'язання, взяті розпорядниками коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Видатки державного бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Порядок перерахування коштів на здійснення видатків

Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня подають на паперових і електронних носіях до органу Державного казначейства за місцезнаходженням дані про розташування мережі установ та організацій, погоджені з відповідним фінансовим органом. Одержувачі коштів уключаються до мережі відповідного розпорядника.

Після прийняття місцевих бюджетів фінансові органи в місячний термін направляють річний розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів органам Державного казначейства, які реєструють їх на відповідних аналітичних рахунках.

Міністерство фінансів АРК, місцеві фінансові органи у тижневий термін доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань відповідних місцевих бюджетів та помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань розпорядниками та планів використання бюджетних коштів одержувачами. Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів своїм підвідомчим установам.

Головні розпорядники протягом трьох робочих днів після отримання витягу з річного розпису асигнувань місцевих бюджетів відповідно до мережі подають органам Державного казначейства, в яких вони обслуговуються, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня. Розпорядники, які не мають підвідомчих установ, подають кошторис та план асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю загальних сум, вказаних у зазначених документах, сумам, зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі невідповідності кошторисів та планів асигнувань даним розпису місцевих бюджетів, розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність з розписом бюджету.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків, передбачених відповідними місцевими бюджетами.

Кошти місцевих бюджетів, які передбачаються для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів бюджету. Одержувачі коштів місцевого бюджету подають до органу Державного казначейства план використання бюджетних коштів, на підставі якого їм перераховуються бюджетні кошти.

Для перерахування коштів на здійснення видатків, передбачених у загальному фонді місцевих бюджетів, органи Державного казначейства на підставі календарного плану проведення видатків, складеного відповідним фінансовим органом, та з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань готують розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів. Відповідно до розпорядження кошти зараховуються на особові рахунки головних розпорядників із зазначенням кодів економічної класифікації видатків. Для зарахування виділених коштів головним розпорядникам коштів відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3531 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду місцевого бюджету". Одержувачам коштів місцевих бюджетів відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3543 "Рахунок одержувачів коштів за коштами загального фонду місцевого бюджету".

Виписка з особового рахунку надається головному розпоряднику, який протягом одного робочого дня готує та подає органу Держказначейства розподіл виділених бюджетних асигнувань на перерахування коштів підвідомчим установам.

Отриманий розподіл перевіряється органом Державного казначейства щодо відповідності вказаних у них сум залишку на особовому рахунку, залишкам невикористаних бюджетних асигнувань по загальному фонду та зареєстрованим фінансовим зобов'язанням.

Кошти спеціального фонду місцевого бюджету, що зараховані на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки" органи Державного казначейства на підставі розпорядження на виділення цих коштів направляють на аналітичні рахунки головних розпорядників, відкриті за балансовим рахунком 3532 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із спеціального фонду місцевого бюджету" з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань розпорядників коштів. Одержувачам коштів місцевих бюджетів відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3544 "Рахунок одержувачів коштів за коштами спеціального фонду місцевого бюджету".

На реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників та рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, відкриті в органі Держказначейства відповідно за балансовими рахунками групи рахунків 354 "Рахунки розпорядників та одержувачів за коштами місцевих бюджетів" зараховуються кошти, які надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків тощо. Усі суми коштів, що надходять готівкою у каси установ, повинні бути зараховані на аналітичні рахунки розпорядників та одержувачів, відкриті в органах Держказначейства за балансовими рахунками групи рахунків 354. На рахунки одержувачів коштів можуть бути зараховані тільки суми невикористаної готівки, що відносяться на відновлення касових видатків. При внесенні готівки на аналітичні рахунки розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів відправники коштів у платіжних документах (квитанціях тощо) зазначають номери реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунків розпорядників коштів для зарахування цих коштів на рахунки власників.

Кошти, які надходять на рахунки розпорядників коштів, уважаються отриманими доходами розпорядників бюджетних коштів або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установ, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів вищим та підвідомчим установам та організаціям, що не обумовлені кошторисами відповідно до чинних нормативно-правових актів. Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень, наданих розпорядниками бюджетних коштів , та відображається відповідно як отримання та/або зменшення доходів.

Власні надходження розпорядників, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3542 "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами спеціального фонду місцевого бюджету" в розрізі груп власних надходжень. Інформація щодо власних надходжень, які зараховуються на рахунок 3542, одночасно відображається на рахунках бюджетного обліку 6124 "Власні кошти розпорядників коштів місцевого бюджету".

Органи Державного казначейства щоденно складають виписки з аналітичних рахунків за балансовим рахунком 3542 і разом з реєстром розрахункових документів надають їх розпорядникам коштів місцевих бюджетів. Повернення надміру та/або помилково зарахованих коштів за балансовим рахунком 3542 здійснюється на підставі платіжних документів розпорядника бюджетних коштів місцевих бюджетів та відповідного підтвердження щодо обґрунтованості здійснення такої операції у межах наявних залишків коштів на аналітичних рахунках.

Оплата видатків розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів

Здійснення касових видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів бюджетних установ, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів проводиться органами Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків. Відповідно до покладених завдань Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів.

Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників або одержувачів коштів місцевих бюджетів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:

- зареєстрованих зобов'язань;

- залишків коштів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках розпорядників та рахунках одержувачів коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за коштами загального фонду місцевих бюджетів та залишків коштів без розбивки за кодами економічної класифікації видатків за коштами спеціального фонду місцевих бюджетів;

- відповідності змісту операцій, представлених підтвердними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.

При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Підставою для здійснення видатків є платіжні доручення розпорядників та одержувачів коштів і зареєстровані зобов'язання та фінансові зобов'язання, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо). Порядок оформлення і подання цих документів до органів Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету як споживач має сплатити належну суму виконавцю робіт та послуг або постачальнику товарів за умови виконання договірних умов.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірниках або в кількості примірників, потрібній для всіх учасників безготівкових розрахунків, за встановленою Національним банком України формою. В окремих випадках, за погодженням з Державним казначейством, платіжне доручення подається у довільній формі за умови обов'язкового забезпечення наявності та графічного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів платіжних доручень.

Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджетних коштів, одержувачів та інших клієнтів встановлений у межах 10-ти календарних днів з дня його виписки. День заповнення не враховується. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляється дата подання.

Подані в органи Державного казначейства від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються казначеями на правильність заповнення реквізитів та відповідність зразкам підписів і відбитка печатки. При невиконанні будь-якої з цих вимог орган Держказначейства відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

В оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів може бути відмовлено:

- за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та планів асигнувань;

- за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних чи кошторисних призначень, крім установлених випадків;

- у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що визначаються чинними нормативно-правовими актами;

- при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

- при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;

- за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;

- якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільового направлення коштів;

- у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності про виконання кошторисів та використання бюджетних коштів.

В оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів може бути відмовлено:

- за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджетних коштів;

- за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках одержувачів, крім установлених випадків;

- у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що визначаються чинними нормативно-правовими актами;

- при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

- якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільового направлення коштів;

- у разі неподання одержувачами бюджетних коштів фінансової звітності про використання бюджетних коштів;

- за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих одержувачами бюджетних коштів зобов'язань;

Органи Державного казначейства повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті у письмовій формі. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів, органами державного казначейства повертається розпоряднику коштів без виконання в день його отримання. На зворотному боці платіжного доручення робиться запис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника та виконавця з проставленням штампу органу Державного казначейства. Платіжне доручення та всі підтвердні документи, подані разом із ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам, іншим клієнтам), від яких вони надійшли.

При здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів орган Державного казначейства надає їм виписки за результатами попереднього операційного дня.

Вимоги щодо заповнення розрахункових документів, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначеним Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток №8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.032001 р. № 135, із змінами та доповненнями.

Порядок виплати готівки

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших готівкових коштів, що направляються на видатки і не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

Заявки подаються у двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику (одержувачу) коштів з відповідним відбитком штампа казначея та зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом зі заявкою на видачу готівки розпорядники та одержувачі бюджетних коштів повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утримуваних із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх попередню сплату. Крім того, в інформації до цього реквізиту зазначається наявність чи відсутність заборгованості зі сплати податків.

Здійснення видатків готівкою на придбання матеріальних цінностей (продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів) проводиться за тими самими документами, що й за перерахуванням, але за наявності на це дозволу головного розпорядника бюджетних коштів. Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства України подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (за потреби) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали матеріальні цінності тощо).

Підтвердні документи подаються протягом трьох робочих днів після придбання. При неподанні розпорядниками та/або одержувачами бюджетних коштів в установлені терміни документів органи Державного казначейства припиняють видачу чеків на отримання готівки для придбання матеріальних цінностей.

На підставі перевіреної заяви органи Державного казначейства виписують на вказаних у ній осіб грошові чеки на отримання готівки. Уповноважені особи розпорядників та одержувачів бюджетних коштів отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства. Чеки на отримання готівки вважаються дійсними протягом 10 днів.

Залишок невикористаних готівкових коштів повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов'язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який перераховуються зазначені кошти на рахунки їх власників.

Оформлення змін, що виникають у процесі виконання місцевих бюджетів

Унесення змін до місцевих бюджетів здійснюється на підставі рішення відповідної ради. Прийняття рішення про внесення змін до місцевих бюджетів можливе у випадках та порядку, встановлених статтями 23 та 78 Бюджетного кодексу України, а також у разі внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фінансові органи надають органам Державного казначейства України довідку про внесення змін у розпис доходів загального та/або спеціального фонду відповідного місцевого бюджету та помісячний розпис доходів загального фонду місцевого бюджету і повідомляють про внесені зміни відповідними довідками.

Управління (відділення) Державного казначейства здійснюють реєстрацію довідок, про що на оригіналі довідки ставиться відбиток печатки, та відображаються унесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних аналітичних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.

Про зміни повідомляються головні розпорядники коштів для складання та подання органам Державного казначейства протягом трьох днів реєстрів змін зведених кошторисів і помісячних планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів коштів бюджету. Якщо зазначені зміни викликані змінами у підпорядкуванні та/або розташуванні підвідомчих установ, то головний розпорядник коштів зміни до зведеного кошторису подає одночасно зі змінами до мережі, погодженими з відповідним фінансовим органом.

Зміни до кошторисів та помісячних планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів уносяться розпорядниками на підставі довідок про зміни кошторису та про зміни помісячного плану асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, які затверджуються керівником вищої установи та надаються відповідним розпорядникам нижчого рівня.

Зміни до планів використання бюджетних коштів затверджуються керівником установи та погоджуються відповідним розпорядником коштів бюджету.

У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (в частині власних надходжень розпорядників) у зв'язку з потребою перерозподілу видатків, виникненням нових видів надходжень або перевиконанням показників, які були передбачені бюджетними асигнуваннями, проводиться така робота:

- розпорядники коштів протягом року уносять зміни до спеціального фонду кошторису шляхом подання до відповідного органу Державного казначейства довідки без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом. Ця довідка є підставою для подальшого виконання кошторису в частині спеціального фонду з урахуванням унесених змін;

- головні розпорядники узагальнюють показники довідок про внесення змін до спеціального фонду кошторисів розпорядників нижчого рівня за звітний період та при поданні квартальної звітності про виконання кошторису проводять з управліннями Державного казначейства звірку зведених показників щодо внесених змін до планових показників спеціального фонду.

Органи Державного казначейства, керуючись рішенням місцевої ради про тимчасове обмеження асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, наданим відповідним фінансовим органом, проводить видатки з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань, встановлених кошторисами, з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань загального фонду місцевих бюджетів.

Читайте також:

1. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
2. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
3. Алгоритм моделювання систем масового обслуговування
4. Аналіз технічного рівня підприємств побутового обслуговування.
5. Багатоканальні системи масового обслуговування
6. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
7. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
8. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
9. Вибір тривалості бюджетного періоду. Типи бюджетів по ступеню тривалості. Поточне і стратегічне бюджетування в промисловості
10. Видатки бюджетів на загальну освіту
11. Видатки бюджетів на соціальний захист
12. Видатки місцевих бюджетів

Переглядів: 1331