Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Предметом макроекономіки є причинно-наслідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки.

Об’єкт і предмет макроекономіки

 

З практичної функції макроекономіки випливає, що її об’єктомє економічна система – сукупність економічних суб’єктів країни, діяльність яких відбувається в умовах конкретно-історичних виробничих відносин.

До економічних суб’єктів країни належать:

- домашні господарства – власники виробничих факторів у ринковій економіці та споживачі кінцевої продукції суспільного виробництва. Їх сукупність формує споживчий сектор.

- підприємства – основні виробники благ у суспільстві. Залучаючи виробничі ресурси з інших секторів економіки, вони здійснюють процес виробництва й реалізації готової продукції (виробничий сектор).

- держава у змішаній економіці також виступає специфічним споживачем виробничих ресурсів і готових благ та водночас є виробником послуг колективного споживання (послуг освіти, охорони здоров’я, національної оборони, охорони правопорядку) (державний сектор).

- зовнішньоекономічний сектор (нерезиденти) – фізичні та юридичні особи інших країн, пов’язані з даною економікою зовнішньоекономічними, насамперед, експортно-імпортними зв’язками.

У залежності від рівня впливу окремих суб’єктів на економічну систему, їх поділяють на наступні види: ринкова економіка, командно-адміністративна економіка, змішана економіка.

В якості універсальної науки макроекономіка виконує ряд важливих функцій: пізнавальну, аналітичну, прогностичну, практичну, виховну.

1) пізнавальна функція полягає у поясненні закономірностей, принципів, процесів і явищ економічного життя та створенні відповідних об’єктів дослідження теоретичних моделей;

2) аналітична функція, зміст якої полягає у аналізі економічних явищ і процесів;

3) прогностична функція передбачає оцінку економічної кон’юнктури та визначенні перспектив економічного розвитку країни;

4) практична (прикладна) функція полягає у визначенні мети і напрямів економічного зростання, рекомендацій для економічної поведінки суб'єктів економічної системи, пріоритетів і цілей економічної політики держави;

5) виховна функція полягає у вихованні раціонального економічного мислення, визначенні правил ринкової економічної поведінки.

Макроекономіку, що виконує пізнавальну функцію, називають позитивною. Позитивна макроекономіка має справу із фактами й уникає суб’єктивних оцінок. Її роль полягає в тому, щоб сформулювати наукові уявлення про фактичну поведінку економіки, тобто про те, як функціонує економіка. Водночас макроекономіка має справу із суб’єктивними думками людей стосовно того, якою повинна бути економіка або який захід слід застосовувати державі для підвищення їх ефективності. Макроекономіку, що виконує прикладну функцію, називають нормативною.

Позитивна макроекономіка вивчає те, що в дійсності існує, тоді як нормативна макроекономіка виражає суб’єктивні уявлення про те, що має бути і як цього досягти [5, С.23].

 


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  7. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
  8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  10. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  11. Аграрний комплекс національної економіки.
  12. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання




Переглядів: 668

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Практична функція макроекономіки | Мета, об’єкт і види контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.