• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості введення та виведення даних

Є такі способи надання значень змінним:

1) за допомогою команди присвоєння;

2) за допомогою команди INPUT – уведення даних з клавіатури в режимі діалогу з комп’ютером;

3) за допомогою команди READ – зчитування та надання зна­чень з блоку даних.

1. Використання команди присвоєння.Команду присвоєння ви­ко­ристовують для надання значень змінним.

Приклад 1. Нехай змінній А потрібно надати значення 5,

змін­ній В – 10,

змінній С – -2.5,

змінній D$ – значення "Україна".

Від­повідні команди матимуть вигляд:

10 А = 5 : В = 10 : С = -2.5 : D$ = "Україна"

2. Команда INPUT. Команда уведення даних з клавіатури INPUT дає змогу не вносити змін у програму під час повторного її виконання. Вона має вигляд:

У списку через кому чи крапку з комою пишемо імена змінних, значення яких задаватимемо з клавіатури, наприклад,

10 INPUT A, B, C, D$

Дія команди. Виконання програми тимчасово припиняється. На екрані монітора з’являється запит комп’ютера у вигляді знака за­пи­тання: ? і система чекає введення даних. Користуючись клаві­атурою, набираємо список значень, розділяючи їх комами, i на­тис­каємо на клавішу вводу.

Приклад 2. Розглянемо дію попередньої команди INPUT. Від­повімо на запит комп’ютера таким чином:

? 5, 10, -2.5, "Україна" (Натискаємо на клавішу вводу)

Змінна A отримає значення 5, B – значення 10, С – значення -2.5, а D$ – значення "Україна". Лапки в текстових сталих можна не писати.

Отже, за допомогою команди INPUT значення змінних вводять у відповідь на запит комп’ютера, тобто у режимі діалогу користувача з системою.

3. Команда READ. Команда READ призначена для надання зна­чень змінним з блоку даних (блок розглянемо нижче). Вона має вигляд

Список складається з імен змінних, записаних через ко­му, на­при­клад:

10 READ A,B,C,D$

Значення змінним надаються автоматично з блоку даних.

Блок даних– це список даних значення яких присвоюються відповідним змінним зі списку команди READ. Блок даних потрібно задати. Для цього використовують команду оголошення блоку даних, яка має вигляд

Команда DATA не виконує активної дії. Вона є описовою. У список заносимо числові та текстові сталі, наприклад:

20 DATA 5, 10, –2.5, "Україна"

Взаємодія команд READ-DATA. Змінним зі списку команди READ надаються відповідні значення сталих зі списку DATA.

Блок даних, якщо потрібно, можна використати повторно. Для цьо­го його треба відновити, тобто підготувати до пов­тор­но­го використання командою відновлення блоку даних, яка має виг­ляд

Дія команди. Дані з уже використаного блоку даних стають знову до­ступ­ни­ми для надання значень іншим змінним.

Приклад 3. Розглянемо такі команди:

10 READ A, B, C, D$

20 DATA 5, 10, -2.5, "Україна"

30 RESTORE

40 READ A1, B1

50 READ C1, F$

Яких значень набудуть нові змінні: A1, B1, C1, F$? Пе­ре­ко­най­теся, що А1 = 5, B1 = 10, C1 = -2.5, F$ = "Україна".

Використання команд READ – DATA забезпечує універсальність програми. У випадку повторного виконання програми з іншими зна­­­чен­нями вхідних даних зміни вносяться тільки в списки даних, які можна згрупувати для зручності на початку програми.

Команда PRINT. Для виведення результатів виконання про­грами на екран монітора використовують команду

Елементами списку виведення можуть бути сталі, змінні або ви­ра­зи. Їх відокремлюють комами або крапками з комами.

Команда виведення даних на пристрій друку має вигляд

Команда CLS.Команда CLS очищує з екрана монітора отримані раніше результати. Вона має такий вигляд:

Команда LOCATE. Якщо якесь повідомлення потрібно вивести у зазначеному місці екрана, то перед командою PRINT вико­рис­то­ву­ють команду

Ця команда розміщує курсор у рядку екрана з номером А та стовпці з номером В. Усіх рядків є 25, стовпців – 80.

Пауза. Для організації паузи при роботі програми вико­рис­то­ву­ють команду

яка затримує виконання програми на n секунду.

3. Форматне виведення числових даних. Результати виконання програми рекомендують виводити на екрані у зручному для чи­тан­ня та подальшого опрацювання вигляді, тобто у потрібному фор­маті. З цією метою використовують команду виведення з форма­том, яка має вигляд

Формат – це текстове дане, зображення якого містить символи керування форматом виведення. Символи бувають звичайні або спеціальні.

Для виведення числових даних використовують спеціальні сим­во­ли:

#, ^ , $, кома, крапка.

Символ # резервує одну позицію для цифри. Якщо число ве­ли­ке, то використовують групу символів (наприклад, ###). Вони за­да­­ють довжину поля виведення, тобто позиції, в які буде ви­во­ди­ти­ся число. Група може містити крапку, яка позначатиме місце роз­та­шу­вання десяткової крапки. Поле виведення скла­да­єть­ся з поля виве­дення цілої частини та поля виведення дробової частини числа.

Приклад 1. Розглянемо виконання програми

5 ' Програма Вивід даних

10 A1 = 5.6426

20 B1 = 2064.2

30 A2 = 50.2

40 B2 = -20.4131

50 PRINT USING "A1=##.##B1=####.##"; A1; B1

60 PRINT USING "A2=##.##B2=####.##"; A2, B2

Контрольні запитання

1. Що розуміють під мовою програмування?

2. Як класифікуються мови програмування?

3. Дати визначення поняттям: трансляція, інтерпритація, компіляція.

4. Як поділяються команди мови QBasic за призначенням?

5. Охарактеризувати структуру програми у QBasic.

6. Як класифікуються типи даних?

7. Назвати основні команди для введення-виведення даних у середовищі QBasic.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
10. Аналіз паралельного інтерейсу з DSP-процесорами: запис даних в ЦАП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
11. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
12. Аналіз статистичних даних про склад та плинність кадрів, які обіймали керівні

Переглядів: 2371