Психотехнології профконсультування

Технології профконсультування спрямовані на вирішення проблем професійного самовизначення на різних стадіях становлення особистості. У цей час накопичено великий арсенал психотехнік, методик проведення профконсультації. Залежно від організації психотехнології профконсультування можна розділити на дві групи: індивідуальні й групові.

До індивідуальних форм проведення консультації належать діалогічні технології: бесіда, інтерв'ю. Їх сутність – організація довірчого обговорення проблем професійного самовизначення; мета – активізація самопізнання й самовизначення клієнта, коректний педагогічний вплив на нього. Предметом взаємодії психолога й клієнта є психічна реальність: переживання, відносини, наміри, мрії, потребі, ціннісні орієнтації тощо.

Темами діалогічних технологій консультування можуть бути актуалізація професійних намірів, вибір професії, корекція професійного утворення, труднощі адаптації й професіоналізації, кар'єру, зміна професії й ін.

Технології проведення бесіди, інтерв'ю істотно не відрізняються. Рекомендується п'ятикрокова модель їх побудови.

1. Перша стадія – структурування й досягнення взаєморозуміння. Коротка назва цієї стадії – "знайомство". Психолог вирішує завдання встановлення контакту з людиною, яка звернулась за консультацією, що в психотерапевтичній практиці називається рапортом або приєднанням.

Основними умовами встановлення контакту є зручне приміщення, що виключає виникнення зовнішніх перешкод (наявність сторонніх осіб, шуми тощо), комфортна міжособистісна дистанція.

При проведенні консультації використовуються наступні прийоми психотехніки:

– звертання до співрозмовника тільки за ім'ям та по батькові (ім'я);

– використання фраз однодумності й займенника "ми";

– демонстрація радості від спілкування;

– демонстрація поваги до особистості клієнта;

– приєднання (неявне повторення) до елементів поведінки клієнта, що слабко піддається його свідомому контролю, таким як подих, поза, жести, міміка, темп і гучність мовлення;

– щире переживання перерахованих вище приєднань.

На цій стадії консультації досягається взаєморозуміння психолога й клієнта, що може бути виражено ними приблизно такими словами: "Я його почуваю, розумію" (психолог), "Мене слухають, я довіряю цій людині" (клієнт).

2. На другій стадії йде збір інформації про контекст теми, відбувається виділення проблеми. Головне – визначення сутності проблеми. Психолог вирішує наступні завдання: навіщо клієнт прийшов; як він бачить свою проблему; які його можливості у вирішенні цієї проблеми?

Проблема може бути описана за допомогою наступних характеристик:

– зміст проблеми;

– область професійного становлення;

– рівень володіння проблемою;

– можливий ступінь інтенсивності впливу проблеми на поведінку клієнта;

– тимчасові параметри (як довго існує дана проблема).

Ґрунтуючись на зібраному матеріалі, психолог усвідомлює позитивні можливості клієнта у вирішенні проблеми.

3. Третю стадію позначають як бажаний результат. На цьому етапі з'ясовується, чого хоче домогтися клієнт у результаті взаємодії із психологом.

Ця стадія консультування припускає обов'язковий вплив на клієнта. Воно здійснюється різними прийомами: за допомогою посилання на авторитети, апеляції до психологічної літератури, опори на досвід.

Завершується ця стадія позитивним узагальненням можливих шляхів досягнення бажаного результату.

4. Четверта стадія спрямована на вироблення альтернативних рішень. Цю стадію прийнято називати альтернативою. Обговорюючи із клієнтом різні варіанти вирішення проблеми, психолог повинен постійно усвідомлювати зміст своєї професійної позиції й пам'ятати про те, що правильне для нього рішення не є таким для клієнта. І разом з тим клієнт чекає від психолога чітких директивних рекомендацій. У психологічному консультуванні використовуються різні директиви у вигляді конкретних побажань "Я пропоную Вам зробити наступне...":

– фантастична пропозиція: "Уявіть собі...", "Опишіть ідеальну професійну діяльність...";

– вільні асоціації: "Розповідайте, які асоціації викликає у Вас ця професія...", "Перейдіть до того, що відбувається у Вашім професійному житті...";

– обговорення рольових позицій: "Як учитель Ви..." або "Як адвокат Ви маєте право... ";

– мовленнєві заміни "Замініть "хотілося б" на "я хочу"", "Замініть"не можна" на "бажано"" тощо.

Особливо варто підкреслити, що саме за клієнтом залишається право на вибір альтернативного рішення, а також способу його реалізації й напрямки зміни.

5. На п'ятій стадії відбувається узагальнення попередніх етапів під девізом "За роботу!". При цьому проводиться процедура, що називається приєднанням до майбутнього. На цій стадії завдання психолога полягають у тому, щоб сприяти переходу особистості на рівень конкретних дій, зміні її думок, намірів, почуттів, поведінки й діяльності.

При завершенні консультації психолог може рекомендувати звернутися за порадою до фахівців із суміжної області або книги, а також пообіцяти при необхідності продовжити контактну взаємодію. Проведення профконсультації вимагає постійної рефлексії, що обумовлює необхідність високої нервово-психічної стійкості психолога.

Індивідуальні форми проведення консультації займають багато часу, але забезпечують довіру, конфіденційність.

Групові форми профконсультації дозволяють за менш тривалий час надати допомогу великій кількості людей. Ефективність групових технологій консультування для вирішення проблем професійного самовизначення переконливо показав М.С. Пряжников. Ним розроблені активізуючі профконсультаційні методики, адекватні цілям професійного самовизначення. Наведемо короткий огляд цих методик.

Профорієнтаційні ігри з класом призначені для роботи з учнями 7-11-их класів. Як приклад розглянемо гру "Спляче місто". Мета гри – підвищення в школярів рівня усвідомлення особливостей трудової діяльності в найбільш престижних на даний момент сферах діяльності з урахуванням соціально-економічних умов у країні.

Ефект гри може бути посилений, якщо обговорення знімати відеокамерою, а після закінчення ігрової процедури подивитися відеозапис.

Головний підсумок цієї гри – формування вміння приймати профорієнтаційні рішення й розвиток відповідальності за своє професійне майбутнє!

М.С.Пряжников пропонує наступні ігрові профорієнтаційні вправи: "Професія на букву...", "Автопортрет", " Людина-Професія", "Хто є хто?", "Зоряна година" та ін.

Карткові профконсультаційні методики є, на думку М.С.Пряжникова, високоефективними технологіями. Головні їхні переваги – предметність пошукової дії й можливість оперативного складання з карток образів модулюючих об'єктів.

Важливою особливістю проведення карткових консультаційних ігор є їх висока динамічність, що дозволяє охоплювати моделююче життя в цілісності, а не розглядати приватні питання.

Розглянуті методики не вичерпують весь спектр профконсультації. Проведення профконсультації часто супроводжується психологічною діагностикою, що значно підвищує продуктивність роботи психолога.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типи профконсультації	\|	Психодіагностика в професійному консультуванні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.