МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розвиток психологічного профконсультуванняЛитература ПЛАН Лекція 13. Професійне консультування в системі профорієнтації 1. Розвиток психологічного профконсультування. 2. Основні напрямки профконсультування. 3. Типи профконсультації. 4. Психотехнології профконсультування. 5. Психодіагностика в професійному консультуванні. 6. Етичні проблеми професійного консультування.
1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию – М., 1994. 2. Гейжан Н.Ф. Теория и практика профессиональной консультации. М., 1991. 3. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов.– 2-е изд., перераб., доп.– М., 2003. 4. Профессиональная ориентация учащихся / А.Д.Сазонов, В.Д.Симоненко, В.С.Аванесов, Б.И.Бухалов – М., 1988. 5. Психологическое сопровождение выбора профессии / Под ред. Л.М.Митиной – М., 1998.
Професійна консультація – це метод психологічної допомоги людям у професійному самовизначенні, плануванні професійної кар'єри, а також подоланні труднощів професійного життя Професійна консультація проводиться з обліком фізичних і психологічних індивідуальних особливостей клієнта, його загальних і професійних інтересів, схильностей і здібностей, загальної й фахової освіти й підготовки. При проведенні консультації враховують також потреби ринку праці, можливості працевлаштування, професійного росту, умови праці й т.ін. Психологічний зміст консультації полягає в тому, щоб допомогти людині самій вирішити виниклі проблеми. Психологічна профконсультація будується на основі наступних положень: 1. Принцип активності суб'єкта професійної діяльності. Це положення вказує на активність суб'єкта, що реалізується при виконанні їм хоча б двох наступних вимог: по-перше, консультуємий повинен відчувати потребу в одержанні допомоги й інформації від психолога-профконсультанта; по-друге, він повинен самостійно ухвалювати рішення щодо способів подолання проблем професійного становлення, консультант же тільки допомагає йому усвідомити свої інтереси й здатності й виробити сценарій професійного розвитку. 2. Принцип комплексного підходу до суб'єкта професійного становлення. Відповідно до цього принципу, повинні досліджуватися різні по складності психічні властивості і їх взаємозв'язки. 3. Принцип добровільності участі в консультуванні. Неприпустимо будь-який примус до тестування й анкетування з метою з'ясування інтересів і професійних намірів без згоди людини. 4.Принцип індивідуального підходу. Варто підходити до кожній особистості індивідуально й у процесі діагностики й консультування виходити з її інтересів і схильностей. Інакше кажучи, у першу чергу проводиться діагностика тих пізнавальних здатностей і властивостей особистості, які необхідні для професії, що цікавить цю особистість. 5. Принцип персональної відповідальності. Відповідно до його психолог несе персональну відповідальність за правильність постановки психологічного діагнозу, адекватність використовуваних діагностичних методів і корекційних заходів. Таким чином, професійне консультування спрямоване на рішення проблем, пов'язаних із професійним самовизначенням, вибором професії й місця роботи, шляхів самореалізації особистості в професійній праці, із професійною адаптацією й професіоналізацією, прогнозуванням кар'єри, подоланням труднощів, криз і конфліктів, а також із професійною реабілітацією працівників, що частково втратили працездатність. Соціально-економічна ситуація на початку XX в. у розвинених країнах обумовила необхідність раціонального розподілу робочої сили. Це сприяло становленню профконсультаційної служби в рамках профвідбору. Завдання працюючих у службі консультантів – допомагати працівникам компанії в рішенні їхніх професійних проблем. До цього часу вже існувало декілька психотехнічних лабораторій, що займалися проблемами профвідбору. Американський учений Ф.Парсонс розробив модель профконсультації, що включала три етапи: 1) вивчення особистості й психічних особливостей претендента на професію (роботу або навчання); 2) вивчення вимог професії до людини; 3) зіставлення даних, отриманих на попередніх етапах, з метою видачі рекомендації про вибір професії. У цій моделі саме консультування як процес діалогу із клієнтом, що американці вважають "чисто американським продуктом", проводиться лише на третьому етапі, коли людина безпосередньо обирає професію. Профконсультування в США опиралося на концепцію вродженої професійної придатності людини, і тому головна увага приділялася діагностиці. У 1920-і рр. широке поширення одержали психотехнічні тести професійного відбору Г.Мюнстерберга. Вітчизняні вчені (А.П.Базік, Н.Д.Левітів, Н.А.Рибников) змістили акцент у професійному відборі. Вони вважали найважливішим завданням профконсультації знаходження оптимальної відповідності між можливостями людини й вимогами, пропонованими різними професіями. Велика увага в профконсультуванні приділялася профдіагностиці. У профконсультаційній роботі використовувалися наступні методи: тестування, бланкові й апаратурні методики, експерименти на різних приладах, спостереження й аналіз індивідуальних особливостей з наступними рекомендаціями щодо придатності або непридатності людини до обраній їм професії. Переважав не підбор підходящої для людини професії з урахуванням її здібностей, а підбор людини до тієї або іншої професії. Стан профконсультаційної діяльності в нашій країні до кінця 1950-х рр. можна охарактеризувати як застій. У середині 1960-х рр. велику увагу стали приділяти трудовому навчанню й профорієнтації. У рамках психології, що відроджується, знову почали досліджуватися проблеми профконсультування. Професійна консультація в 1970-80-і рр. розвивається в рамках виховної концепції профорієнтації і є важливою умовою здійснення індивідуального підходу до особистості, яка обирає професію, з урахуванням формування її професійної спрямованості. Нажаль, реальна практика в цілому не забезпечувала професійного розвитку особистості. На початку 1980-х рр. усе гостріше відчувалося протиріччя між теоретичними підходами, що проголошували ідею пріоритету особистості, і практикою профконсультації, орієнтовану на обслуговування потреб народного господарства в кадрах. Незважаючи на те що не зложилося єдиного визначення сутності професійної консультації, більшість авторів визнають важливість надання підтримки особистості в її професійному становленні. Основне завдання при цьому полягає у виявленні внутрішніх ресурсів особистості й розкритті шляхів усвідомлення себе в процесі професійного самовизначення. Таким чином, профконсультацію варто розглядати як процес творчої взаємодії консультанта й клієнта, у результаті якого людина усвідомлено підходить до формуванню свого професійного плану й визначає шляхи її реалізації. Читайте також:
|
||||||||
|