Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Винайдення радіо О. С. Поповим.

З історії винайдення радіо.

Радіозв'язок — це колективне винайдення. Початок поклав англійський фізик М. Фарадей, який 1831 року відкрив явище електромагнітної індукції. Взявши за основу уявлення Фарадея і розвиваючи їх, англійський учений Дж. Максвелл 1865 року дійшов висновку: металевий провідник, по якому тече струм, повинен випромінювати в простір електромагнітні хвилі, які поширюються ч, швидкістю світла. Перший, кому в 1887 році вдалося «створити» й детектувати електромагнітні хвилі, був німецький учений Г. Герц. Однак детектор Герца мав дуже маленьку чутливість. Цей недолік компенсував французький фізик Е. Бранлі в 1890 році. Він установив, що електричний опір металевих порошків різко знижується під впливом, електромагнітних хвиль. Таким чином, був винайдений «когерер» — чутливий детектор хвиль.

7 травня 1895 року на засіданні Російського фізико-хімічного товари­ства в Петербурзі О. С. Попов продемонстрував дію першого у світі радіо­приймача. 24 травня 1895 року було передано першу у світі телеграму (на відстань 250 м). На маневрах Чорноморського флоту в 1899 році вчений установив радіозв'язок на відстані понад 20 км. На початку 1900 року радіозв'язок був успішно використаний під час рятувальних операцій у Фінській затоці. За участю О. С. Попова почалося впровадження радіо­зв'язку на флоті та в армії.

У 1901 році італійському інженерові Г. Марконі вдалося встановити радіозв'язок через Атлантичний океан. Його діяльність відіграла значну роль у розвитку радіо як засобу зв'язку й була відзначена 1909 року Нобе­лівською премією.

Важливим етапом у розвитку радіозв'язку стало створення в 1913 році лампового генератора незатухаючих електромагнітних коливань.

У наступні роки зусиллями багатьох видатних вчених та інженерів різ­них країн радіотехніка перетворилася на надзвичайно широку й різнома­нітну галузь техніки.

У Росії одним із перших узявся за вивчення електромагнітних хвиль викладач офіцерських курсів у Крон­штадті Олександр Степанович Попов. Почавши з відтворення дослідів Герца, вчений згодом використав більш надійний і чутливий спосіб реє­страції електромагнітних хвиль.

Далі на уроці доцільно розібрати будову й принцип дії радіоприймача Попова. Про життя та діяльність винахідника, його наукові праці можна заслухати короткі повідомлення учнів, підготовлені за завданням учителя.

Властивості електромагнітних хвиль вперше були експе­риментально вивчені Г.Герцом. Результати цих дослідів дуже зацікавили фізиків усього світу, які почали їх повто­рювати, шукати шляхи вдосконалення випромінювача і приймача електромагнітних хвиль. Виникають думки про можливість використання цих хвиль для зв'язку і навіть для передавання енергії без проводів.

У 1894 р. російському вченому О.С.Попову вдалося створити такий приймач, основні принципові особливості будо­ви якого збереглися і в сучасній радіоприймальній апаратурі.

Схема створеного О. С. Поповим приймача показана на малюнку 1. У ньому електромагнітні хвилі сприймав (реє­стрував) спеціальний прилад — когерер. Дія когерера ґрунтується на властивості металевого порошку злипатися

мал.1

під дією високочастотних електромагнітних коливань. Коге­рер мав вигляд скляної трубки з металевими ошурками, в обидва кінці якої вставлені електроди так, що вони торка­ються ошурок. У звичайних умовах електричний опір між окремими ошурками порівняно великий, тому і весь когерер має великий опір. Когерер вмикається в коло батареї Б через обмотку електромагніта Е1. Падаюча електромагнітна хвиля, створюючи в когерері змінний струм високої частоти, викли­кає про літання між ошурками дрібненьких іскорок, які зва­рюють ошурки між собою. При цьому опір когерера різко зменшується і він замикає коло батареї Б, яка живить стру­мом електромагніт Е1. Цей електромагніт притягує стальну пластинку П1 і замикає коло другого електромагніта Е2. Останній притягує до себе стальну пластинку П2, і з'єднаний з нею молоточок М ударяє по дзвінку Д. Притягнувшись до Е2, пластинка П2 розмикає контакт і відмикає Е2 від батареї. Тоді пружина повертає пластину П2 у вихідне положення, і молоточок М ударяє через гумовий амортизатор по когереру. Когерер струшується і контакти між ошурками руйнуються. Внаслідок цього опір когерера знову стає дуже великим, коло батареї розмикається, і приймач знову готовий до роботи. Згодом у сучасних радіоприймачах когерер замінили елек­тронні лампи і напівпровідникові транзистори, але принцип реле залишився той самий.

Італійський вчений Г. Марконі у 1896 р. подав заявку, а в 1897 р. дістав патент (в Англії) на застосування електромагнітних хвиль для бездротового зв'язку (О. С. По­пов свого винаходу не патентував). Схема приймача Марконі була такою ж, як і схема приймача Попова.

Г. Марконі проведена велика робота з удосконалення приладів для радіозв'язку. Зокрема, в 1902 р. він здійснив радіозв'язок через Атлантичний океан. Його діяльність віді­грала значну роль в розвитку радіотехніки, зокрема в поши­ренні радіо як засобу зв'язку, і була відзначена в 1909 р. Нобелівською премією.

Важливим етапом у розвитку радіозв'язку стало створен­ня в 1913 р. лампового генератора незатухаючих електро­магнітних коливань. У наступні роки зусиллями багатьох видатних вчених і інженерів радіотехніка перетворилася в надзвичайно широку і різноманітну галузь техніки.

 


Читайте також:

  1. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  3. Активність. Закон радіоактивного розпаду
  4. Види і властивості радіоактивних випромінювань
  5. Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення
  6. Визначення радіобіології як науки.
  7. Виробництво радіозондових оболонок
  8. Вплив радіостанцій на лінії зв'язку
  9. Дозиметричні одиниці в радіоекології
  10. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
  11. ЕЛЕКТРИЧНІ І МАГНІТНІ ПОЛЯ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОЇ ЧАСТОТИ І РАДІОЧАСТОТНОГО ДІАПАЗОНУ




Переглядів: 11649

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ | Принцип радіозв'язку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.