Реєстрація нормативного акта.

Згідно з частиною третьою ст. 117Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом. Міністерство юстиції України та його територіальні управління здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами), Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 (із змінами), наказу Міністерства юстиції України від 12.04.05 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.05 за № 381/10661.

Державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають такожнормативно-правові акти Національного банку України (ст. 56 Закону України «Про Національний банк України»); документи нормативного характеруФонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, якістосуються прав і обов'язків страхувальників та застрахованих осіб (ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»); постанови правління та інші документи нормативного характеру Пенсійного фонду, що стосуються прав і обов'язків громадян (ст. 61 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»); положення про порядок ліцензування теле-радіомовлення, яке розробляється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (стаття 22 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»); нормативно-правові акти Державної комісії України із запасів корисних копалин, що регламентують застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ окремих видів або груп споріднених видів корисних копалин, іншінормативно-правові акти Державної комісії України із запасів корисних копалин, якими встановлюються зміст, оформлення та порядок подання на державну експертизу матеріалів, що містять геолого-економічну оцінку запасів родовищ корисних копалин (підпункт 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України із запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689 (із змінами)).

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, органів господарського управління і контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не належать до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну із зазначених ознак, так і декілька.

Таким чином, державна реєстрація містить такі етапи процесуальної діяльності:

а) проведення правової експертизи нормативно-правових актів;

б) прийняття рішення щодо їх державної реєстрації або відмови;

в) занесення зареєстрованих нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Оскільки правове регулювання суспільних відносин не може здійснюватися лише за допомогою законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, суб'єкти нормотворення наділені функцією видання нормативно-правових актів, які затверджуються відповідними розпорядчими документами.

Нормативно-правові акти повинні видаватися на основі законів, для виконання законів, у відповідності до законів. І саме закони визначають компетенцію державних органів, їхні повноваження щодо видання нормативно-правових актів з питань, що належать до їхньої компетенції. Звідси випливає, що всі нормативно-правові акти, які видаються державними органами, мають відповідати Конституції і законам України.

Тому видання державним органом нормативно-правового акта, який не відповідає закону, як і видання нормативно-правового акта з перевищенням компетенції такого державного органу, є порушенням законності. Оскільки ж нормативно-правовий акт видано відповідно до закону, його виконання або дотримання є обов'язковим, а його порушення є протизаконним.

Слід зазначити, що при поданні нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції трапляються випадки порушення вимог примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 № 1153 (із змінами), правил нормотворчої техніки та правопису.

Пунктом 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 (із змінами) (далі - Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади) передбачено підстави відмовив державній реєстрації поданого до Міністерства юстиції України нормативно-правового акта, якщо він:

а) не відповідає Конституції України;

б) виданий з порушенням чинного законодавства, зокрема:

порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов'язки;

виходить за межі компетенції органу, що його видав;

не відповідає вимогам законодавства про мови;

суперечить установленому порядку ведення діловодства;

виданий за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій ст. 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (на підставі повідомлення Держпідприємництва або його територіального органу);

в) не узгоджений із заінтересованими органами;

г) викладений з порушенням правил правопису;

ґ) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний термін з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації акта.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прийняття нормативного акта.	\|	Оскарження або опротестування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.