• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості інвестування в товариство з обмеженою відповідальністю і в товариство з додатковою відповідальністю

Акціонерними товариствами в мініатюрі називають товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ). Порівняння ТОВ з акціонерними товариства невипадково, адже перші (ТОВ) були штучно створені наприкінці XIX століття німецькими юристами на вимогу потреб дрібного підприємництва шляхом поєднання в новій організаційно-правовій формі найбільш прийнятних для дрібного бізнесу ознак повного товариства (обов'язковість вирішення найбільш важливих питань за одностайного рішення усіх учасників товариства, обмеженість руху учасників, закритість товариства) і акціонерного товариства (обмеженість ризику учасників за результати діяльності товариства сплаченими вкладами, управління справами товариства за допомогою органів товариства, участь в управлінні справами товариства залежно від розміру частки учасника). Хоча в ТОВ присутні деякі елементи персонального об'єднання, однак воно належить до об'єднання капіталів, ознаки яких переважають у цьому товаристві.

Правове становище ТОВ регулюється положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, а також статтями 50—64 Закону України «Про господарські товариства», та статтями 1—23, що стосуються усіх видів господарських товариств.

• господарська організація корпоративного типу;

• різновид господарського товариства з усіма притаманними останньому ознаками, включаючи наявність: статусу юридичної особи і власного майна (що належить на праві власності);

• обов'язковість установчого документу — статуту;

• поділ статутного капіталу на частки, розмір яких визначається статутом та може бути будь-яким (рівним або різним);

• відповідальність товариства за власними зобов'язаннями усім майном, що належить йому на праві власності;

• відсутність у учасників товариства субсидіарної відповідальності за борги товариства, якщо вони повністю сплатили свої частки; водночас учасники, які неповністю сплатили свої вклади, у передбачених установчими документами товариства випадках, несуть додаткову обмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства у розмірі несплаченої частини вкладу;

• наявність органів товариства, за допомогою яких здійснюється управління справами товариства:

вищий орган — збори учасників, виконавчий орган — одноособовий директор або колегіальний – дирекція (може формуватися не лише з учасників, але й з найманих працівників), контрольний — ревізійна комісія (формується виключно з учасників товариства);

• рішення зборами учасників приймаються зазвичай простою більшістю голосів (при цьому кількість голосів, що належить учаснику, має бути пропорційною розміру його частки у статутному капіталі); а з питань, що потребують одностайності (визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства; виключення учасника з товариства) — за згоди усіх обов'язковість для учасників майнової участі в товаристві: вносити основний і додаткові, (якщо лстанні передбачені установчими документами або оішенням зборів учасників) внески;

• обмеження обов'язкової персональної участі лише випадками прийняття зборами учасників рішень з питань, щодо яких закон вимагає більше 50 % від загальної кількості голосів: визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів; внесення змін до статуту; виключення учасника з товариства);

- обмежений рух учасників;

- припинення участі в товаристві відбувається внаслідок: а) смерті учасника — фізичної особи або реорганізації чи ліквідації учасника — юридичної особи; б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі; в) виключення учасника з товариства; г) добровільного виходу учасника з товариства з викупом його частки самим товариством; д) виділення частки учасника на вимогу кредиторів останнього, якщо для покриття його боргів не вистачає його (учасника) власного майна;

• заборона відступлення не повністю сплаченої частки;

• досить складний (порівняно з акціонерним товариством) порядок сплати вартості майна учасника ТОВ у разі його виходу із товариства: виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, та в строк до 12 місяців від дня виходу; при цьому на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю чи частково у натуральній формі;

майно, передане учасником товариству на праві користування, повертається в натуральній формі без винагороди; крім цього, учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством у році його виходу.

До позитивних рис ТОВ належать:

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Автономія у поєднанні з відповідальністю.
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
10. Акціонерна форма інвестування
11. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
12. Акціонерний капітал і акціонерне товариство.

Переглядів: 1215