Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ГЛОСАРІЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ ТЕРМІНІВ

ДОДАТОК

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Коломієць В.О. Як виконувати курсову роботу: Метод. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. – К.: Вища шк., 2003. – 69 с.

Крушельницька О.В. Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт // Методологія і організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К: Кондор, 2003. – С. 108 – 124.

Курсова робота з методики викладання іноземних мов: Посібник для студентів вищих закладів освіти / Колектив авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої, С.Г.Гапонової. – К.: Ленвіт, 2003. – 96 с.

Мицик, Ю. Кваліфікаційні та курсові роботи й реферати з історії. Поради студентові щодо написання та захисту / Ю.Мисик, О.Бажан, В.Зубко. – К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. – 35 с.

Написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт (методичні вказівки) / В.Б.Атаманенко. – Острог: НаУОА, 1997. – 30 с.

П”ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник / І.С. П”ятницька-Позднякова. – К., 2003. – 116 с.

Цехмістрова Г.С. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист // Основи наукових досліджень. – К: Слово, 2004. – С. 133 –181.

Актуальність теми — сучасність, злободенність, важ­ливість теми на даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми.

Аналіз — розчленування проблеми на складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносин) з метою їх деталь­ного вивчення.

Визначення (дефініція) – стисле наукове визначення змісту якогось поняття. Логічна дія, за допомогою якої об'єкт повинен відрізнятися від інших шляхом встановлення його специфічних і типових ознак чи такого розкриття змісту терміна, яке позначає даний об'єкт і замінює опис його властивостей.

Дедукція — форма достовірного умовиводу від загаль­ного положення до часткового, в якому висновок про окремі випадки множинної сукупності робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.

Доказ — обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена.

Ідея — це продукт людського мислення, форма духов­но-пізнавального відображення дійсності, спрямована на її перетворення. В ній відображається не лише об'єкт вив­чення, але й усвідомлюється мета та її практичне втілен­ня. Оволодіваючи масами людей, ідея здатна ставати ве­ликою перетворюючою матеріальною силою.

Індукція – метод дослідження та спосіб міркування, при яких загальний висновок будується на основі часткових посилань.

Істина – вірне, адекватне відображення предметів і явищ дійсності, відтворення їх так, як вони існують поза межами нашої свідомості. Істина об'єктивна за змістом, але суб'єктивна за формою, як результат діяльності людсько­го мислення.

Каталог алфавітний — система карток з описом видан­ня, розташованих в порядку алфавіту за прізвищем авторів та назвами публікації, незалежно від їхнього змісту.

Каталог предметний — містить дані про наявну літера­туру з певного предмета та інформацію про її згруповані за предметними рубриками, які теж розташовані в алфавіт­ному порядку.

Категорія — форма логічного мислення, в якій розкри­ваються внутрішні, суттєві сторони і відносини досліджу­ваних предметів. Категорії пов'язані з вирішенням основ­ного питання філософії: відношення мислення та буття. Основні категорії: матерія, свідомість, рух, простір і час, якість і кількість, зміст і форма тощо.

Класифікація — система співпідпорядкованих понять (класів, об'єктів) будь-якої галузі знання чи діяльності людини, як засіб для встановлення зв'язків між цими по­няттями чи класами об'єктів.

Концепція — система поглядів на будь-що, головна дум­ка при визначенні мети та завдань дослідження, шляхів його проведення. Проведений задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.

Метод дослідження — засіб досягнення мети, пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку і розвитку. Спосіб відтво­рення досліджуваного об'єкту або предмету.

Методологія дослідження — сукупність конкретних прийомів і способів для проведення наукового дослідження.

Моделювання — вивчення об'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміняє оригінал з певних сторін, які цікавлять пізнання і підля­гають вивченню, непрямий, опосередкований метод нау­кового дослідження.

Монографія — наукове видання, що містить повне і ви­черпне всебічне дослідження якоїсь однієї проблеми чи теми.

Наука — система знань об'єктивних законів природи, суспільства і мислення, які отримуються і перетворюють­ся в безпосередню продуктивну силу суспільства в резуль­таті спеціальної діяльності людей.

Наукова інформація – це одне із загальних понять на­уки, що означає певні відомості, сукупність якихось да­них, знань тощо.

Наукова тема – задача наукового характеру, яка потре­бує проведення наукового дослідження.

Наукове дослідження — цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отриман­ня переконливо доведених і корисних для науки і практи­ки рішень.

Об'єкт дослідження — процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

Парадигма — поняття сучасної науки, яке означає особ­ливий спосіб організації наукових знань щодо того чи іншо­го бачення світу та відповідні зразки або моделі досліджен­ня. Зміна парадигми розглядається наукою як революція.

Предмет дослідження — все те, що знаходиться в межах об'єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання. Це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкту. Конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття.

Принципи — головні вихідні положення будь-якої теорії, вчення, науки; внутрішні переконання людини, її усталений погляд на те чи інше питання.

Проблема – велика множинність наукових питань май­бутніх досліджень; складне теоретичне або практичне пи­тання, що потребує дослідження.

Резюме — короткий висновок, що містить основні по­ложення доповіді, промови, наукові праці, дискусії. Вка­зівка на зміст первинної роботи, гранично лаконічна, може бути у вигляді одного речення. Розміщується в кінці статті і містить інформацію оцінного характеру

Реферат — письмова форма доповіді на певну тему, зміст лише повідомляє про щось, а не переконує в чомусь; інфор­мативне видання, яке визначає короткий виклад змісту наукового дослідження.

Синтез — поєднання раніше виділених частин предме­ту дослідження в єдине ціле.

Судження – це форма думки про певний предмет чи явище.

Тема — наукове завдання, яке охоплює визначену галузь наукового дослідження.

Теорія — система знань, що описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності і зводить відкриті в цій га­лузі закони до єдиного об'єднувального початку (витоку). Теорія будується на результатах, отриманих на емпірич­ному рівні досліджень. Теорія має бути ефективною, кон­структивною і простою.

Узагальнення — логічна дія, в процесі якої здійснюється перехід від одиничного до загального. Узагальнення відбувається шляхом абстрагування при утворенні понять, суджень, теорії.

Умовивід – це така форма мислення, в результаті якої з одного або кількох суджень, що відображають зв'язки і відно­шення предметів об'єктивної дійсності виводиться нове суд­ження, міркування, нова думка, що містить вже нове знан­ня про досліджувані предмети, явища, процеси.

Факт науковий – реальність, дійсність, складовий еле­мент основи наукового знання, віддзеркалення об'єктив­них властивостей речей і процесів. Характерні властивості наукового факту – новизна, точність, об'єктивність, дос­товірність. На основі фактів будуються теорії, виводяться закони.

Цитата – дослівний уривок з твору, чийсь вислів, що наводиться (письмово чи усно) як підтвердження або запе­речення певної думки чи ілюстрації до фактичного матер­іалу.

 


Читайте також:

  1. ISO 14050 «Глосарій».
  2. Б. Англо-український глосарій типових конструкцій з військового перекладу 1 страница
  3. Б. Англо-український глосарій типових конструкцій з військового перекладу 2 страница
  4. Б. Англо-український глосарій типових конструкцій з військового перекладу 3 страница
  5. Визначення основних понять і термінів
  6. Визначення основних термінів статистики відходів. Класифікатор відходів
  7. Визначення понять і термінів.
  8. Визначення термінів
  9. Визначення термінів
  10. Визначення термінів
  11. Визначення термінів
  12. Визначення термінів та мета складання Звіту про рух грошових коштів




Переглядів: 713

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Типові помилки в написанні та оформленні курсової роботи | Основні характеристики систем спеціального зв’язку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.