ГЛОСАРІЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ ТЕРМІНІВ

ДОДАТОК

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Коломієць В.О. Як виконувати курсову роботу: Метод. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. – К.: Вища шк., 2003. – 69 с.

Крушельницька О.В. Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт // Методологія і організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К: Кондор, 2003. – С. 108 – 124.

Курсова робота з методики викладання іноземних мов: Посібник для студентів вищих закладів освіти / Колектив авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої, С.Г.Гапонової. – К.: Ленвіт, 2003. – 96 с.

Мицик, Ю. Кваліфікаційні та курсові роботи й реферати з історії. Поради студентові щодо написання та захисту / Ю.Мисик, О.Бажан, В.Зубко. – К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. – 35 с.

Написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт (методичні вказівки) / В.Б.Атаманенко. – Острог: НаУОА, 1997. – 30 с.

П”ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник / І.С. П”ятницька-Позднякова. – К., 2003. – 116 с.

Цехмістрова Г.С. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист // Основи наукових досліджень. – К: Слово, 2004. – С. 133 –181.

Актуальність теми — сучасність, злободенність, важливість теми на даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми.

Аналіз — розчленування проблеми на складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносин) з метою їх детального вивчення.

Визначення (дефініція) – стисле наукове визначення змісту якогось поняття. Логічна дія, за допомогою якої об'єкт повинен відрізнятися від інших шляхом встановлення його специфічних і типових ознак чи такого розкриття змісту терміна, яке позначає даний об'єкт і замінює опис його властивостей.

Дедукція — форма достовірного умовиводу від загального положення до часткового, в якому висновок про окремі випадки множинної сукупності робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.

Доказ — обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена.

Ідея — це продукт людського мислення, форма духовно-пізнавального відображення дійсності, спрямована на її перетворення. В ній відображається не лише об'єкт вивчення, але й усвідомлюється мета та її практичне втілення. Оволодіваючи масами людей, ідея здатна ставати великою перетворюючою матеріальною силою.

Індукція – метод дослідження та спосіб міркування, при яких загальний висновок будується на основі часткових посилань.

Істина – вірне, адекватне відображення предметів і явищ дійсності, відтворення їх так, як вони існують поза межами нашої свідомості. Істина об'єктивна за змістом, але суб'єктивна за формою, як результат діяльності людського мислення.

Каталог алфавітний — система карток з описом видання, розташованих в порядку алфавіту за прізвищем авторів та назвами публікації, незалежно від їхнього змісту.

Каталог предметний — містить дані про наявну літературу з певного предмета та інформацію про її згруповані за предметними рубриками, які теж розташовані в алфавітному порядку.

Категорія — форма логічного мислення, в якій розкриваються внутрішні, суттєві сторони і відносини досліджуваних предметів. Категорії пов'язані з вирішенням основного питання філософії: відношення мислення та буття. Основні категорії: матерія, свідомість, рух, простір і час, якість і кількість, зміст і форма тощо.

Класифікація — система співпідпорядкованих понять (класів, об'єктів) будь-якої галузі знання чи діяльності людини, як засіб для встановлення зв'язків між цими поняттями чи класами об'єктів.

Концепція — система поглядів на будь-що, головна думка при визначенні мети та завдань дослідження, шляхів його проведення. Проведений задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.

Метод дослідження — засіб досягнення мети, пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку і розвитку. Спосіб відтворення досліджуваного об'єкту або предмету.

Методологія дослідження — сукупність конкретних прийомів і способів для проведення наукового дослідження.

Моделювання — вивчення об'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміняє оригінал з певних сторін, які цікавлять пізнання і підлягають вивченню, непрямий, опосередкований метод наукового дослідження.

Монографія — наукове видання, що містить повне і вичерпне всебічне дослідження якоїсь однієї проблеми чи теми.

Наука — система знань об'єктивних законів природи, суспільства і мислення, які отримуються і перетворюються в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

Наукова інформація – це одне із загальних понять науки, що означає певні відомості, сукупність якихось даних, знань тощо.

Наукова тема – задача наукового характеру, яка потребує проведення наукового дослідження.

Наукове дослідження — цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.

Об'єкт дослідження — процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

Парадигма — поняття сучасної науки, яке означає особливий спосіб організації наукових знань щодо того чи іншого бачення світу та відповідні зразки або моделі дослідження. Зміна парадигми розглядається наукою як революція.

Предмет дослідження — все те, що знаходиться в межах об'єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання. Це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкту. Конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття.

Принципи — головні вихідні положення будь-якої теорії, вчення, науки; внутрішні переконання людини, її усталений погляд на те чи інше питання.

Проблема – велика множинність наукових питань майбутніх досліджень; складне теоретичне або практичне питання, що потребує дослідження.

Резюме — короткий висновок, що містить основні положення доповіді, промови, наукові праці, дискусії. Вказівка на зміст первинної роботи, гранично лаконічна, може бути у вигляді одного речення. Розміщується в кінці статті і містить інформацію оцінного характеру

Реферат — письмова форма доповіді на певну тему, зміст лише повідомляє про щось, а не переконує в чомусь; інформативне видання, яке визначає короткий виклад змісту наукового дослідження.

Синтез — поєднання раніше виділених частин предмету дослідження в єдине ціле.

Судження – це форма думки про певний предмет чи явище.

Тема — наукове завдання, яке охоплює визначену галузь наукового дослідження.

Теорія — система знань, що описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності і зводить відкриті в цій галузі закони до єдиного об'єднувального початку (витоку). Теорія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. Теорія має бути ефективною, конструктивною і простою.

Узагальнення — логічна дія, в процесі якої здійснюється перехід від одиничного до загального. Узагальнення відбувається шляхом абстрагування при утворенні понять, суджень, теорії.

Умовивід – це така форма мислення, в результаті якої з одного або кількох суджень, що відображають зв'язки і відношення предметів об'єктивної дійсності виводиться нове судження, міркування, нова думка, що містить вже нове знання про досліджувані предмети, явища, процеси.

Факт науковий – реальність, дійсність, складовий елемент основи наукового знання, віддзеркалення об'єктивних властивостей речей і процесів. Характерні властивості наукового факту – новизна, точність, об'єктивність, достовірність. На основі фактів будуються теорії, виводяться закони.

Цитата – дослівний уривок з твору, чийсь вислів, що наводиться (письмово чи усно) як підтвердження або заперечення певної думки чи ілюстрації до фактичного матеріалу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типові помилки в написанні та оформленні курсової роботи	\|	Основні характеристики систем спеціального зв’язку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.