• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Генетична класифікація безеквівалентної та фонової лексики

Спосіб існування мови — це її розвиток, невід'ємний від розвитку культури того народу, що нею користується. Сучасна українська мова — це складна динамічна культурно-історична система, витоки якої зароджувались у глибинах слов'янського світу. Формуючись на народно-розмовній основі, вона увібрала в себе всі писемно-літературні традиції попередньої доби і кращі надбання народнопоетичної творчості.

Лексика, як відомо, найрухоміша підсистема мови. Будучи дуже "чутливою" до "змін соціального ладу, до розвитку виробництва, культури, науки та ін.", лексика української мови "відбила численні нашарування історичних часів" (Булаховський, 1977, 2, 212).

Початок розвитку значення лексеми пов'язаний з її походженням. Генезис національно маркованих найменувань сучасної української літературної мови — явище складне і своєрідне: риси національної самобутності виникали в різні часи, в різних соціально-політичних умовах, в різних стилях мови.

Національно забарвлену лексику можна розподілити на три великі генетично зумовлені групи:

1. власне українські національно марковані номінації,

2. спільнослов'янські назви, які розвинули в українській мові національно марковані ЛСВ

3. різномовні запозичення;

Кожна з цих груп має дрібніший поділ.

1. Найбільшою у кількісному плані є група власне українських безеквівалентних та фонових найменувань, серед яких розрізняємо три генетичних підгрупи:

1) власне українські номінації, утворені на спільнослов'янському (праслов'янському, давньоруському, церковно-слов'янському) мовному грунті: подоляк, подоляночка, низькоділ від прасл. "долина, низина" (ЕСУМ, 2, 89); солянка, солонець від давньоруськ. соль "сіль" (Фасмер, 3, 715); капусняк від церковносл. капуста "страва" (ЕСУМ, 2, 379); кров'янка від прасл. "кров" (ЕСУМ, 3, 99); прилука, прилуки від прасл. "затока, луг, вигин річки" (ЕСУМ, 3, 302); надріччя від давньоруськ. "ріка" (Фасмер, 3, 501); поліщук, полісун, лісна, лісниця від прасл. “простір, порослий деревами" (ЕСУМ, 3, 266); моква від прасл. "вступити в болото" (ЕСУМ, 3, 499); вергуни від прасл. *вергти "плести" (ЕСУМ, 1, 352); осьмуха від прасл. "вісім" (Фасмер, 1. 317); галушка від прасл. "голий" (ЕСУМ, 1, 455); семигривеник від прасл. "сім" (Фасмер, 3, 599) і прасл. "грошова одиниця, прикраса" (ЕСУМ, 1, 593); сотник, соцький, сотня від прасл. "сто" (Фасмер, 3, 728); гопак від прасл. вигуку гоп, що спонукає до стрибка або супроводжує його (ЕСУМ, 1, 562); чемерівка від сп.сл. “отруйна рослина чемериця" (Фасмер, 4, 331). чемерівка від сп.сл. “отруйна рослина чемериця" (Фасмер, 4, 331); домовина від прасл. "хата" (ЕСУМ, 2, 109); обертас від прасл. "вертіти, завертати" (Фасмер, 3, 106); каленик від прасл., що є похідним від "мокра земля" (ЕСУМ, 2, 350); копаниці від прасл. "бити ногою землю" (ЕСУМ, 2, 565); кругляк від прасл. "щось скручене, круг" (ЕСУМ, 4, 107); віконниця від прасл. "вікно" (ЕСУМ, 1, 398); марчук від давньоруськ. марть "назва місяця" (Преображенскйй, 1, 511); веснянка від прасл. "весна" (ЕСУМ, 1, 363); сукуватка від прасл. "виступ на дереві, сучок" (Фасмер, 3, 798); верховина, верховинці від прасл. "верхня частина" (ЕСУМ, 1, 361); досвітки від прасл. "світ", "день" (Фасмер, 3, 575); скісок від прасл. "коса" (ЕСУМ, 3, 48); солом'яник від прасл. "соломина" (Фасмер, З, 713); голосіння від прасл. "голос" (ЕСУМ, 1, 554); січ від прасл. "насікати, висікати" (Фасмер, 3, 593, 615); вареники, варенуха від прасл. "варити" (ЕСУМ, 1, 332); сопілка від церковносл. "дудка, труба", "грати на трубі" (Фасмер, 3, 710); макітра від прасл. "мак" і терти (ЕСУМ, 3, 364, 366); макогін від прасл. "мак" і "гнати" (ЕСУМ), 1, 535).

2) власне українські номінації, утворені від назв староукраїнської мови, діалектів української мови, сучасної української літературної мови: бойки від діал. вигуку бойє "їй богу" (ЕСУМ, 1, 223); лемки від діал. частки лем "тільки, лише" (ЕСУМ, 3, 220); буковинці від укр. бук "палка, різка" (ЕСУМ, 1, 284); хохол від ст. укр. хохолі "пучок волосся на голеній голові" (Грінченко, 3,65); кацап від ст. укр. как цап (ЕСУМ, 2, 408); кибалка від ст. укр. ґибалка, пов'язаного з бгати "скручувати" (ЕСУМ, 2, 428); бандурист від укр. бандура (ЕСУМ, 1, 133); кобзар від укр. кобза (ЕСУМ, 2, 476),

3) власне українські номінації, утворені на іншомовному ґрунті: корсетка від польськ. "широкий пояс під сукнею" (ЕСУМ, 3,44); запаска від польськ. "пояс, ремінь" (Фасмер, З, 210); дрібушки від давньоісландськ. "осколки, рештки" (ЕСУМ, 2, 128); карбованець від нім. "карбувати — робити зарубки" (ЕСУМ, 388); купонокарбованець від франц. "частина документа, що відрізається" (СИС, 385); кримка від крим.-татар. "рів" (Фасмер, 2, 389).

2. Безеквівалентні та фонові слова спільнослов'янського походження: копа від прасл. "купа, копиця", "одиниця виміру", "громада" (ЕСУМ, 2, 564); очіпок від прасл. "жіночий головний убір" (Фасмер, 3, 178); кожух від прасл. "козья (шкіра)" (Фасмер, 2, 277); лава від прасл. "лава, дошка" (ЕСУМ, 3, 176); стріха від прасл. "край даху, що звисає" (Фасмер, 3, 776); борода від прасл. "борода" (ЕСУМ, 1, 231); вечорниці від прасл. "вечір" (ЕСУМ, 1, 367); лях від прасл. "житель рівнин" (ЕСУМ, З, 344); кроква від прасл. "розсоха" (ЕСУМ, 3, 101); гони від давньоруськ. "орна ділянка" (Фасмер, 1, 436); плахта від прасл. "завіса" (Фасмер, 3, 276); рушник від давньоруськ. "рука" (Фасмер, 3, 515); саж від прасл. "саджу" (Фасмер, 3, 544); комора від церк. сл. комора "палата" (ЕСУМ, 2, 540); личак від прасл. "лико" (ЕСУМ, З, 233); борщ від прасл. "борщівник" (ЕСУМ, 1, 236); гривня від прасл. "прикраса, грошова одиниця" (ЕСУМ, 1, 593); пасмо від прасл. "ланка, частина тину", "стебло між двома вузлами" (Фасмер, 3, 212); лизун від прасл. "лизати" (ЕСУМ, 3, 231); чайка від прасл. як похідна назва від крику цього птаха (Фасмер, 4, 311); злидні від прасл. "поганий" (ЕСУМ, 2, 266) і "день" (ЕСУМ, 2, 34).

3. Українські національно забарвлені номінації давньоруського походження (наявні в східнослов'янських мовах): відьма з давньоруськ. "жінка з надприродною силою" (ЕСУМ, 1, 396); берковець з давньоруськ. "міра ваги міста Бьоркьона" (Фасмер, 1, 156); русалка з давньоруськ. "свято весни" (Фасмер, 3, 520); китайка з давньоруськ. як похідне утворення від назви Китай (ЕСУМ, 2, 439).

4. Безеквівалентні та фонові слова, запозичені з інших мов.

1) польські запозичення: зґарда від "намисто з монет" (ЕСУМ, 3, 143); кунтуш від "верхній одяг" (ЕСУМ, 3, 143); торбан від "вид лютні (Фасмер, 4, 82); карабеля від "крива шабля" (ЕСУМ, 2, 381); тачанка як усічена форма від "вид візка" (Фасмер, 4, 29); солтис від "сільський староста" (57?, 1978, 3, 275); посполитий від "простолюдини, народ" (Фасмер, 3, 340); герць від "окрема сутичка перед боєм" (ЕСУМ, 1, 501); хорунжий від " козацький військовий чин" (Фасмер, 4, 269).

2) номінації, запозичені через польське посередництво з:

а) німецької — війт з нім. "наглядач, правитель" через польськ. "староста" (ЕСУМ, 1, 397), гетьман з нім "капітан" через польськ. "капітан, головнокомандувач" (ЕСУМ, 1. 242), лан з нім. "льон" через польськ. "поле, нива" (ЕСУМ, 3, 190);

б) італійської — жупан з італ. "селянський каптан" через польськ. "селянський каптан" (ЕСУМ, 2, 209); басоля з італ. "невеликий контрабас" через польськ. "контрабас" (ЕСУМ, 1, 147);

3) Слова турецького походження: гайдамака від "розбійник" (ЕСУМ, 1, 453), сердюк від "провідник, спостережник" (Фасмер, 3, 606), постіл від "черевик" (Фасмер, 3, 341), кирея від "широкий плащ" (ЕСУМ, 2, 435), козак від "козак" (ЕСУМ, 2, 496), дейнека від "палиця" (ЕСУМ, 2, 25), кобза від "вид однострунної гітари" (ЕСУМ, 2, 476), калкан від "щит з умбоном" (Фасмер, 2, 169);

4) слова, запозичені з кримсько-татарської мови: куманець від "кухоль" (ЕСУМ, 3, 139), мажа від "віз" (ЕСУМ, 3, 358).

5) запозичення з кипчацької мови: джура від "хлопець до коней" (ЕСУМ, 2, 54);

6) запозичення з чагатайської мови: курінь від "натовп", "плем'я", "загін воїнів" (ЕСУМ, 3, 154);

7) запозичення з уйгурської мови: чумак від : "сильний, міцний" (Фасмер, 4, 382);

8) запозичення з угорської мови: кобеняк від "плащ" (ЕСУМ, 2, 476), хата від "дім" (Фасмер, 4, 226), гайдук від "розбійник" (ЕСУМ, 1, 453);

9) запозичення з румунської мови: ґердан від "намисто, буси" (ЕСУМ, 1, 499), шлик від "висока шапка у бояр" (Фасмер, 4, 455), ватра від "вогонь" (ЕСУМ, 1, 340), колиба від "халупка" (ЕСУМ, 2, 510);

10) латинські запозичення: евекта від "те, що вивозиться" (СІС, 281), індукта від "той, що ввозять" (СІС, 348), квестія від "питання, справа, пошук, дослідження" (ЕСУМ, 2, 416), бердиш від "легка сокирка" (Фасмер, 1, 153),

11) запозичення з молдавської мови: кептар від кептар "безрукавка" (ЕСУМ, 2, 424),

12) запозичення з французької мови: шаланда від "судно" (Фасмер, 4, 397),

13) запозичення з грецької мови: ліра від "музичний інструмент" (ЕСУМ, 4, 521), бандура від "цитра" (ЕСУМ, 1, 133).

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 907