Предметно-тематична класифікація безеквівалентної та фонової лексики української мови

Безеквівалентна та фонова лексика презентує всі найхарактерніші атрибути матеріальної і духовної культури народу, які накопичувались протягом довгого історичного розвитку нації. Виявлена у лексикографічних джерелах національно забарвлена лексика становить незначну кількість найменувань. Наявність у будь-якій мові взагалі незначної кількості безеквівалентної лексики пояснюється тим, що всі мови "творились не тільки з колись одержаної в спадщину відповідної стійкої матерії, а також із того, що незалежно одна від одної мови формувались у процесі праці людини над їх формуванням, зберігаючи при цьому риси спільнолюдського психофізичного джерела такої творчості" (Булаховський, 1975, 1, 191). Тобто в процесі формування та еволюції мови беруть участь як загальнолюдські позамовні фактори, і тоді виникають "аналогічні явища в не пов'язаних між собою мовах" (там же), так і національно-культурні явища, і тоді у мові виникають особливі національно-культурні ознаки. Багато виявлених найменувань належать до активного словникового складу сучасної української мови. Деякі маловідомі або зовсім невідомі сучасним носіям мови внаслідок зникнення предметів і явищ позамовної дійсності, які вони позначали.

Запропонована Л.М.Дяченко класифікація безеквівалентної та фонової лексики є синхронно-історичною і налічує 26 предметно-тематичних груп.

1. Назви історичних реалій:

а) осіб за родом занять, посадою, походженням: дейнека (СУМ), чумак (СУМ), посполитий (СУМ), тума (СУМ), гайдамака (СУМ), опришок (СУМ), січовик (СУМ), січовий (СУМ), гетьман (СУМ), сотник (СУМ), джура (СУМ), сердюк (СУМ), хорунжий (СУМ), курінний (СУМ);

б) військових дій, організацій: січ (СУМ), курінь (СУМ), герць (СУМ);

в) державно-правових дій та місць, де відбувався суд: евекта (УМЕ), індукта (УМЕ), квестія (УМЕ, ЕСУМ), копа (СУМ), копитник (СУМ), коповище (СУМ);

г) предметів державної атрибутики: калкан (УМЕ);

д) зброї та військових транспортних засобів: бердиш (СУМ), карабеля (СУМ), чайка (СУМ);

2. Найменування старовинних одиниць виміру, грошей:

а) одиниць виміру: міток (СУМ), пасмо (СУМ), чисниця (СУМ), лан (СУМ), миля (СУМ), осьмуха (СУМ), кроква (СУМ), мажа (СУМ), гони (СУМ), солянка (Винник);

б) грошей (в тому числі сучасних): орлянка (УМЕ), копишник (СУМ), осьмак (УМЕ), семигривеник (СУМ), гривеник (СУМ), гривня (СУМ), карбованець (СУМ), купонокарбованець, гривня'

3. Назви предметів матеріальної культури:

а) традиційного старовинного та сучасного побуту: скісок (СУМ), солом'яник (СУМ), копаниці (УМЕ), рушник (СУМ), постоли (СУМ), колиска (СУМ), китайка (СУМ), личак (СУМ), тачанка (СУМ), ослін (СУМ), домовина (СУМ), куманець (СУМ), лава (СУМ); шаланда (СУМ, УМЕ), суку ватка (СУМ);

б) будівель та їх частин: колива (УМЕ), загата (СУМ), саж (СУМ), хата (СУМ, УМЕ), комора (СУМ, УМЕ), стріха (СУМ), віконниця (СУМ), призьба (СУМ);

в) традиційного одягу і його елементів, взуття, головних уборів: кунтуш (СУМ), кожух (СУМ), корсетка (СУМ), карабулі (УМЕ), кирея (СУМ), очіпок (СУМ), кобеняк (СУМ), кептар (СУМ, ЕСУМ), кибалка (СУМ, ЕСУМ), жупан (СУМ), намітка (СУМ), свита (СУМ), запаска (СУМ), юпка (СУМ), шлик (СУМ), плахта (СУМ), калигва (УМЕ), гуцулка (СУМ);

г) прикрас: ґердан (ЕСУМ, УМЕ), зґарда (ЕСУМ, СУМ), чепрага (СУМ);

д) страв, їжі, напоїв: кров'янка (УМ), сало (СУМ), бе'вка (СУМ), каленик (УМЕ), галушки (СУМ), кримка (СУМ, УМЕ), вергуни (СУМ), вареники (СУМ), капусняк (УМ), борщ (СУМ), балабушки (УМЕ), чемерівка (СУМ), запіканка (СУМ), варенуха (ЕСУМ, УМЕ), пампушки (УМ).

4. Найменування явищ і предметів духовної культури:

а) музичних інструментів та виконавців: флояра (СУМ), ліра (УМЕ, СУМ), басоля (СУМ), бандура (СУМ), трембіта(СУМ), торбан (СУМ), кобза (СУМ), сопілка (СУМ), бандрист (СУМ), кобзар (СУМ), лірник (УМЕ).

б) ігор, танців (у тому числі обрядових): коломийка(СУМ), гуцулка (СУМ), гопак (СУМ), обертає (СУМ), козачок (СУМ), подоляночка (УМЕ), журавель (УМЕ), гайдук (СУМ), кругляк (УМЕ), корогід (УМЕ), веснянка (СУМ), ворон (СУМ);

в) звичаїв, обрядів, ритуалів та предметів, з ними пов'язаних: толока (УМЕ, СУМ), вечорниці (СУМ), досвітки (СУМ), голосіння (СУМ), проводи (Зорівчак), прапірок (УМЕ), борода (СУМ);

г) предметів для здійснення обрядів: протір (УМЕ);

д) зачісок: левержет (СУМ, УМЕ), оселедець (СУМ), дрібушки (СУМ);

е) міфічних та демонічних істот: русалка (СУМ), відьма (СУМ), злидні (СУМ), домовик (СУМ), лісна, лісниця (УМЕ), полісун (Плачинда), лизун (УМЕ), Ох (УМЕ), кобиляча голова (УМЕ), марчук (УМЕ).

5. Назви етнічних реалій:

а) етнонімів: поліщуки (УМЕ), подоляки (подоляни) (СУМ), верховинці (СУМ), лемки (СУМ), гуцули (СУМ. ЕСУМ), бойки (СУМ, ЕСУМ), буковинці (СУМ)

б) кличок: хохол (УМЕ), лях(ляхва) (УМЕ, СУМ), кацап (УМЕ, ЕСУМ);

в) осіб за родом діяльності: чорнобилець, ліквідатор.

6. Назви географічних реалій:

а) особливостей місцевості за рельєфом земної поверхні: моква (СУМ), надріччя (СУМ), низькоділ (СУМ), оболонь (СУМ, УМЕ), солонець (СУМ), верховина (СУМ), прилуки (УМЕ), прилука (СУМ);

б) назви реалій фізичної географії, пов'язані з діяльністю людини: плай (СУМ, УМЕ), полонина (УМЕ);

7. Найменування реалії, що позначає державний символ: тризуб.

8. Інші назви: ватра (СУМ).

У наведеній класифікації Л.М.Дяченко не врахований шар лексики, який лінгвісти відносять до радянізмів. Такий шар лексики, на думку автора, не може бути джерелом інформації про національну культуру, оскільки радянізми, як і поняття, які вони позначають, відображають інтернаціональне у культурах кільканадцяти народів, у тому числі й українців.

Дослідники національно маркованої лексики також одностайно відносять до безеквівалентних слів антропоніми, топоніми, власні імена, прізвища, власні географічні назви.

Не внесені у реєстр і назви деяких релігійних та національних свят, звичаїв, які безсумнівно відображають національно-культурний бік життя народу (Пилипівка, м'ясниці, Спасівка, Петрівка, сороковини, дев'ятини, Покрова, Стрітення тощо), оскільки їх можна вважати національне маркованими номінаціями регіонального рівня (наявні в культурі росіян, білорусів).

Характерні для української мови звертання добродій, добродійка як національно забарвлену модель дейксиса Л.М.Дяченко також віднесить до безеквівалентних слів. Однак ці слова не можна "вписати" в предметно-тематичну класифікацію, вони входять у функціонально-семантичний реєстр.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація безеквівалентної та фонової лексики	\|	Генетична класифікація безеквівалентної та фонової лексики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.