МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Класифікація безеквівалентної та фонової лексикиБезеквівалентна та фонова лексика найяскравіше відображає в своїй семантиці своєрідність культури народу — носія мови. Відібраний із словників лексичний матеріал найчастіше розглядається в трьох аспектах: – предметно-тематичному, – генетичному, – функціонально-семантичному, які відповідають теоретичним засадам вивчення мови у спектрі "мова і культура". Над проблемами класифікації безеквівалентної та фонової лексики працювало багато лінгвістів, в основному на матеріалі російської мови. Першими безеквівалентну та фонову лексику російської мови класифікували Є.Верещагін та В.Костомаров. Враховуючи той факт, що класифікація може бути синхронною чи історичною, Є.Верещагін і В.Костомаров запропонували змішаний тип розподілу лексики, при якому генетичні основи класифікації поєднуються з тематичними, виділивши таким чином сім груп лексики: 1) радянізми, 2) слова нового побуту, 3) найменування предметів і явищ традиційного побуту, 4) історизми, 5) лексика фразеологізмів та афоризмів, 6) фольклорна лексика, 7) слова неросійського походження (Верещагин, Костомаров, 1990, 45-51). Приблизно таку ж класифікацію безеквівалентної та фонової лексики російської мови подано А.А.Брагіною. Виходячи з положення, що конкретні слова дуже часто важко перекладаються з однієї мови на іншу через їхній тісний зв'язок з позалінгвістичною дійсністю певного соціуму, дослідниця об'єднує такі слова у спільну групу безеквівалентної та фонової лексики і розподіляє їх на чотири тематичні групи: 1) радянізми, 2) традиційно-національні слова старого і нового побуту, 3) слова з фольклору, 4) деякі інші (Брагина, 1986, 7). М.Д.Зінов'єва запропонувала інший підхід до класифікації мовних одиниць з національно-культурним компонентом у семантиці, а саме: за ступенем насиченості слів національним колоритом та належністю таких слів до власних чи загальних назв сучасної російської мови: 1) безеквівалентні слова, 2) фонові слова, 3) антропоніми, 4) топоніми, 5) фразеологізми, 6) конотативна лексика, 7) афоризми (Зиновьева, 1990, 23). В.М.Манакін класифікував безеквівалентну лексику (українсько-російські паралелі) за предметно-тематичним принципом, виділивши 11 груп безеквівалентних слів. Ці слова позначають предмети матеріальної і духовної культури: 1) найменування предметів домашнього вжитку, 2) назви одягу, 3) назви кулінарних виробів, напоїв, 4) топоніми, 5) фразеологізми, 6) конотативна лексика, 7) назви будівель і їх частин, 8) назви різних осіб, 9) назви музичних інструментів, 10) найменування історичних реалій (домашнього начиння, одягу, осіб, одиниць виміру, грошей), 11) інші найменування. Як зазначає дослідник, список безеквівалентних слів кожної конкретної мови в синхронічному плані "більш-менш постійний" (Манакин, 1994, 165-176). С.Влахов та С.Флорін класифікували російські реалії за чотирма параметрами: 1) предметним принципом, 2) місцевим принципом, 3) часовим принципом, 4) перекладацьким принципом. Предметний принцип класифікації включає три категорії реалій, а саме: географічні реалії, етнографічні реалії, суспільно-політичні реалії, які налічують 44 тематичні групи лексики (Влахов, Флорин, 1986, 59-64). Читайте також:
|
||||||||
|