Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

План

Відмовлення спортсмена від проходження допінгу-контролю або спроба фальсифікувати його результат розглядаються як визнання їм факту застосування допінгів із усіма наслідками, що звідси випливають.

Під час змагань, спортсмен одержує повідомлення про те, що відповідно до правил, він повинний пройти допінг-контроль. В обов'язковому порядку допінг-контроль проходять переможці, що зайняли 1-і, 2-і і 3-і місця, а також за рішенням комісії один з кілька спортсменів, що не зайняли призових місць (вони обираються за жеребом). Після виступу, зазначені спортсмени направляються в кімнату контролю. Тут спортсмен сам вибирає ємність для збору проби сечі на аналіз. Потім, у присутності спостерігача відбувається здача проби сечі. (Спостерігач стежить за тим, щоб не було фальсифікації проби). Після здачі проби, на судину наклеюється номер, що також вибирає сам спортсмен. Після цього, отримана біологічна проба поділяється на дві рівні частини - проби А и В, що опечатуються і їм привласнюється визначений код. Таким чином, прізвище спортсмена, не згадується ні на якому з робочих етапів (для дотримання повної анонімності). Копії кодів наклеюють на протокол допінгу-контролю. Потім проби упаковують у контейнери для перевезення і відвозять у лабораторію допінгу-контролю. Перед підписанням протоколу допінгу-контролю спортсмен зобов'язаний повідомити комісії назви всіх ліків, що він приймав перед змаганням (тому що деякі ліки містять заборонені засоби в мінімальних кількостях, наприклад, солутан). Після підписання протоколу контролю спортсменові залишається тільки очікувати результатів аналізу. Відповідно до регламенту проведення контролю аналізові піддається проба А, причому не пізніше, ніж через 3 доби після узяття біологічної проби. У випадку виявлення в ній заборонених препаратів, розкривається й аналізується проба В. При розкритті проби В може бути присутнім або самим спортсменом, або його довірена особа. Якщо в пробі В також виявляються заборонені засоби, то спортсмен піддається відповідним санкціям. Якщо ж у пробі В не виявляють забороненого препарату, то висновок по аналізі біопроби А визнається недостовірним і санкції до спортсмена не застосовуються.

Прийнятий у нас у країні регламент організації і проведення процедури допінгу-контролю цілком відповідає вимогам Медичної комісії МОК. Процедура контролю складається з наступних етапів: добір біологічних проб для аналізу, фізико-хімічне дослідження відібраних проб і оформлення висновку, накладення санкцій на порушників.

Фальсифікація результатів допінгового контролю полягає в різного роду маніпуляціях, спрямованих на перекручування його результатів. До спроб фальсифікації спортсмени можуть прибігати, коли вони свідомо упевнені в позитивному результаті аналізу біологічних проб на допінг. При цьому можливі спроби підміни сечі (катетеризація і введення в сечовий міхур чужорідної, свідомо вільної від заборонених препаратів сечі, або що імітує мочу рідини; використання мікроконтейнерів; навмисне забруднення сечі ароматичними з'єднаннями, що утрудняють ідентифікацію допінгів). До заборонених маніпуляцій відносять також спеціальні хірургічні операції (наприклад, підшивання під шкіру тканини плаценти). Застосовувані для визначення допінгу фізико-хімічні методи аналізу біологічних проб сечі (хроматографичні, массоспектрометричні, радіоімунні, иммуноферментні й ін.) досить чуттєві і включають комп'ютерну ідентифікацію допінгових препаратів і їхніх похідних. Вони дозволяють з високою точністю визначати, усі препарати, що застосовувалися спортсменом, у тому числі використані протягом останніх тижнів і навіть місяців. Крім того, відпрацьовані методики, що визначають так називаний "кров'яний допінг", тобто переливання спортсменові власної або чужої крові перед стартом.

Якщо раніш допінг-контроль проходили тільки висококваліфіковані спортсмени і тільки під час відповідальних міжнародних і внутрішніх змагань, то зараз такий контроль проводиться не тільки в періоді змагань, але і під час тренувальних занять; причому тестуванню на допінг підлягають усі особи, які займаються спортом, незалежно від їхньої спортивної приналежності.

4. Санкції до спортсменів, викритим у застосуванні допінгу

Виявлення допінгу грозить спортсменові суворими покараннями, аж до повного відлучення від спорту. При першому виявленні заборонених засобів (за винятком симпатомиметичних препаратів, таких як ефедрин і його похідні) він дискваліфікується на 2 роки, при повторному - довічно. У випадку прийому симпатомиметиків у перший раз - дискваліфікація на 6 місяців, у другий на 2 роки, у третій - довічно. При цьому покаранню піддається також тренер і лікар, що спостерігав за спортсменом.

Застосування як допінг яких-небудь засобів, офіційно віднесених до наркотичних, тягне відповідні адміністративні і карні покарання. В даний час у законодавчі органи країни внесені пропозиції про введення карного покарання за прийом анаболичних стероїдів без медичних показань, або відмінювання до їхнього прийому.

використана інформація з сайтів:

1. www.bankreferatov.ru

2. www.krasota.ru

3. www.medlinks.ru

4. www.medmedia.ru

1. Платники і ставки податку з прибутку. Об’єкт оподаткування.

2. Порядок визначення доходів та їх склад.

3. Склад витрат та порядок їх визнання.

4. Об’єкти амортизації.

5. Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємства.

Рекомендована література: 3, 15, 16, 17, 33, 43, 44

1. Податковий Кодекс України від 4.12.2010 р. № 2756 – VI.

2. Нікитенко Д.В. Податкове стимулювання малого та середнього підприємництва // Фінанси України. – 2005. – №3.

3. Олійник О.В. Податкова система: Навчальний посібник рекомендовано МОН України. – К.: ЦУЛ, 2006. – 456 с.

4. Чередниченко Ю.В. Податкова політика та економічне зростання в Україні // Актуальні проблеми економіки . - 2006. - № 8(62). - С. 91-96.

Податок на прибуток підприємств — загальнодержавний податок в Україні.

1. Платниками податку з числа резидентів є:

1. Суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

2. Підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

3. Неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню.

 

резиденти– суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадсь-кі та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

 

нерезиденти– фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

 

Платниками податку з числа нерезидентів є:

1. Юридичні особи, що утворені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

2. Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

3. Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

4. Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту.

Об’єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду. А саме:

П = Д − С − Ві ,

Де: зп П – прибуток звітного податкового періоду;

зп Д – доходи звітного податкового періоду;

р С – собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

зп Ві – інші витрати звітного податкового періоду.

 

СТАВКИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА:

1. Основна ставка – 16% з 1 січня 2014р.

2. Ставки перехідного переходу:

– 23% з 1 квітня 2011р по 31 грудня 2011р.

– 21% з 1 січня 2012р по 31 грудня 2012р.

– 19% з 1 січня 2013р. по 31 грудня 2013р.

2. Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах на території України.

Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування:

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації отримана в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов’язань та включає:

- Дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо);

- Дохід банківських установ, до якого включаються:

а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком;

б) комісійні доходи, у тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами;

г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

д) дохід, пов’язаний з реалізацією заставленого майна;

е) інші доходи, прямо пов’язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських операцій;

3. Інші доходи включають:

а) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів;

б) доходи від операцій оренди/лізингу;

в) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

г) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначені на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості;

д) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, що не є платниками цього податку.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення обліку і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи:

1. Сума попередньої оплати та авансів, отримана у рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

2. Суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість;

3. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством;

4. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством, як компенсація прямих витрат або збитків понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;

5. Суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат;

6. Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, отримані від надання державних послуг (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрація, інші послуги, обов’язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідного бюджету;

7. Дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку;

8. Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів;

9. Вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації (якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади).

 

3.

Витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарській діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття актів або зменшення забовязань, в наслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Платник податку для визначення об’єкту оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов’язання з податку, збору, іншого обов’язкового платежу.

До складу витрат включаються:

1. Витрати операційної діяльності включають - собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об’єкта оподаткування.

1. Інші витрати, а саме:

- Загальновиробничі витрати:

а) витрати на управління виробництвом;

б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;

д)витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства;

е) інші загальновиробничі витрати.

- Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання;

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ґ) витрати на оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судових органах;

є) інші витрати загальногосподарського призначення.

- Витрати на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконаних робіт, наданих послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальнихактивів, пов’язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

 

Не включаються до складу витрат:

1. Витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності:

а) організація та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям,;

б) суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

в) витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги);

г) витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин;

д) суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

е) витрати понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок.

 

4.

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації)

Амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання у господарській діяльності;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, у тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

- витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

- капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування;

- вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вищевказаних мереж або об’єктів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

- утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

- ліквідацію основних засобів.

- придбання (виготовлення) сценічно - постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально - видовищними підприємствами - платниками податку.

- витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.


Читайте також:

  1. Аналіз розподілу прибутку.
  2. Аналіз розподілу чистого прибутку.
  3. Аналіз формування прибутку.
  4. Види втрат у підприємницькій діяльності.Безпосередньо з категорією ризику пов’язані такі поняття як витрати, втрати й збитки.
  5. Види прибутку.
  6. Використання процентних ставок у визначенні номінальних і реальних грошових потоків
  7. Використання чистого прибутку.
  8. Витрати бюджетів усіх рівнів розділяються на витрати, що включаються в бюджет поточних витрат, і витрати, що включаються в бюджет розвитку.
  9. Витрати, їх структура і класифікація.
  10. Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділити на три групи
  11. Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді.
  12. Витрати, що компенсуються за фактичними видатками




Переглядів: 1034

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Допінг-контроль є найважливішою складовою частиною комплексної програми заходів, спрямованих на запобігання застосування спортсменами заборонених (допінгових) засобів. | Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.