• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз формування прибутку.

Зміст питання. Аналіз формування прибутку. Балансовий прибуток і його складові. Вплив окремих груп фінансових результатів на розмір балансового прибутку. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Аналіз факторів зміни прибутку від реалізації. Аналіз доходів і збитків, що не плануються. Оцінка втрачених можливостей збільшення прибутку й причин цього.

У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати таким чином.

1. За видами господарської діяльності розрізняють прибу­ток від основної (операційної) діяльності, прибуток від інвести­ційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності.

2. За складом включених елементів розрізняють маржинальний (валовий) прибуток, загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати процентів і податків (брутто-прибуток), прибуток до оподатковування, чистий прибуток.

Маржинальний прибуток — це різниця між виручкою (нет­то) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.

Брутто-прибуток включає фінансові результати від опера­ційної, фінансової й інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи і витрати (до виплати процентів і податків). Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений під­приємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).

Прибуток до оподатковування — це результат після випла­ти процентів кредиторам.

Чистий прибуток — це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.

3.Залежно від характеру діяльності підприємства розрізняють прибуток від звичайної (традиційної) діяльності і прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для цього підприємства.

4.За характером оподаткування розрізняють оподатковуваний і неоподатковуваний (пільговий) прибуток відповідно до податкового законодавства, що періодично переглядається.

5.За ступенем обліку інфляційного фактора розрізняють номінальний прибуток і реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.

6.За економічним змістом прибуток поділяють на бухгалтерський і економічний. Бухгалтерський прибуток визначають як різницю між доходами і поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків. Економічний прибуток відрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власнику фірми).

За характером використання чистий прибуток поділяють на капіталізований (нерозподілений) і споживаний. Капіталізований прибуток — це частина чистого прибутку, який спрямовують на фінансування приросту активів підприємства. Споживаний прибуток — та його частина, яку витрачають на виплату дивідендів акціонерам і засновникам підприємства.

Аналізуючи склад і динаміку прибутку, слід мати на увазі, що його обсяг багато в чому залежить і від облікової політики підприємства. Закон про бухгалтерський облік та інші нормативні документи надають право суб'єктам господарювання самостійно обирати деякі методи обліку, що здатні істотно вплинути на форму­вання фінансових результатів. Чинні нормативні акти допускають такі методи регулювання прибутку суб'єктом господарювання.

1.Зміна вартісних меж віднесення майна до основних засобів чи до оборотних активів, що спричиняє зміну суми поточних витрат і прибутку у зв'язку з різними способами віднесення їх на витрати.

2.Зміна методу переоцінки основних засобів: шляхом індексації первісної вартості з використанням середньостатистичних коефіцієнтів чи прямим перерахуванням первісної вартості в ціни, що склалися на дату переоцінки на відповідні види основних засобів. Від обраного методу переоцінки основних засобів залежать фонд переоцінки майна (додатковий капітал), сума амортизаційних відрахувань і як результат — величина прибутку і власного капіталу підприємства.

3.Використання методу прискореної амортизації активної частини основних засобів також призводить до збільшення собівартості продукції і зменшення суми прибутку, а отже, і податків на прибуток.

4.Застосування різноманітних методів оцінювання нематеріальних активів і способів нарахування амортизації за ними.

5.Вибір методу оцінювання спожитих виробничих запасів (N№0, ПРО, ЬІГО).

6.Зміна порядку списання витрат на ремонт основних засобів на собівартість продукції (за фактичними або витратними рівномірними частинами за рахунок створеного ремонтного фонду).

7.Зміна термінів погашення витрат майбутніх періодів, скорочення яких веде до зростання собівартості продукції звітного періоду.

8.Зміна методу визначення прибутку від реалізації продукції (на момент відвантаження продукції або момент її оплати).

Таким чином, облікова політика, формована адміністрацією, відкриває великий простір для вибору методологічних прийомів, здатних радикально змінювати всю картину фінансових резуль­татів і фінансового стану підприємства.

У процесі аналізу необхідно встановити відповідність прий­нятої облікової політики підприємства чинним нормативним по­ложенням з ведення бухгалтерського обліку і визначити вплив змін в обліковій політиці на суму брутто-прибутку, оподаткову­ваного і чистого прибутку, а також на обсяг споживаного і капі­талізованого прибутку. Для цього слід відобразити в спеціальній таблиці рівень перелічених показників до і після зміни кожного методу облікової політики суб'єкта господарювання

Основну частину прибутку підприємства одержують від реа­лізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчають динаміку, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначають фактори зміни її суми.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядко-ваності: обсягу реалізації продукції (УРП); її структури (ЛВ/); со­бівартості (Сі) і рівня середньореалізаційних цін (Ці):

Обсяг реалізації продукції може справляти позитивний і нега­тивний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рен­табельної продукції приводить до пропорційного збільшення при­бутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції також може по-різному впли­вати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка рентабельні-ших видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума при­бутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабель­ної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток перебувають в обернено-пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку перебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна визначити за методом ланцюгової підстановки,

Спершу потрібно знайти суму прибутку при фактичному об­сязі продажів і базовій величині решти факторів. Для цього слід розрахувати індекс обсягу реалізації продукції (Іурп)> а потім ба­зову суму прибутку скоригувати на його рівень.

Обсяг реалізації продукції може справляти позитивний і нега­тивний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рен­табельної продукції приводить до пропорційного збільшення при­бутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції також може по-різному впли­вати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка рентабельні-ших видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума при­бутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабель­ної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток перебувають в обернено-пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку перебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Для оцінювання асортиментної політики підприємства, як уже зазначалося, використовують цілу систему показників, у тому числі й одержання максимуму прибутку. На аналізованому підприємстві зміна структури реалізації продукції сприяла збільшенню суми прибутку на 536 тис. грн, тому що в загальному обсязі реалізації збільшилася частка високорентабельних видів продукції. Щоб установити, які конкретні зміни відбулися в асор­тиментній політиці підприємства, необхідно провести більш де­тальний аналіз структури продажів із урахуванням рівня прибут­ковості окремих видів продукції.

Вплив структурного фактора на зміну суми прибутку можна розрахувати за допомогою методу абсолютних різниць:

Середньореалізаційна ціна одиниці продукції — відношення виручки від реалізації продукції відповідного виду до обсягу його продажів. На зміну її рівня впливають такі фактори, як якість реалізованої продукції, ринки її збуту, кон'юнктура ринку, інфляційні процеси.

Якість товарної продукції — один з основних факторів, від яких залежить рівень середньої ціни реалізації. За вищу якість продукції встановлюють вищі ціни, і навпаки.

Обсяг прибутку значною мірою залежить від фінансових ре­зультатів діяльності, не пов'язаних із реалізацією продукції. Це насамперед доходи від інвестиційної і фінансової діяльності, а та­кож інші операційні доходи і витрати.

До інвестиційних доходів належать проценти за облігаціями, депозитами, державними цінними паперами, доходи від участі в інших організаціях, доходи від реалізації основних засобів та інших активів та ін.

До фінансових витрат включають виплату процентів за об­лігаціями, акціями, за надання організації в користування гро­шових засобів (кредитів, позик).

Інші операційні доходи і витрати — це прибутки (збитки) від операційної оренди і реалізації оборотних активів, дохід від спи­сання кредиторської заборгованості; прибутки (збитки) минулих років, виявлені у звітному році; курсові різниці операцій в іно­земній валюті; отримана і виплачена пеня, штрафи і неустойки; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості з про­строченими термінами для позову; збитки від уцінки і нестачі ма­теріальних цінностей тощо.

У процесі аналізу вивчають склад, динаміку, виконання пла­ну і фактори зміни суми збитків і прибутку в кожному конкрет­ному випадку

Основними видами цінних паперів є акції, облігації внут­рішніх державних і місцевих позичок, облігації суб'єктів гос­подарювання (акціонерних товариств, комерційних банків), де­позитні сертифікати, казначейські, банківські і комерційні век­селі та ін.

Прибуток від акцій (27) може змінитися за рахунок:

• кількості акцій, що є в портфелі підприємства (К);

• середньої ціни однієї акції (Р);

• рівня дивідендної прибутковості (Кй) (відношення суми отриманих дивідендів до суми інвестованих коштів в активи цього виду).

Сума отриманих процентів за облігаціями також залежить від кількості облігацій, середньої вартості однієї облігації і серед­нього рівня процентної ставки (відношення суми отриманих про­центів до середньорічної суми активів цього виду):

П = КРСП.

Процентний дохід за депозитами (Яд) залежить від суми де­позитних вкладів (Вд) і середнього рівня депозитного процента СІ7Д (відношення суми отриманих процентів за депозитами до суми депозитних внесків):

Величина прибутку (збитку) від реалізації основних засобів та інших матеріальних активів залежить від кількості прода­ного майна, його балансової вартості і ціни реалізації. При цьому потрібно враховувати не лише прямий фінансовий результат, а й ефект від прискорення оборотності капіталу/

Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушен­ням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями й установами. Під час аналізу встановлюють при­чини невиконання зобов'язань, вживають заходів для запобіган­ня порушенням.

Сума отриманих штрафів може змінитися не лише внаслі­док порушення договірних зобов'язань з боку постачальників і підрядчиків, а й через ослаблення претензійної роботи підпри­ємств з ними. Тому в аналізі цього показника слід перевірити, чи в усіх випадках порушення договірних зобов'язань з боку поста­чальників до них було застосовано відповідні санкції.

Збитки від списання незатребуваної дебіторської заборгова­ності виникають звичайно на тих підприємствах, де низький рівень обліку і контролю за станом розрахунків, а також через банкрутство клієнтів.

Прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.

Для правильного оцінювання результатів діяльності підприєм­ства необхідно вирізняти прибутки та збитки від надзвичайних подій, не пов'язаних з його звичайною діяльністю, — це збитки від стихійних лих, техногенних катастроф, відшкодування збит­ків від надзвичайних подій, доходи від списання кредиторської заборгованості, отриманабезплатна доброчинна допомога, безоплат­не цільове фінансування з бюджету та інші доходи і витрати, що можуть як зменшити, так і збільшити фінансовий результат і при­бутковість бізнесу і ввести в оману інвесторів та кредиторів під­приємства.

На завершення аналізу розробляють конкретні заходи, спря­мовані на скорочення збитків і втрат від позареалізаційних опе­рацій і запобігання їм, на збільшення прибутку від довгостроко­вих і короткострокових фінансових вкладень.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. АВС (XYZ)-аналіз
8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
9. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
10. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
11. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
12. Алгоритм формування потенціалу Ф2

Переглядів: 3685