• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика діагностики конкурентоспроможності продукції підприємства.

Процедура оцінювання конкурентоспроможності продукції, як правило, включає в себе багато етапів. Їх зміст та способи виконання залежать від таких чинників як мета оцінки, різновид продукції, стадія його життєвого циклу тощо. Загальна схема оцінювання конкурентоспроможності продукції склалася на практиці з таких етапів:

1. Маркетингові дослідження ринку.

2. Формування вимог до продукції.

3. Визначення мети оцінювання.

4. Визначення параметрів продукції, що підлягають оцінюванню.

5. Аналіз нормативних параметрів продукції.

6. Формування групи аналогів.

7. Вибір базових зразків.

8. Оцінка конкурентоспроможності за окремими групами параметрів; обчислення одиничних та групових показників:

8.1. Аналіз якості продукції, її споживчих характеристик.

8.2. Аналіз затрат споживача на задоволення потреби у продукції.

8.3. Аналіз організаційно-комерційних показників.

9. Обчислення інтегрального показника конкурентоспроможності продукції.

10. Підготовка висновків про рівень конкурентоспроможності продукту і обґрунтування цінової політики.

На рис. схематично зображено процес оцінювання конкурентоспроможності продукції підприємства.

Рис. Процес оцінювання конкурентоспроможності

продукції підприємства

Оцінювати конкурентоспроможність продукції можна за допомогою диференціального, комплексного і змішаного методів.

Диференційний метод базується на використанні одиничних (технічних та економічних) показників конкурентоспроможності. Як правило, за одиничними показниками неможливо однозначно оцінити рівень конкурентоспроможності продукції.

Тому широко використовують комплексні та змішані методи оцінювання. В основу комплексного методу оцінювання рівня конкурентоспроможності покладено використання групових та інтегральних показників. Розрахунок загального показника є вузловим при оцінюванні рівня конкурентоспроможності. Визначають його за співвідношенням інтегральних показників конкурентоспроможності оцінюваного виробу та базового зразка. Змішаний метод оцінювання рівня конкурентоспроможності ґрунтується на спільному використанні одиничних і комплексних показників:

• найважливіші показники використовують як одиничні;

• інші одиничні показники об'єднують у групи, для кожної з яких визначають групові показники;

• на основі одержаної сукупності групових та одиничних показників якості оцінюють рівень конкурентоспроможності.

Розглядуваний метод є найточнішим для оцінювання рівня конку­рентоспроможності продукції.

В окрему групу включені методи, що розрізняються за джерелам і способам одержання інформації. На цій основі виділені експертний, вимірювально-розрахунковий, експериментальний, соціологічний і комбінований методи оцінки споживчих показників якості товарів. Ця група методів може бути названа “евристико-аналітичною”.

Вибір і ефективне застосування методів оцінки споживчих властивостей і показників якості промислових товарів направлені на одержання всебічної об’єктивної оцінки якості товарів.

Диференційний метод оцінки споживчих показників якості товарів базується на використанні одиничних показників якості. Оцінка проводиться шляхом співставлення значень споживчих показників якості з їхніми базовими значеннями. При такому співставленні визначають чи досягнутий рівень якості базового зразка в цілому (коли оцінюються всі одиничні показники) або по яким показникам він досягнутий, а також які показники значно відрізняються від базових.

При використанні розрахункових залежностей співставлення одиничних споживчих показників якості з їхніми базовими значеннями здійснюються , виходячи із загальної умови:

,

де - значення оцінки і – го показника якості товару; - значення і – го показника якості оцінюваного товару; - значення і – го базового показника.

У випадку пропорційної залежності між значеннями і формула приймає вид:

,

де - значення оцінки і – го відносногопоказника якості;

- граничне значення і – го базового показника.

При використанні попередньо побудованих оціночних шкал експерти спочатку визначають значення споживчого показника якості оцінюваного товару (або співвідношення значення оцінюваного і відповідного базового значення показника якості), а потім по шкалі оцінки визначають значення якості цього показника і дають йому смислову оцінку. Значення диференційованих оцінок виражаються звичайно в однакових безрозмірних величинах (балах, % і т.ін.).

Оцінка споживчих показників якості з використання комплексного методу (комплексна оцінка) основана на одержанні значення узагальненого споживчого показника, який може бути виражений головним показником, що відображає основне призначення товару, середньозваженим і інтегральним показником якості товару.

Комплексну оцінку з використанням головного споживчого показника якості проводять при наявності необхідної інформації і встановленої розрахунковим або експертним методом залежності значення цього показника від значень вихідних показників, що відображають суть процесу споживання даного товару.

Головним показником якості товару може слугувати, наприклад, показник пилоочисної здатності пилососа, показник часу і ступеня збереженості продуктів у холодильнику, показник чистоти гоління електробритвою за фіксований час і т. ін.

Комплексну оцінку з використанням середньозваженого показника проводять на основі попередніх визначених значень оцінок одиничних показників і коефіцієнтів їхньої вагомості. Значення комплексної оцінки в цьому випадку визначається шляхом перемноження значень оцінок одиничних показників і відповідних коефіцієнтів вагомості з послідуючим усередненням (методом середньозважених величин).

Процедура усереднення зважених значень оцінок споживчих показників здійснюється з використанням середньоарифметичної залежності:

де К – значення оцінки середньозваженого показника якості товару; - значення оцінки вагомості і-го показника; m – коефіцієнт вагомості і-го показника; n – кількість оцінюваних показників.

Комплексна оцінка з використанням інтегрального показника якості товару виводиться шляхом співставлення сумарного корисного ефекту від споживання товару і сумарними витратами на його створення і споживання.

При розрахунках корисного ефекту узагальнюючий показник якості товару виражається головним показником якості або середньозваженим показником для товарів, термін служби яких не перевищує одного року, одночасні поточні витрати сумують.

Для товарів тривалого використання, термін служби яких перевищує один рік, одночасні витрати повинні бути приведені до останнього року служби товару з використанням коефіцієнту мінімальної ефективності інвестицій, який враховує самоокупність товару.

Специфічною різновидністю комплексного методу оцінки споживчих показників якості товарів є експрес–метод. Цей метод застосовується експертами для визначення значення оцінки узагальнюючого показника якості без попереднього одержання значень оцінок показників і коефіцієнтів їхньої вагомості. Оцінка, здійснювана з використанням експрес-метода, є цілісна.

Змішаний метод оцінки споживчих показників якості товарів базується на сумісному застосуванні одиничних і комплексних показників. Він включає операції, що властиві диференційному і комплексному методам.

Вимірювально-розрахунковий метод оцінки споживчих показників якості товарів полягає в оцінці показників на основі результатів випробувань або вимірів із застосуванням технічних засобів і проведення розрахунків за допомогою теоретичних і емпіричних залежностей.

Експериментальний метод оцінки споживчих показників якості товарів використовується при вивчені взаємодії людини з товаром в конкретних умовах споживання.

Соціологічний метод оцінки споживчих показників базується на використані споживачів як основного джерела інформації про якість товару.

Оцінка споживчих показників якості товарів частіше всього здійснюється з використанням сукупності перерахованих вище методів оцінки (комбінований метод).

Вибір того чи іншого методу оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів визначається цілями оцінки, видом оцінюваних товарів, номенклатурою споживчих показників якості, наявністю або відсутністю базових зразків, конкретними умовами оцінки.

Експертний метод оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів застосовується:

· при оцінці невимірювальних показників (наприклад, естетичних і ергономічних);

· для спрощення процедури оцінки, зниження її складності, працемісткості при одночасному і безумовному збережені заданої точності оцінки.

Інструментально-розрахунковий метод оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів застосовується:

· при оцінці показників, що можна виміряти, і значення яких виражаються в фізичних величинах (кг, м, м³ і т.ін.);

· у випадку, коли еталонні залежності між значеннями показників і значеннями їх оцінок попередньо визначені і виражені у вигляді формул, графіків, таблиць.

Експериментальний метод оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів застосовується:

· у випадку, коли значення показників якості не можуть бути виявлені поза специфічними умовами експерименту, що відтворюють процес споживання (експлуатації товару людиною);

· при наявності спеціальної апаратури і засобів виміру, що фіксують особливості поведінки і реакції людини в системі “людина-виріб”, “товар-середовище”.

Соціологічний метод оцінки споживчих властивостей і показників якості застосовується:

· для безпосереднього виявлення оціночних суджень щодо споживчих властивостей продукції;

· при виявленні розмежувань оцінки якості товарів або окремих споживчих властивостей різними групами споживачів.

Читайте також:

1. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
2. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
3. Алгоритм діагностики при травмах живота.
4. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
5. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
6. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
8. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
9. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
10. Аналіз грошових активів підприємства.
11. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
12. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.

Переглядів: 1248