Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Класифікація бар’єрів.

ІІІ

ІІ.

Всі живі істоти, взаємодіючи один з одним, обмінюються визначеною інформацією. Цей обмін інформацією та називають спілкуванням.

Спілкування - це потреба людини як соціального, розумної істоти, як носія свідомості. Свідомість же людини формується в процесі спілкування між людьми. Процес свідомого спілкування, що відбувається на основі спільної діяльності, здійснюється за допомогою мови.
Людина стала людиною тільки завдяки праці й мови. Основною одиницею мови є слово. За допомогою сигналізації через слово позначається предмет, дія, стан і т. п. Зі словом пов'язано і уявлення про предмет або явище.

МОВА - це процес спілкування людей за допомогою мовлення.

МОВА - це система знаків і символів, це засіб спілкування, реалізоване в мові. Мова є реалізацією мови, використання мови в комунікативних цілях.

КОМУНІКАЦІЯ - передача інформації за допомогою мови та інших знакових засобів.
Основними структурними одиницями мови вважають слова і пропозиції. Структурні одиниці з мовному спілкуванні - це висловлювання як одиниці сенсу.

Функції мови в міжособистісному спілкуванні:

емотивна, пов’язана з суб’єктивним світом співбесідника, з виразом його переживань;

конативна, пов’язана з установкою на слухача, з прагненням на нього впливати, сформувати певний характер взаємостосунків;

Розрізняють такі види мовлення:

1. Зовнішнє. Спілкування між людьми за допомогою розмови або різних технічних пристроїв.

2. Внутрішнє, спрямоване на себе. Носить згорнутий, скорочений характер.

3. Усне. Протікає в мінливих умовах. Відрізняється скороченим кількістю слів і простий граматичної конструкцією.

4. Письмове. Дуже чіткий задум. Складна смислова програма. Пред’являє підвищені вимоги до розумової діяльності.

5. Афективне. Немає задуму, дуже обмежена: «Ой!», «Дивись у мене!».

6. Діалогічне. Мова, за якої активні в рівній мірі всі її учасники. Виникає як відповідь на питання, чи не вимагає спеціальної підготовки.

7. Монологічне. Розгорнута мова, яка пред’являє високі вимоги до промовця (доповідь, лекція). Вимагає ретельного підбору слів, зворотів.

 

Уявлення про іншу людину тісно зв’язане з рівнем власної самосвідомості. Зв’язок цей двоякий: з одного боку багатство уявлень про самого себе визначає і багатство уявлень про іншу людину, з другого боку – чим повніше розкривається інша людина, тим ширше стає уявлення і про самого себе. Таким чином, людина усвідомлює себе через іншу людину. Аналіз усвідомлення себе через іншу людину включає два боки – ідентифікацію і рефлексію.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ –це пізнавання будь-чого, уподібнення, ототожнення з будь-ким або будь-чим, це процес зіставлення (сопоставление), звірення (сличение) одного об’єкту з іншим на основі будь-якої ознаки (признак) чи властивості, в результаті чого робиться встановлення їх схожості або різниці. Також її можна назвати процес розпізнавання в людині тієї якості, на основі якої її особистість може бути віднесена до будь-якого класу чи типу.Ідентифікація тісно зв’язана з емпатією.

Емпатія також визначається як особливий спосіб розуміння іншої людини. але тут мається на увазі не раціональне осмислення іншої людини, а бажання емоційно відгукнутися на її проблеми. Механізм емпатії в окремих рисах схожий з механізмом ідентифікації: і там, і тут присутні вміння поставити себе на місце іншого, подивитися на речі з її точки зору. Але ж подивитися на речі з будь-чиєї точки зору – не обов’язково означає обожнювати себе з іншою людиною.

РЕФЛЕКСІЯ– це коли людина ідентифікує іншу людину, вона має уявлення чисто суб’єктивне і в цьому можливі деякі соціально-психологічні перекручування (искажения). Включає в себе наступні показники:

1. Міркування про іншу людину по аналогії із собою – в більшості випадків без свідоме перенесення на інших своїх властивостей, переживань.

2. «Ефект ореолу» - вплив загального враження про іншу людину на сприйняття і оцінку приватних якостей і проявів її особистості.

3. Ефект стереотипізації – накладення на сприйняття окремої людини стереотипу, узагальненого образу деякого класу, групи, категорії людей.

4. Розглядання конкретної людини крізь призму уявлень про те, якою повинна бути особа на думку сприймаючого.

5.Прагнення до внутрішньої несуперечливості (непротиворечивости) – схильність сприйняття «витиснути» всі аспекти образу сприймаючої людини, суперечливо складеної про неї «концепції».

6. Влив характеристик особистості сприймаючого - розуміється вплив на соціальну перцепцію (сприйняття і оцінки людьми соціальних об’єктів) – рівня притягань, самооцінки, розвиток тих чи інших захисних механізмів, товариськість чи замкнутість тощо.

7. «Ефект інерції» - тенденція до збереження один раз і назавжди створене уявлення про людину.

8. «Ефект послідовності» - вплив на сприйняття послідовності отримання відомостей про людину.

БАР’ЄРИ СПІЛКУВАННЯ –це труднощі в обміні думками, в досягненні взаєморозуміння і згоди між учасниками спілкування.

Бар`єр в спілкуванні наростає, коли до соціальних причин, що їх породили, додаються причини пізнавального характеру. Взаєморозуміння залежить від ступеню розвитку інтелектуальних здібностей людей, які спілкуються.

Для правильного розуміння тієї чи іншої інформації слухач повинен вдумливо і зацікавлено слухати повідомлення чи читати текст. Крім цього, йому необхідно мати деякий обсяг знань в тій галузі, про яку йде мова. Чим менший цей обсяг у нього, тим більше ступінь розуміння буде наближатися до нуля, ставати недосяжною для розуміння. А коли обсяг знань мовця менше, ніж у слухача, то він не зможе нічого додати до тих знань, які є. перешкоди в спілкуванні, які породжуються пізнавальними факторами учасників комунікації, складають гносеологічний аспект бар`єру в спілкуванні.

Бар`єри взаєморозуміння виникають на різних етапах взаємовідносин.

Соціальні і гносеологічні фактори є головними причинами, які породжують суперечки між людьми. Коли бар`єр між учасниками спілкування детермінований (детермінанта – причина, що визначає виникнення явища) їх суперечливими відносинами, розбіжністю потреб, інтересів і цілей, то це і є соціальний аспект бар`єрів спілкування.

Чим більше конфліктні відносини між людьми, тим складніше бар`єр в їх спілкуванні.

1. Емоційні бар’єри.

Неприємні емоції послаблюють здібність сприймати і правильно оцінювати навіть найсерйозніші аргументи на користь тієї чи іншої точки зору.

- агресивний стан людини під час спілкування сприймається без розуміння, навіть коли вона права;

- не можна сприймати за чисту монету все, що сказано в емоційному, неврівноваженому стані. Розгул пристрастей суттєво деформує істині погляди і думки;

- під впливом емоцій обидві сторони висувають перешкоди до взаєморозуміння;

- на фоні радісного збудження людини, навпаки, знижується критичність;

- високі почуття також можуть стати джерелом серйозних помилок у взаєморозумінні (кохання, феномен «рожевих окулярів»);

- підвищений емоційний стан прискорює процеси мислення, сприяючи інтелектуальній активності, покращуючи комунікативні можливості людини.


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
  8. Банківський кредит та його класифікація.
  9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  10. Будівельна класифікація ґрунтів
  11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
  12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.




Переглядів: 568

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Спілкування як комунікація передбачає обмін інформацією між людьми. Виділяють вербальну і невербальну комунікацію. | Форми прояву конфлікту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.