Організація і порядок проведення добровільної сертифікації

Добровільна сертифікація здійснюється органами із сертифікації, що входять до системи добровільної сертифікації, утвореної будь-якою юридичною особою, яка розробила і зареєструвала дану систему і її знак відповідності в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади в галузі сертифікації.

Учасниками добровільної сертифікації можуть бути будь-які юридичні особи незалежно від форми власності, що виконують правила відповідної системи добровільної сертифікації. Структурою системи передбачаються керівний орган системи добровільної сертифікації, орган із добровільної сертифікації, випробувальні лабораторії, експерти і заявники.

Керівний орган системи добровільної сертифікації забезпечує реєстрацію системи добровільної сертифікації на своє ім'я (як юридичної особи) й очолює систему добровільної сертифікації, забезпечуючи її функціонування.

У завдання керівного органу входить проведення єдиної технічної політики в системі, керівництво органами з добровільної сертифікації і координація їхньої діяльності. Крім того, керівний орган веде реєстр учасників і об'єктів добровільної сертифікації в системі, розглядає апеляції у випадках незгоди учасників сертифікації з прийнятими щодо них рішеннями.

Як керівний орган, так і орган з добровільної сертифікації (їхні обов'язки можуть бути об'єднані) виконують такі основні функції:

· сертифікують об'єкти добровільної сертифікації, видають сертифікати відповідності, надають право застосування знака відповідності системи на умовах договору із заявником;

· реєструють сертифікати відповідності;

· здійснюють інспекційний контроль за сертифікованими об'єктами;

· припиняють або скасовують дію виданих ними сертифікатів.

Випробувальні лабораторії в системі добровільної сертифікації виконують такі основні функції:

· проводять випробування і видають протоколи випробувань;

· забезпечують свою відповідність вимогам акредитації;

· забезпечують вірогідність, об'єктивність і необхідну (задану) точність результатів випробувань, а також їхнє відтворення.

Учасники системи добровільної сертифікації несуть таку відповідальність за свої дії:

· орган із добровільної сертифікації несе відповідальність за вірогідність і об'єктивність підтримуваних вимог, правильність видачі сертифіката відповідності або підтвердження його дії;

· випробувальна лабораторія несе відповідальність за вірогідність, об'єктивність і відтворення результатів випробувань;

· заявник (власник сертифіката) несе відповідальність за забезпечення відповідності при реалізації чи використанні сертифікованого об'єкта, а також за правильність застосування знака відповідності.

Спеціальні міри відповідальності, установлені законодавством для обов'язкової сертифікації, не поширюються на добровільну сертифікацію.

Функціонування системи добровільної сертифікації має здійснюватися в рамках зафіксованої при державній реєстрації галузі її поширення, порядку і правил проведення сертифікації, що у цілому аналогічні порядку і правилам проведення обов'язкової сертифікації.

Добровільна сертифікація може проводитися також у системі обов'язкової сертифікації, якщо це передбачено правилами системи обов'язкової сертифікації і при наявності в даній системі зареєстрованого у встановленому порядку знака відповідності добровільної сертифікації.

Добровільна сертифікація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, не може замінити обов'язкову сертифікацію цієї продукції.

У кожній системі добровільної сертифікації мають застосовуватися відповідні їй схеми сертифікації, які установлюються на основі специфічних особливостей функціонування даної системи (продукція, послуга, партія чи одиничний екземпляр тощо).

Сертифікати відповідності в системах добровільної сертифікації мають містити такі відомості:

· найменування і реєстраційний номер системи добровільної сертифікації;

· найменування та адреса органу з добровільної сертифікації;

· найменування та адреса заявника;

· найменування і кодове позначення сертифікованого об'єкта, а також інші додаткові відомості про нього;

· посилання на відповідний документ і пункти в ньому, що установлюють вимоги, на відповідність яким проведена сертифікація;

· дата видачі сертифіката відповідності, підпис і посада уповноваженої особи.

Знак відповідності застосовується при підтвердженні вимог конкретного нормативного документа (державний стандарт, міжнародний стандарт, технічні умови і т.ін.) у випадках, коли засвідчується відповідність:

· усім вимогам нормативного документа;

· групі вимог нормативного документа (наприклад, вимогам надійності, фізико-хімічним показникам);

· частини вимог, установлених нормативним документом (наприклад, тільки міцність, тільки перекисне число).

Знаком відповідності маркується кожна одиниця сертифікованого об'єкта (тара, упакування, супровідна технічна документація тощо).

Фінансування робіт із добровільної сертифікації в системі здійснюється за рахунок замовника.

Визнання сертифікатів добровільної системи суб'єктами, що не входять до системи, проводиться на розсуд цих суб'єктів.

З метою визнання вітчизняних систем добровільної сертифікації на міжнародному, регіональному чи національному рівнях необхідно забезпечити:

· відповідність системи загальновизнаним правилам організації і функціонування таких систем, установленим у відповідних міжнародних і регіональних документах із сертифікації й акредитації;

· можливість проведення незалежним органом, що представляє всі сторони, всебічної перевірки відповідності системи вимогам, що забезпечують визнання результатів її діяльності у відповідній міжнародній (регіональній) чи національній системі сертифікації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Мас-медіа і політичний стан суспільства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.