СТАВКИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ НА ОКРЕМІ ТОВАРИ, ЩО ДІЯЛИ на 1 січня 2001 р.

Обчислений в євро акцизний збір на вироблені в Україні товари, перераховується в гривні за валютним курсом Національного банку, що діяв на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація продукції, і залишається незмінним протягом цього кварталу.

До другої групи входять відсоткові ставки, які встановлюються до обороту (ціни) з реалізації товарів. Відсоткова ставка в розмірі 55% діє на ювелірні вироби. При визначенні акцизного збору в ціні вітчизняних товарів на основі відсоткової ставки необхідно враховувати, що ставка встановлена до ціни, котра вже містить у собі цей податок. Тому величина акцизного збору в ціні визначається за формулою:

, (5.5)

де А_с — ставка акцизного збору, %.

Але якщо ціна формується на підприємстві, то наведена формула не може бути застосована. Тому виробник спочатку визначає ціну, що складається із собівартості та прибутку, а потім ціну з акцизним збором (Цд) за формулою:

(5.6)

Різниця між цінами, що містять і не містять у собі акцизний збір, або добуток ціни з акцизним збором на відповідну ставку, дає змогу визначити величину цього податку в ціні:

(5.7)

Наприклад, якщо собівартість одиниці продукції становить 108 грн, прибуток — 27 грн, а ставка акцизного збору — 55%, то ціна з акцизним збором дорівнюватиме 300 грн:

а сам акцизний збір — 165 грн:

Суми акцизного збору визначаються суб'єктами підприємницької діяльності самостійно й оплачуються в порядку і строки відповідно до чинного законодавства України. У разі подальшого перепродажу придбаних товарів, акцизний збір не стягується.

Іншою формою непрямого податку, що входить до складу ціни, є податок на додану вартість. Він включається в ціни абсолютної більшості товарів та послуг за винятком тих, які не обкладаються цим податком: вугілля та вугільні брикети, учнівські зошити та підручники, дитячі журнали та газети, лікарські засоби та вироби медичного призначення, товари для інвалідів тощо. Перелік товарів (робіт, послуг), що звільняються від податку на додану вартість є єдиним на всій території України і може змінюватись у законодавчому порядку.

Податок на додану вартість визначається в ціні товару (послуги) за діючою ставкою до оподаткованого обороту, який не містить у собі цього податку, або інакше, до ціни, яка враховує собівартість та прибуток. Якщо ціна встановлюється на підакцизний товар, то до оподаткованого обороту входить акцизний збір, а податок на додану вартість визначається за формулою:

(5.8)

де ПДВ_С — ставка податку на додану вартість, %.

Так, у нашому прикладі, при 20 % ставці податку на додану вартість, його величина дорівнюватиме 60 грн (300 * 0,2), а сама відпускна ціна виробника становитиме 360 грн (300 + 60).

У разі, коли на продукцію діє відпускна ціна, до якої вже входить податок на додану вартість, то його величина в ціні визначається за формулою:

(5.9)

В умовах, коли ставка податку на додану вартість встановлена в розмірі 20 %, попередню формулу можна записати таким чином:

(5.10)

Так, якщо відпускна ціна виробника становить 360 грн, то величина податку на додану вартість у її складі дорівнюватиме 60 грн (360 : 6).

5. Процес надходження товару від виробника до кінцевого споживача (населення) може мати такі стадії: виробник — посередник — підприємство, виробник — роздрібна торгівля — населення, або виробник — посередник — роздрібна торгівля — населення. У цьому процесі можуть брати участь кілька посередників. Такий ланцюговий зв'язок зумовлює необхідність встановлення цін на кожному етапі товаропросування, що досягається за допомогою застосування посередницько-збутових і торговельних надбавок. Такі надбавки є самостійними елементами ціни і за своєю економічною природою аналогічні оптовим цінам підприємства. Вони покликані відшкодовувати витрати обігу продукції і забезпечувати отримання прибутку посередницьким і торговельним організаціям. Тому розмір надбавки залежить від величини витрат у сфері обігу (заробітна плата, транспортні та навантажувально-розвантажувальні роботи, паливно-енергетичні витрати, амортизація, оренда приміщень тощо), бажаного рівня прибутку та обсягу продажу. Враховуючи, що надбавки є формою доданої вартості, до їхнього складу входить відповідний податок. Тоді посередницько-збутові і торговельні надбавки складаються з таких елементів:

(5.11)

де Н_П(Т) — посередницько-збутова (торговельна) надбавка, грн;

ВО — витрати обігу посередницької (торговельної) органі-І зації, грн.

Рівень посередницьких і торговельних надбавок державою в І цілому не обмежується. Вони визначаються за погодженням сто-1 рін і встановлюються, як правило, у відсотках до ціни придбання товару. З окремих видів продукції місцеві органи влади регулюють рівень посередницьких і торговельних надбавок шляхом встановлення їхніх граничних рівнів. Вони діють на вітчизняні та деякі імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення, окремі види хліба і хлібобулочних виробів, борошно пшеничне та житнє, дитяче харчування та деякі інші види продовольчи товарів, ціни на які декларуються на місцях.

Розрахунок ціни з надбавкою здійснюється за формулою:

(5.12)

де Цр — ціна реалізації товару, грн;

Цп — ціна придбання (відпускна ціна виробника чи посередника), грн;

Н — посередницька або торговельна надбавка, %.

Наприклад, магазин придбав у виробника одиницю товару за відпускною ціною 360 грн і встановив до неї надбавку в розмірі 15 %. Тоді роздрібна ціна магазину дорівнюватиме 414 грн [360 х (1 + 0,15], а торговельна надбавка — 54 грн (414 — 360). Таким самим методом визначається надбавка і відпускна ціна посередника.

В окремих випадках виникає необхідність використовувати не надбавку до ціни, а її знижку. Застосування знижки в основному зумовлене ситуацією, коли постачальник (виробник чи генеральний дилер) сам пропонує продавцю ціну кінцевої реалізації. Тоді продавець повинен визначити ціну придбання, за якою йому доцільно купити таку продукцію, щоб забезпечити собі бажану величину торговельної знижки. У цьому випадку ціну придбання можна визначити за формулою:

(5.13)

де 3 — торговельна (посередницька) знижка, %.

Наприклад, якщо постачальник пропонує продавцю встановити роздрібну ціну товару в розмірі 414 грн, то при знижці в 13 %, ціна придбання для нього має не перевищувати 360 грн [(414 х (1 - 0,13)]. У такому разі магазин одержить на свою користь знижку в розмірі 54 грн (414 - 360).

Таким чином, частку роздрібної ціни, яка залишається на користь торговельної (посередницько-збутової) організації, можна розглядати, з одного боку, як надбавку до ціни придбання, а з іншого, як знижку з ціни реалізації. При цьому абсолютні величини надбавки або знижки збігатимуться, а відсоткові значення будуть різними, що зумовлено неоднаковою базою їхнього обчислення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
УМОВНИЙ ПРИКЛАД ДОЦІЛЬНОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ МЕТОДОМ ПРЯМИХ ВИТРАТ	\|	ПІДСУМОК

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.