МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Надниркові залози, їх гормони, функції.ВИСНОВОК до сьомого питання: Таким чином, підшлункова залоза є залозою змішаної секреції, як екзокринна залоза виділяє підшлунковий сік, а островці підшлункової залози виконують функції ендокринної залози і утворюють три основних гормони – інсулін, глюкагон і соматостатин. Головним ефектом інсуліну є збільшення трансмембранного транспорту глюкози, що забезпечує засвоєння її клітинами і, відповідно, зниження концентрації глюкози в крові та посилення синтезу глікогену з глюкози. Глюкагон є одним із основних фізіологічних антагоністів інсуліну і впливає передусім на печінку, де стимулює розщеплення глікогену, забезпечуючи таким чином швидке зростання концентрації глюкози в крові. Статеві гормони – андрогени та естрогени – впливають на розвиток первинних і вторинних статевих ознак.
Наднирник – парний орган, розташовується в заочеревинному просторі безпосередньо над верхнім кінцем відповідної нирки (рис. 9). Маса його складає 12 – 13 г, довжина 40 – 60 мм, ширина 2 – 8 мм.
Рисунок 9 – Лівий наднирник; вид спереду
Наднирник має форму стиснутого спереду назад конуса, в якому розрізняють передню, задню і нижню (ниркову) поверхні. Розташовуються наднирники на рівні XI-XII грудних хребців. Правий наднирник лежить трохи нижче лівого. Зовні наднирник покрит капсулою. Під капсулою знаходиться кіркова речовина (кора), що складається з трьох зон. Зовні, ближче до капсулі, знаходиться клубочкова зона, далі – середня, найбільш широка пучкова зона, а потім внутрішня сітчаста зона, прилегла до мозкового речовини. У корі наднирника виробляються гормони під загальною назвою кортикостероїди. Вони діляться на дві основні групи: 1) глюкокортикоїди (кортикостерон, кортизол, гідрокортізол і кортизон), які утворюються в пучковій зоні; 2) мінералокортикоїди (альдостерон), які виділяються клітинами клубочкової зони кори. Крім того, в корі наднирника, головним чином в сітчастій зоні, виділяється невелика кількість чоловічих статевих речовин, близьких за будовою і функції до гормонів-андрогенів, а також естрогени і прогестерон. У центральній частині наднирника розташовується мозкова речовина, утворене великими клітинами. Розрізняють два види цих клітин: епінефроцити – складають основну масу і виділяють адреналін та норепінефроцити – виробляють норадреналін. Глюкокортикоїди надають різний вплив на обмін речовин. Вони стимулюють синтез глікогену з глюкози і білків і відкладення глікогену в м'язах, одночасно підвищуючи рівень глюкози в крові; значною мірою впливають на клітинний і гуморальний імунітет, мають сильну протизапальну дію. Особливо виразно спостерігаються зміни концентрації глюкокортикоїдів при стресі. Відповідно до теорії стресу, Г. Сельє виділяє три його фази: тривоги, резистентності і спустошення. Стрес-реакція може пройти безслідно, якщо вплив не дуже сильне; при його повторенні можлива адаптація до цього стимулу. Якщо ж стрес дуже інтенсивний, тоді можливо спустошення всіх запасів глюкокортикостероїдів в корі надниркових залоз і руйнування її. Зміна концентрації глюкокортикоїдів як у бік підвищення (гіперфункція), так і у бік зниження (гіпофункція) призводить до серйозних порушень в організмі. У результаті підвищеної секреції кортизолу спостерігаються ожиріння, посилений розпад білків (катаболічний ефект), затримка води, підвищення артеріального тиску і т. д. При недостатності функції кори надниркових залоз, зниженні вироблення кортикостероїдів виникає важка патологія – хвороба Аддісона. Вона характеризується бронзової забарвленням тіла, підвищеною втомою, гіпотонією, слабкістю серцевого м'яза та ін.. Мінералокортикоїди (альдостерон) регулюють обмін Na+ і К+, діючи головним чином на нирки. При надлишку гормону підвищується концентрація Na+ і знижується К+ у крові, зростає її осмотичний тиск, затримується вода в організмі, підвищується артеріальний тиск. Дефіцит гормону веде до зниження рівня Na+ в крові і тканинах і до підвищення рівня К+. Втрата Na+ супроводжується виведенням з тканин рідини – зневодненням організму. Адреналін впливає на серцево-судинну систему: підвищує артеріальний тиск, частоту і силу серцевих скорочень, розширює судини скелетних м'язів, гладку мускулатуру бронхів. Крім того, він збільшує вміст глюкози в крові, посилює окислювальні процеси в клітинах. Вихід адреналіну в кров стимулюється симпатичної нервової системою. При різних емоційних реакціях (біль, гнів, страх) у крові збільшується вміст адреналіну. Другий гормон мозкового шару наднирників – норадреналін – сприяє підтримці тонусу кровоносних судин. Норадреналін, крім того, виробляється в синапсах і бере участь у передачі збудження з симпатичних нервових волокон на органи, що іннервуються. Після видалення кори надниркових залоз у тварини розвивається тяжкий стан: різко знижується кров'яний тиск, з'являється м'язова слабкість, апатія, виводиться велика кількість натрію з сечею, і через кілька днів тварина гине. Якщо тварині після видалення кори наднирників вводити підвищену кількість натрію, то тварина не загине, що вказує на життєво важливу роль мінералокортикоїдів, що сприяють затриманню натрію в організмі.
Читайте також:
|
||||||||
|