Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація профорієнтаційної роботи в школі

З метою забезпечення координації всієї профорієнтаційної роботи в школі організується рада з профорієнтації під керівництвом директора школи.

До складу ради входять: заступник директори школи по виховній роботі; завідувач учбово-методичним кабінетом профорієнтації; педагогічний працівник школи, що виконує обов'язок по організації трудового навчання та з професійної орієнтації; практичний психолог; учитель трудового навчання; класні керівники випускних класів; керівники методичних об'єднань; шкільний бібліотекар; шкільний лікар; представники батьківського комітету; представники базових підприємств.

Структуру, склад і план роботи ради з профорієнтації розглядає і затверджує педагогічна рада школи.

До завдань ради з профорієнтації входять планування й організація загальношкільних і міжкласних заходів щодо профорієнтації, збір, узагальнення і поширення передового досвіду профорієнтаційної роботи. При плануванні профорієнтаційної роботи рада повинна враховувати місцеві умови і специфіку роботи школи. План профорієнтаціної роботи ради входить складовою частиною в загальношкільний план навчально-виховної роботи.

На засідання ради рекомендується запрошувати представників установ, базових підприємств, ПТУ, технікумів, вузів, членів комісії зі справ неповнолітніх і представників органів по використанню трудових ресурсів.

Функції (задачі) шкільних працівників у проведенні профорієнтації учнів.

До завдань адміністрації школи слід віднести створення шкільної ради з професійної орієнтації і розподіл функцій між членами цієї ради. Керівництво школи повинне постійно знайомитися з інструкціями, наказами, рішеннями з профорієнтації школярів, вивчати наукову та методичну літературу, враховувати дані в них рекомендації у своїй роботі, зокрема при плануванні відповідних розділів загальношкільного плану профорієнтаційної роботи.

До задач класного керівника відноситься, насамперед, глибоке і всебічне вивчення особистості, що формується, що вчиться, її схильностей, інтересів, здібностей. У цьому можуть допомогти бесіди з учителями-предметниками, батьками, анкетування і систематичне проведення спостереження із заповненням особистої картки-характеристики школяра. На основі вивчення особистості учня класний керівник проводить цілеспрямовану профорієнтаційну роботу за визначеною програмою, використовуючи класні години, факультативні заняття та екскурсії. Робота з профорієнтації повинна проводитися в тісному контакті з батьками учнів.

До функцій класних керівників також входить забезпечення відвідування всіма учнями профорієнтаційних заходів, проведених школою і МНВК.

До задач практичного психолога школи входить: вивчення особистості учня, діагностика і корекція, спрямована на розвиток у нього необхідних якостей для тієї або іншої професії, проведення тренінгів по їх формуванню; ознайомлення з психологічними і фізіологічними особливостями, необхідними для кожної конкретної професії; проведення семінарських занять для ознайомлення вчителів і батьків із психологічними особливостями формування професійного самовизначення учнів.

Задачі вчителя-предметника містять у собі ознайомлення учнів із професіями взагалі, у тому числі і базового підприємства; вивчення і розвиток інтересів, схильностей і здібностей кожного учня; включення профорієнтаційної тематики в оформлення навчальних кабінетів; забезпечення регулярної демонстрації фото- і відеоматеріалів професійно-орієнтованої тематики.

До задач шкільного лікаря входить систематичне обстеження стану здоров'я учнів; проведення з ними і їхніми батьками групових і індивідуальних консультацій з питань вибору професії. Лікар дає висновок про відповідність здоров'я учня вимогам, пропонованим обраною професією.

Батьківський комітет школи організує лекції для батьків із проблем профорієнтації, залучає батьків до проведення з учнями бесід про професії, до участі в інших профорієнтаційних заходах школи.

Шкільна бібліотека організує тематичні виставки-зустрічі по професіях базових підприємств, лекторії про світ праці, читацькі конференції. Вона забезпечує вчителів методичною, популярною і художньою літературою для роботи з професійної орієнтації.

Шкільна бібліотека разом із вчителями літератури повинна навчити учнів підбирати потрібну їм літературу, користуватися довідниками і каталогами.

Ведуча роль у здійсненні профорієнтаційної роботи з учнями належить вчителю трудового навчання. Сполучення загальнотрудової, загальнотехнічної, професійної і педагогічної підготовки дозволяє йому формувати в школярів знання про основи виробництва і професії, здійснювати активно пробу сил у різних сферах діяльності, формувати уміння співвідносити свої психофізіологічні якості з вимогами професій.

На уроках трудового навчання учні не тільки одержують знання про різні види праці, але й у процесі своєї діяльності здобувають спеціальні навички, розвивають свої здібності, випробовують себе в діяльності. Саме тому перед вчителем трудового навчання стоїть найважливіша задача такої організації роботи, щоб кожен школяр навчився любити працю, приносити людям користь, отримував естетичне почуття радості від процесу діяльності і її результатів.

У своїй роботі вчителю труда треба використовувати такі форми і методи, що забезпечують найбільшу активність і самостійність учнів в оволодінні знаннями й уміннями. До них відносяться лабораторно-практичні, учбово-виробничі роботи, виробничі екскурсії, виробнича практика, що включають у себе самостійні спостереження, досвіди, аналізи, розрахунки, вирішення виробничих і творчих задач і безпосередня суспільно корисна, продуктивна праця.

Величезну роль у профорієнтації школярів відіграє особистість самого вчителя. Особистість вчителя - це сукупність таких якостей, що визначають його творчий розвиток, висока педагогічна майстерність, постійне новаторство, компетентність у роботі, любов і повага до дітей. Саме такий учитель викликає в школярів бажання трудитися, бути схожим на нього, ділитися з ним самими таємними мріями про майбутнє, про свою професію.

Серед різноманітних занять по інтересах у школі особливого значення набуває гурткова робота, де велику кількість кружків ведуть учителі трудового навчання. Це виробничо-технічні кружки, у яких вчитель має можливість створювати всі умови для творчого розвитку в школярів спеціальних здібностей: винахідницьких, конструкторських та ін.

При вивченні особистості з метою профорієнтації вчителю трудового навчання доцільно керуватися наступними положеннями: вивчати поведінку особистості в конкретній ситуації, у конкретному колективі, у якому вона формується; вивчати особистість через діяльність; розглядати особистість у розвитку, а не як щось застигле; враховувати тимчасові психологічні стани особистості, відношення до товаришів.

Величезне місце в роботі вчителя трудового навчання приділяється психологічній діагностиці, у процесі якої разом із профконсультантом школи, МНВК він може виявити індивідуальні особливості процесу вибору майбутньої сфери діяльності кожним учнем.

Таким чином, у роботі вчителя трудового навчання можна виділити наступні напрямки:

· професійна освіта - ознайомлення учнів з областями трудової діяльності, окремими галузями народного господарства, професіями і спеціальностями;

· професійне виховання - формування в шкільної молоді стійких професійних інтересів до тієї або іншої професії;

· професійна активізація - створення умов для практичної проби сил у різних сферах трудової діяльності;

· вивчення особистості школяра з метою професійної орієнтації, формування трудових і професійних інтересів;

· педагогічна профконсультація - розповідь учням про види трудової діяльності, професії та спеціальності, що найбільш відповідають їхнім якостям, знанням і схильностям.

При проведенні профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання варто враховувати можливості інших дисциплін у підготовці учнів до трудової діяльності.

Кожен навчальний предмет у школі має свої специфічні можливості в здійсненні профорієнтації учнів, але не може претендувати на положення єдиного джерела формування знань учнів про світ праці, різноманітті професій тощо. Тому в профорієнтаційній роботі надзвичайно важлива координація діяльності вчителя труда з класними керівниками та учителями-предметниками. Саме дотриманням принципів наступності, комплексності можна домогтися значних результатів.

Практика показує, що ефективність роботи з формування в школярів стійкого інтересу до професій зростає за умови:

· реалізації міжпредметних зв'язків, наступності, політехнічної і профорієнтаційної спрямованості викладання основ наук, трудового навчання і факультативних занять;

· забезпечення взаємозв'язку політехнічної освіти, трудового навчання і профорієнтації з суспільно корисною, продуктивною працею учнів;

· виконання учнями цілеспрямованих соціально значимих учбово-виробничих завдань;

· здійснення індивідуального, диференційованого підходу до розвитку інтересу учнів до праці в різних сферах народного господарства;

· спільної діяльності вчителів школи і виробничих колективів з профорієнтації учнів;

· пропаганди масових промислових і сільськогосподарських професій.

Для забезпечення допомоги учням у свідомому виборі професії вчителю-предметнику необхідно: знайомити школярів з різними видами праці і професіями; вивчати схильності, особливості і професійні інтереси учнів, формувати в них суспільно значимі мотиви вибору професії; консультувати учнів з питань, пов’язаних із продовженням освіти і працевлаштуванням.

Відповідно до задач профорієнтації в навчальному процесі для вчителя-предметника можна виділити наступні етапи роботи:

· визначення в програмному матеріалі тем, у виклад яких доцільно включити профорієнтаційний матеріал;

· визначення форм подачі профорієнтаційного матеріалу, що найбільше відповідає змісту тієї чи іншої теми;

· підбір відповідного наочного приладдя, відеоматеріалу;

· вивчення літератури про професії, пов'язані з програмним матеріалом даного предмету;

· вивчення інтересів і схильностей учнів, фіксування результатів, обговорення їх з учнями та класними керівниками;

· регулярне проведення індивідуальної роботи з учнями з метою формування у них інтересів і схильностей до досліджуваного предмета і пов’язаних з ним професій;

· відновлення експонуємих матеріалів про професії, пов'язаних з вивченням даного предмету, у шкільному кабінеті профорієнтації;

· поглиблення своїх знань з профорієнтації, педагогіці і психології особистості, методах її вивчення.

Головна мета спільної роботи вчителя труда, класного керівника, вчителів-предметників і практичного психолога полягає в тому, щоб на основі використання різних форм і методів групової та індивідуальної роботи з учнями підготувати їх до обґрунтованого вибору професій з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей і потреб на ринку праці. Ця діяльність являє собою складний комплекс педагогічних впливів на учнів, здійснюваний протягом усього періоду навчання. При цьому вирішення задач профорієнтаційної спрямованості уроків трудового навчання, шкільних предметів і позакласних занять, як відзначалося вище, повинні мати єдину основу і спадкоємні зв'язки.

Виходячи з цього, роботу з профорієнтації бажано починати з вивчення економіки свого району, області, їхніх потреб у кадрах, можливостей одержання фахової освіти. Одночасно варто проаналізувати програму навчальних предметів з метою з'ясування можливостей ознайомлення учнів із професіями, а також формування трудових і професійних інтересів, намірів учнів.

Велику допомогу вчителю в цій роботі можуть надати професіографічні картки, що класифікують по навчальних предметах. Ці матеріали постійно поповнюються, удосконалюються на основі передового досвіду вчителів, що дає можливість будь-якому вчителю, незалежно від стажу роботи, проводити професійну орієнтацію, планомірно й органічно зв'язувати її зі змістом досліджуваних предметів.

Основну роботу з профорієнтації учнів учитель проводить на уроці:

· повідомляє учням певні знання про найбільш масові професії; розкриває соціальні, економічні, технологічні і психологічні сторони професій;

· інформує учнів про шляхи оволодіння обраними професіями: про навчальні заклади, що профілюють ці професії, терміни навчання, перспективах професійного росту тощо;

· формує позитивне відношення до праці в сфері матеріального виробництва і конкретно до професій;

· формує стійкі професійні інтереси і правильно мотивовані професійні наміри, що базуються на усвідомленні соціально-економічних потреб суспільства, а також на знанні психофізіологічних особливостей учнів.

При доборі профорієнтаційних матеріалів варто керуватися принципами, що випливають зі змісту освіти:

· принципом адекватності змісту профорієнтації рівню соціального і науково-технічного прогресу;

· принципом відповідності форм і методів змісту профорієнтаційної роботи;

· принципом структурної єдності змісту профорієнтації на різних рівнях її здійснення. Відповідно до даного принципу повинна забезпечуватися єдність у доборі теоретичного і практичного матеріалу.

З цих принципів випливають основні критерії відбору професіографічних матеріалів для здійснення професійної освіти.

1. Критерій комплексності. Сутність його полягає в тому, що в змісті профорієнтації школярів відбивають досягнення соціального і науково-технічного прогресу, а також створюють умови для різних видів діяльності і формування знань та загальнотрудових умінь, всебічного виховання особистості, виявлення і розвитку її професійних задатків, здібностей і інтересів.

2. Критерій високої науково-практичної значимості. Виходячи з цього критерію, у зміст профорієнтаційних матеріалів варто включати загальновизнані досягнення науки і практики, політехнічні й універсальні матеріали, що мають міжпредметну значимість і практичне застосування.

3. Критерій доступності. Відповідно до даного критерію зміст профорієнтації школярів повинний відповідати їх віковим особливостям, бути доступним.

4. Критерій оптимальності. Сутність його складається у відповідності обсягу профорієнтаційних матеріалів кількості відведеного часу на його вивчення без перевантаження учнів.

5. Критерій органічного взаємозв'язку. Сутність його полягає в тому, що професіографічні матеріали повинні природно включатися в зміст уроку і виховних заходів, бути ненав'язливими і лаконічними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глосарій	\|	Робота навчально-методичного кабінету профорієнтації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.