• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація профорієнтаційної роботи в школі

З метою забезпечення координації всієї профорієнтаційної роботи в школі організується рада з профорієнтації під керівництвом директора школи.

До складу ради входять: заступник директори школи по виховній роботі; завідувач учбово-методичним кабінетом профорієнтації; педагогічний працівник школи, що виконує обов'язок по організації трудового навчання та з професійної орієнтації; практичний психолог; учитель трудового навчання; класні керівники випускних класів; керівники методичних об'єднань; шкільний бібліотекар; шкільний лікар; представники батьківського комітету; представники базових підприємств.

Структуру, склад і план роботи ради з профорієнтації розглядає і затверджує педагогічна рада школи.

До завдань ради з профорієнтації входять планування й організація загальношкільних і міжкласних заходів щодо профорієнтації, збір, узагальнення і поширення передового досвіду профорієнтаційної роботи. При плануванні профорієнтаційної роботи рада повинна враховувати місцеві умови і специфіку роботи школи. План профорієнтаціної роботи ради входить складовою частиною в загальношкільний план навчально-виховної роботи.

На засідання ради рекомендується запрошувати представників установ, базових підприємств, ПТУ, технікумів, вузів, членів комісії зі справ неповнолітніх і представників органів по використанню трудових ресурсів.

Функції (задачі) шкільних працівників у проведенні профорієнтації учнів.

До завдань адміністрації школи слід віднести створення шкільної ради з професійної орієнтації і розподіл функцій між членами цієї ради. Керівництво школи повинне постійно знайомитися з інструкціями, наказами, рішеннями з профорієнтації школярів, вивчати наукову та методичну літературу, враховувати дані в них рекомендації у своїй роботі, зокрема при плануванні відповідних розділів загальношкільного плану профорієнтаційної роботи.

До задач класного керівника відноситься, насамперед, глибоке і всебічне вивчення особистості, що формується, що вчиться, її схильностей, інтересів, здібностей. У цьому можуть допомогти бесіди з учителями-предметниками, батьками, анкетування і систематичне проведення спостереження із заповненням особистої картки-характеристики школяра. На основі вивчення особистості учня класний керівник проводить цілеспрямовану профорієнтаційну роботу за визначеною програмою, використовуючи класні години, факультативні заняття та екскурсії. Робота з профорієнтації повинна проводитися в тісному контакті з батьками учнів.

До функцій класних керівників також входить забезпечення відвідування всіма учнями профорієнтаційних заходів, проведених школою і МНВК.

До задач практичного психолога школи входить: вивчення особистості учня, діагностика і корекція, спрямована на розвиток у нього необхідних якостей для тієї або іншої професії, проведення тренінгів по їх формуванню; ознайомлення з психологічними і фізіологічними особливостями, необхідними для кожної конкретної професії; проведення семінарських занять для ознайомлення вчителів і батьків із психологічними особливостями формування професійного самовизначення учнів.

Задачі вчителя-предметника містять у собі ознайомлення учнів із професіями взагалі, у тому числі і базового підприємства; вивчення і розвиток інтересів, схильностей і здібностей кожного учня; включення профорієнтаційної тематики в оформлення навчальних кабінетів; забезпечення регулярної демонстрації фото- і відеоматеріалів професійно-орієнтованої тематики.

До задач шкільного лікаря входить систематичне обстеження стану здоров'я учнів; проведення з ними і їхніми батьками групових і індивідуальних консультацій з питань вибору професії. Лікар дає висновок про відповідність здоров'я учня вимогам, пропонованим обраною професією.

Батьківський комітет школи організує лекції для батьків із проблем профорієнтації, залучає батьків до проведення з учнями бесід про професії, до участі в інших профорієнтаційних заходах школи.

Шкільна бібліотека організує тематичні виставки-зустрічі по професіях базових підприємств, лекторії про світ праці, читацькі конференції. Вона забезпечує вчителів методичною, популярною і художньою літературою для роботи з професійної орієнтації.

Шкільна бібліотека разом із вчителями літератури повинна навчити учнів підбирати потрібну їм літературу, користуватися довідниками і каталогами.

Ведуча роль у здійсненні профорієнтаційної роботи з учнями належить вчителю трудового навчання. Сполучення загальнотрудової, загальнотехнічної, професійної і педагогічної підготовки дозволяє йому формувати в школярів знання про основи виробництва і професії, здійснювати активно пробу сил у різних сферах діяльності, формувати уміння співвідносити свої психофізіологічні якості з вимогами професій.

На уроках трудового навчання учні не тільки одержують знання про різні види праці, але й у процесі своєї діяльності здобувають спеціальні навички, розвивають свої здібності, випробовують себе в діяльності. Саме тому перед вчителем трудового навчання стоїть найважливіша задача такої організації роботи, щоб кожен школяр навчився любити працю, приносити людям користь, отримував естетичне почуття радості від процесу діяльності і її результатів.

У своїй роботі вчителю труда треба використовувати такі форми і методи, що забезпечують найбільшу активність і самостійність учнів в оволодінні знаннями й уміннями. До них відносяться лабораторно-практичні, учбово-виробничі роботи, виробничі екскурсії, виробнича практика, що включають у себе самостійні спостереження, досвіди, аналізи, розрахунки, вирішення виробничих і творчих задач і безпосередня суспільно корисна, продуктивна праця.

Величезну роль у профорієнтації школярів відіграє особистість самого вчителя. Особистість вчителя - це сукупність таких якостей, що визначають його творчий розвиток, висока педагогічна майстерність, постійне новаторство, компетентність у роботі, любов і повага до дітей. Саме такий учитель викликає в школярів бажання трудитися, бути схожим на нього, ділитися з ним самими таємними мріями про майбутнє, про свою професію.

Серед різноманітних занять по інтересах у школі особливого значення набуває гурткова робота, де велику кількість кружків ведуть учителі трудового навчання. Це виробничо-технічні кружки, у яких вчитель має можливість створювати всі умови для творчого розвитку в школярів спеціальних здібностей: винахідницьких, конструкторських та ін.

При вивченні особистості з метою профорієнтації вчителю трудового навчання доцільно керуватися наступними положеннями: вивчати поведінку особистості в конкретній ситуації, у конкретному колективі, у якому вона формується; вивчати особистість через діяльність; розглядати особистість у розвитку, а не як щось застигле; враховувати тимчасові психологічні стани особистості, відношення до товаришів.

Величезне місце в роботі вчителя трудового навчання приділяється психологічній діагностиці, у процесі якої разом із профконсультантом школи, МНВК він може виявити індивідуальні особливості процесу вибору майбутньої сфери діяльності кожним учнем.

Таким чином, у роботі вчителя трудового навчання можна виділити наступні напрямки:

· професійна освіта - ознайомлення учнів з областями трудової діяльності, окремими галузями народного господарства, професіями і спеціальностями;

· професійне виховання - формування в шкільної молоді стійких професійних інтересів до тієї або іншої професії;

· професійна активізація - створення умов для практичної проби сил у різних сферах трудової діяльності;

· вивчення особистості школяра з метою професійної орієнтації, формування трудових і професійних інтересів;

· педагогічна профконсультація - розповідь учням про види трудової діяльності, професії та спеціальності, що найбільш відповідають їхнім якостям, знанням і схильностям.

При проведенні профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання варто враховувати можливості інших дисциплін у підготовці учнів до трудової діяльності.

Кожен навчальний предмет у школі має свої специфічні можливості в здійсненні профорієнтації учнів, але не може претендувати на положення єдиного джерела формування знань учнів про світ праці, різноманітті професій тощо. Тому в профорієнтаційній роботі надзвичайно важлива координація діяльності вчителя труда з класними керівниками та учителями-предметниками. Саме дотриманням принципів наступності, комплексності можна домогтися значних результатів.

Практика показує, що ефективність роботи з формування в школярів стійкого інтересу до професій зростає за умови:

· реалізації міжпредметних зв'язків, наступності, політехнічної і профорієнтаційної спрямованості викладання основ наук, трудового навчання і факультативних занять;

· забезпечення взаємозв'язку політехнічної освіти, трудового навчання і профорієнтації з суспільно корисною, продуктивною працею учнів;

· виконання учнями цілеспрямованих соціально значимих учбово-виробничих завдань;

· здійснення індивідуального, диференційованого підходу до розвитку інтересу учнів до праці в різних сферах народного господарства;

· спільної діяльності вчителів школи і виробничих колективів з профорієнтації учнів;

· пропаганди масових промислових і сільськогосподарських професій.

Для забезпечення допомоги учням у свідомому виборі професії вчителю-предметнику необхідно: знайомити школярів з різними видами праці і професіями; вивчати схильності, особливості і професійні інтереси учнів, формувати в них суспільно значимі мотиви вибору професії; консультувати учнів з питань, пов’язаних із продовженням освіти і працевлаштуванням.

Відповідно до задач профорієнтації в навчальному процесі для вчителя-предметника можна виділити наступні етапи роботи:

· визначення в програмному матеріалі тем, у виклад яких доцільно включити профорієнтаційний матеріал;

· визначення форм подачі профорієнтаційного матеріалу, що найбільше відповідає змісту тієї чи іншої теми;

· підбір відповідного наочного приладдя, відеоматеріалу;

· вивчення літератури про професії, пов'язані з програмним матеріалом даного предмету;

· вивчення інтересів і схильностей учнів, фіксування результатів, обговорення їх з учнями та класними керівниками;

· регулярне проведення індивідуальної роботи з учнями з метою формування у них інтересів і схильностей до досліджуваного предмета і пов’язаних з ним професій;

· відновлення експонуємих матеріалів про професії, пов'язаних з вивченням даного предмету, у шкільному кабінеті профорієнтації;

· поглиблення своїх знань з профорієнтації, педагогіці і психології особистості, методах її вивчення.

Головна мета спільної роботи вчителя труда, класного керівника, вчителів-предметників і практичного психолога полягає в тому, щоб на основі використання різних форм і методів групової та індивідуальної роботи з учнями підготувати їх до обґрунтованого вибору професій з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей і потреб на ринку праці. Ця діяльність являє собою складний комплекс педагогічних впливів на учнів, здійснюваний протягом усього періоду навчання. При цьому вирішення задач профорієнтаційної спрямованості уроків трудового навчання, шкільних предметів і позакласних занять, як відзначалося вище, повинні мати єдину основу і спадкоємні зв'язки.

Виходячи з цього, роботу з профорієнтації бажано починати з вивчення економіки свого району, області, їхніх потреб у кадрах, можливостей одержання фахової освіти. Одночасно варто проаналізувати програму навчальних предметів з метою з'ясування можливостей ознайомлення учнів із професіями, а також формування трудових і професійних інтересів, намірів учнів.

Велику допомогу вчителю в цій роботі можуть надати професіографічні картки, що класифікують по навчальних предметах. Ці матеріали постійно поповнюються, удосконалюються на основі передового досвіду вчителів, що дає можливість будь-якому вчителю, незалежно від стажу роботи, проводити професійну орієнтацію, планомірно й органічно зв'язувати її зі змістом досліджуваних предметів.

Основну роботу з профорієнтації учнів учитель проводить на уроці:

· повідомляє учням певні знання про найбільш масові професії; розкриває соціальні, економічні, технологічні і психологічні сторони професій;

· інформує учнів про шляхи оволодіння обраними професіями: про навчальні заклади, що профілюють ці професії, терміни навчання, перспективах професійного росту тощо;

· формує позитивне відношення до праці в сфері матеріального виробництва і конкретно до професій;

· формує стійкі професійні інтереси і правильно мотивовані професійні наміри, що базуються на усвідомленні соціально-економічних потреб суспільства, а також на знанні психофізіологічних особливостей учнів.

При доборі профорієнтаційних матеріалів варто керуватися принципами, що випливають зі змісту освіти:

· принципом адекватності змісту профорієнтації рівню соціального і науково-технічного прогресу;

· принципом відповідності форм і методів змісту профорієнтаційної роботи;

· принципом структурної єдності змісту профорієнтації на різних рівнях її здійснення. Відповідно до даного принципу повинна забезпечуватися єдність у доборі теоретичного і практичного матеріалу.

З цих принципів випливають основні критерії відбору професіографічних матеріалів для здійснення професійної освіти.

1. Критерій комплексності. Сутність його полягає в тому, що в змісті профорієнтації школярів відбивають досягнення соціального і науково-технічного прогресу, а також створюють умови для різних видів діяльності і формування знань та загальнотрудових умінь, всебічного виховання особистості, виявлення і розвитку її професійних задатків, здібностей і інтересів.

2. Критерій високої науково-практичної значимості. Виходячи з цього критерію, у зміст профорієнтаційних матеріалів варто включати загальновизнані досягнення науки і практики, політехнічні й універсальні матеріали, що мають міжпредметну значимість і практичне застосування.

3. Критерій доступності. Відповідно до даного критерію зміст профорієнтації школярів повинний відповідати їх віковим особливостям, бути доступним.

4. Критерій оптимальності. Сутність його складається у відповідності обсягу профорієнтаційних матеріалів кількості відведеного часу на його вивчення без перевантаження учнів.

5. Критерій органічного взаємозв'язку. Сутність його полягає в тому, що професіографічні матеріали повинні природно включатися в зміст уроку і виховних заходів, бути ненав'язливими і лаконічними.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Організація перевезень
5. II. Організація перевезень
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
11. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
12. Адміністративно-територіальна організація

Переглядів: 3741